8 березня: За які права борються жінки у всьому світі?
Чому на третьому році війни значна частина українців, не готові попрощатися із святом, яке по великому рахунку, дісталося нам у спадок від радянського режиму? Зоряна Пелех, кандидатка філософських наук у галузі права та юристка відповіла на наші запитання.
Зоряна Пелех, кандидатка філософських наук у галузі права
Поясніть, будь ласка, фахово, яке значення у суспільстві має свято 8 березня. За які права борються жінки у всьому світі?
Свято 8 березня у світі славиться своїми феміністичними рухами. Міжнародний день жінок або як його ще називають – День солідарності жінок у боротьбі за рівноправність, відзначають з плакатами в руках на мітингах на всіх континентах аби привернути увагу до проблеми прав жінок у світі. Незважаючи на те, що ми живемо у 21 століття – ситуація з правами жінок у світі ще далека від ідеалу, а в Україні й поготів, тому все частіше можна зустріти резонансні історії прояву сексизму, гендерної дискримінації тощо. Скільки ще таких історій залишається непочутих і нерозказаних – можна лише здогадуватись. Саме тому із року в рік голоси жінок, які акцентують увагу на болючих проблема сучасних жінок стають все гучнішими, а коло ентузіасток в боротьбі за рівні права стає все більше. Ця тенденція мене дуже тішить, адже чим частіше про це говорять – тим більші шанси, що зміни відбудуться, а жінки будуть більш освіченими в своїх правах та не боятимуться їх захищати.
Чи сприймають українці 8 березня як День захисту прав жінок, а не як свято жіночності і весни?
Зважаючи на те, що свято 8 березня перейшло нам у спадок від радянського минулого – зараз не можна однозначно сказати як сприймають його українці: чи то Днем захисту прав жінок чи як свято жіночності і весни. Радянська влада настільки спотворила первісну ідею цього свята, позбавила політичного емансипаційного сенсу, що нікому вже й на думку не спадало згадувати про дискримінацію жінок. Проте сприйняття змінюється, нехай і повільно. Незважаючи на те, що люди середнього і старшого віку все ще продовжують мислити радянськими шаблонами, для молодого покоління все змінюється. Молодь більш активно пропагує ідеї гендерної рівності і партнерського ставлення до жінок. Українська молодь не боїться відверто говорити про свою відмову дотримуватись сумнівних «традицій» і підіймають питання щодо речей, які нам здаються звичними, але насправді не є нормальними і прийнятними в сучасному світі.
На вашу думку, що зміниться на рівні держави після ухвалення рішення про перенесення цього свята?
В кожного ухваленого рішення завжди є прибічники та противники. Глобально швидше за все на рівні держави нічого не зміниться, проте вірю, що зміни однозначно відбудуться у нашій свідомості. Українці рухаються в сторону європейських цінностей і ми маємо поважати їх традиції та демократичні принципи. Хочеться мислити позитивно і сподіватись, що новина щодо ухвалення рішення про перенесення цього свята зможе оживити українське суспільство. Завдяки цьому ті, кого торкнувся радянський союз зможуть дізнатись більше інформації щодо історії свята і як мінімум зробити свої висновки, а як максимум відмовитись від святкування в контексті «свята жіночності та весни». Жінки, які потерпають від гендерної дискримінації будуть сміливішими в озвучуванні та виборюванні своїх прав, знаючи, що їх почують та підтримають. Батьки виховуватимуть дітей в контексті поваги та гендерної рівності.
Чи доречно розглядати такі питання у воєнний час? Та чи можна визначати офіційні вихідні під час війни?
Спершу пропоную розібратись з законодавчим підгрунтям запровадження офіційних вихідних під час війни. У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами), на всій території України було введено воєнний стан. У зв’язку з цим відбулося багато змін у законодавстві для того, щоб чинні норми закону відповідали реальним життєвим обставинам у країні. Згідно з частиною шостою ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, ст. 73 КЗпП, якою встановлені святкові та неробочі дні.
Щодо доречності розгляду таких питань у воєнний час – відповідь однозначна: «Доречно».
Ми щодня боремось за демократичне суспільство з рівними правами, свободою і коли як не зараз говорити про те, що важливо і те, що потребує змін.
Photo by Zuza Gałczyńska on Unsplash
Читайте також: ЯК ВІЙНА ЗМІНИЛА НАШУ СЕКСУАЛЬНІСТЬ: КОЛОНКА СЕКСОЛОГИНІ ОКСАНИ ІЗГОРЕВОЇ