Мода
#bookshelfy: Вікторія Амеліна, письменниця, авторка книжок для дорослих та дітей
Поділись:
Сьогодні своїми книжковими вподобаннями ділиться Вікторія Амеліна – письменниця, авторка книжок для дорослих та дітей. Вікторія дебютувала у 2014 році з романом «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», який був відзначений багатьма критиками та увійшов у десятку рейтингу «ЛітАкцент-2014». Вікторія – учасниця міжнародного 28 BookForum, який цього року відбувається офлайн та онлайн. Програма фестивалю налічує 120 подій, 250 учасників, зокрема — 25 іноземних авторів з 21 країни світу.
Чи любите ви книги? Я виросла в невеличкій квартирі з великою бібліотекою. Книжки були моїм порталом у справжній світ, якого не було ані на телебаченні, ані в дворі поміж радянськими дев’ятиповерхівками на львівській околиці.
Книга «старожил» на вашій поличці. Цю поличку закінчили монтувати в нашій київській квартирі лише кілька тижнів тому. Ось у Львові є ціла шафа старожилів. Наприклад, є Гемінгвей, Ремарк, Гюго та Дікенс – повне зібрання творів. Мій спадок від бабусі.
Яка книга “для дорослих” була вашою улюбленицею в дитинстві? Мабуть, Новий Заповіт – було таке кишенькове видання, яке в 90-х, здається, роздавали безкоштовно. Ну і банальне, як у всіх – медична енциклопедія.
Сама «дивна» книга на вашій поличці. Найдивніша і, мабуть, найкрасивіша тут – маленька Біблія з ілюстраціями Марка Шагала. Вона на полиці з поезією, бо хіба “Пісня пісень” не поезія? Колись купила цю Біблію в музеї Шагала в Ніцці.
Книга, яку ви прочитали вже 10 разів і, не факт, що ще 10 разів не перечитаєте. П’ятикнижжя Грицька Чубая. Мені здається, Грицько Чубай – цілий космос. Якщо ви ще не читали його поему “Вертеп”, почитайте. Якби треба було обрати, які книжки взяти у світовий ковчег на який-небудь Марс від України, я би теж обрала поезію Грицька Чубая.
В фільмі “Чтиця” (La lectrice) актриса Міу-Міу грає “чтицю за викликом”. Якби у вас була можливість скористуватися схожою послугою. Кого б ви викликали і що попросили почитати? Оскільки це якась нереальна ситуація, то я б хотіла, аби Дебора Фогель почитала мені свою прозу чи поезію (попри те, що я не дуже розумію їдиш). А може, і те її листування з Бруно Шульцом, яке насправді не збереглося. І Зузанну Гінчанку я б залюбки послухала би – оце, наприклад: “І сукні, яскраві сукні залишаться після мене…”
Читайте також: #bookshelfy: Лариса Денисенко, письменниця, правозахисниця
Яку книгу ви хотіли б додати на цю поличку? Тут явно бракує решти збірок Пауля Целана в перекладі Петра Рихла. Якщо чесно, вони просто у Львові. В кожній квартирі має бути трохи Целана. Це як базовий набір в аптечці для мене. Ну і книжки Інгеборг Бахман варто було б поставити поруч.
Поділись:
Також читайте
