#bookshelfy: Лариса Денисенко, письменниця, правозахисниця

Сьогодні секретами своєї книжкової полички ділиться Лариса Денисенко, письменниця, правозахисниця, співкураторка кластеру "Жінка в темі" 28 BookForum. В кластері піднімуть гострі питання ґендерних стереотипів, поговорять про коло жіночої підтримки та де віднайти «своїх». На гостей очікують три панельні дискусії: про жінок-бунтарок, нетипові жіночі професії та стосунки «матір-дочка». Нагадаємо, що 28 BookForum стартує 15-го вересня,  в гібридному форматі: онлайн та офлайн, програма вже доступна на сайті.  

Лариса Денисенко

Чи любите ви книги?

Маленькою я не надто любила їсти, а от книги буквально поглинала. В 7 років мені надали доступ до дорослої бібліотеки, бо з 5 я послідовно «з’їдала» полиці в дитячій. Це при тому, що в родині завжди було багато книжок, і мені читати не заборонялося. В нас не було заборонених книг, забороненого часу на читання, я навіть відпрацьовувала етюди на піаніно, але замість нот,  що їх тримала в пам’яті, ставила на їхнє місце, наприклад, детектив Агати Крісті. Я почала читати в 4 роки і не припиняю досі, майже в свої 50.

Із чим би ви порівняли звичку читати?

Читання книжок — це спілкування з цікавою людиною, ще не відомо, буде вона тобі подругою, чи дратуватиме, але книга працює як в емоційній площині, так і в площині розвитку інтелекту. З книгою ніколи не сумно.

В цілому, чому це важливо?

Читання вчить спілкуванню, креативному мисленню, фантазії, виникненню нових ідей. Це частина світогляду людини – навичка і потреба в читанні. Читання дає можливість побачити в будь-якій професійній сфері або ж у стосунках з людьми те, чого б ви ніколи не побачили, якби не читали.

Лариса Денисенко 2

Книга, яка перевернула ваше життя. В мене, певне, немає книжок, які перевернули моє життя, тому що я не пам’ятаю свого життя без читання. Але є книги, котрі допомагали мені віднаходити саме своїх людей або вказували на ціннісно чужих. Є книги, котрі були поштовхом для нових ідей, розвитку. Є книги, котрі повернули мене в історію і допомогли розібратися з певною ситуацією. Є книги, за допомогою котрих я будувала діалоги з різними людьми, особливо з дітьми. Загалом книга навчила мене свободі, зокрема, свободі творчості, бо це неймовірний простір свободи, навчила розумінню, на що здатні слова.

Книга «старожил» на поличці. Найстарша книга моєї пам’яті, а не родинної,  котра мешкає на дачі, це трилогія про Малюка і Карлсона, одна з перших моїх книжок, яка захопила мене творчістю Астрід Ліндгрен аж так, що коли я сама писала оповідки для серії дитячих книг «Життя видатних дітей», обрала її однією з своїх героїнь.

Книга «для дорослих», яка була улюбленою в дитинстві. В мене вдома, в родині не було поділу на дитячі і дорослі книжки. Я «Пампушку» Мопасана і «Парфумера» Зюскінда читала ще в молодшій школі, не впевнена, що тоді все розуміла, і згодом перечитувала, але мені ніхто не забороняв читати

Сама «дивна» книга на вашій поличці. О, це певне тритомник творів декабристів. З ними є ганьблива історія, я винесла, поцупила ці три томи з книгарні. Взяла одну з полиці, і була зачарована світлинами і поезією, хоча абсолютно не фанатіла цією тематикою, втім, тема героїзма мене хвилювала. Грошей мені на це не вистачало, я от досі памятаю, що я наче цуцика гладила обкладинки під  замшу, а потім засунула це під светр і винесла на вулицю. Наступного дня прибігала – і кинула гроші біля каси і стрімко вибігла з магазину, бо спати не могла через цей вчинок. Одне слово, я їх викупила, хоча крадіжку це не виправдовує.

Лариса Денисенко 3

Книга, яку ви прочитали вже 10 разів і, не факт, що ще 10 разів не перечитаєте. «Анна Карєніна», «Муммі троли», «Марш Радецького», «Гадючник», «Людина без властивостей», «Чарівник Смарагдового міста», «Сімейне життя вагою в 158 фунтів» і це ще не все.

Книга для «читця / чтиці за викликом». (В фільмі «Чтиця» актриса Міу-Міу грає «чтицю за викликом». Якби у вас була можливість скористуватися схожою послугою. Кого б ви викликали і що попросили почитати?) Важко сказати, для мене читання — це інтимний процес, я люблю зі своїми людьми читати одну й ту саму книгу, потім обмінюватися емоціями і думками, але от зараз не хочу, щоб мені хтось читав.

Яку книгу ви хотіли б додати на цю поличку? Егоїстично скажу, що хочу щоб там з’явилася ще одна моя книга, а це означає, що мені давно час розпочати писати новий роман.

Фото надала Лариса Денисенко

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТЬ: АНДРІЙ ЗАПОРОЖЕЦЬ, ФРОНТМЕН ГУРТУ SUNSAY 

Понравилась статья? Оцените:
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...
Статьи по теме