Чоловік говорить: Тарас Тополя, фронтмен Антитіла

 Нещодавно лідер гурту Антитіла, молодіжний посол UNICEF в Україні, багатодітний батько Тарас Тополя відсвяткував свій день народження. Наразі артист разом з командою Антитіла готується до релізу нової пісні та відеокліпу та активно гастролює по країні з концертним шоу HELLO. У перервах між гастролями та зйомками нового кліпу Тарас відповів на питання рубрики Marie Claire.

Яким має бути справжній чоловік?

Мені здається, неможливо знайти людину, яка б могла точно відповісти на це запитання. Все, однозначно, суб’єктивно. З моєї точки зору справжній чоловік найперше повинен поважати свого партнера: бажання, особистий простір, мрії. Доповнювати, допомагати розвиватися. Справжній чоловік в сучасному буремному світі має нести відповідальність за себе, за свою родину, якщо вона у нього є, за свою команду, компанію і за тих людей,  які йдуть з ним поруч. І якщо й казати якісь слова, то доводити їх вчинками. Це дуже важливо, тому що, на жаль, зараз чоловіки багато говорять і мало роблять.

Справжній чоловік повинен доглядати за собою, а ще пам’ятати, що він є прикладом для багатьох інших людей, для його дітей. А якщо ти публічна людина, то ти є прикладом для всіх тих, хто слідкує за тобою і свідомо чи несвідомо переймає твою модель поведінки.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Я народився в Києві і ріс в столиці в  90-ті. Звичайно, важко порівнювати ту обстановку, в якій мене виховували з тією обстановкою десь на периферії, в якомусь маленькому містечку, наприклад, на Луганщині. Але все одно і там і там був дуже непростий час. Починаючи з 7 років, коли я почав усвідомлювати себе, як особистість і десь до 14-ти років , коли я почав умовно самостійне життя (я почав його досить рано), я взяв від батьків декілька головних тез:

Перше, це ніколи не опускати руки і завжди працювати і рухатись вперед.

Друге, спілкуватися з людьми, чути людей і розвивати свої комунікабельні навички. Попри те, що я є жахливий інтроверт, моя професія вимагає великої комунікабельності і дуже часто ті навички спілкування, які дала мені моя мама — вміння вислухати, дати вчасно пораду чи промовчати і почути людину, —  дуже допомагають в моїй суспільній діяльності.

По-третє, батьки мене виховали так, що гроші це важливо, але не гроші вирішують все, а люди, їх слова та вчинки. Іноді маленький вчинок, який наразі не вартує для тебе великих зусиль, буквально змінює чиєсь життя і згодом тобі повертається в тисячі разів більше.

Також саме батьки мене навчили людяності і дали розуміння того що потрібно тримати слово.

Мама дала багато любові та ласки і це нативно тепер відображається у вихованні мною моїх дітей. Я ніколи не відмовляю собі обійняти, поцілувати своїх синів і доньку, ніколи не відмовляю собі в можливості сказати, підбадьорити і дати якусь хорошу позитивну оцінку вчинкам моїх дітей. Це насіння, яке ти сієш в цьому віці, воно потім проростає у людину відкриту до світу, людину яка не боїться помилятися, людину яка підсвідомо знає, що у неї є опора та підтримка і, що батьки це — друзі. Це дає основу для саморозвитку і вільного самовираження.

Чи були поворотні моменти, в яких життя повернулося на до і після?

Я можу впевнено лише сказати, що моє життя поділилось на до і після десь років у 13, коли я чітко вирішив, що хочу бути на сцені і співати свої пісні саме з колективом, з музичною групою. І з того моменту все моє життя було спрямовано на втілення цієї мети.

Що найбільше вас драйвить? В житті, в роботі, в стосунках.

Я доволі азартна людина і драйвить мене декілька речей:

Перше, коли я розумію, якщо я не зроблю чогось зараз, то буду все життя жалкувати. Починаючи з маленьких дрібниць і закінчуючи якимись великими проектами. Тобто я маю зробити все, що від мене залежить для того, щоб досягнути бажаного. І це дає драйву, навіть тоді, коли абсолютно немає сил.

Інше, що мене драйвить — це моє гіпертрофоване відчуття справедливості. Якщо  я бачу, що десь щось коїться несправедливо по-відношенню до близьких мені людей чи по відношенню до мене, це мене одразу запалює і драйвить довести і зробити все, щоб справедливість набрала сили.

Ну і власне, справа мого життя, музика, сцена дають найбільше драйву. Особливо, коли ти виходиш на сцену стадіону і з тобою співають десятки тисяч людей пісню, яку ти написав. Це неймовірні відчуття. Вони надихають безмежно.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Кожного року, якщо Ви братимете у мене інтерв’ю, то я буду різним. Людина змінюється і пошук себе це не є щось стале. Ми набираємося мудрості, нам відкриваються якісь особисті нові інсайти, з нами стаються життєві ситуації, які у будь-якому випадку змінюють нас. Тому, я ще не знайшов себе, але можу сказати точно, що в тому стані, в якому я перебуваю зараз, я перебуваю у відносній гармонії.

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Якщо брати з філософської точки зору, то успіх — це, мабуть, внутрішній стан людини. Якщо міряти успіх певними суспільними категоріями, то в нашій шоу-бізнесовій сфері єдиним мірилом успіху є квиток, який придбала людина, щоб прийти до тебе на концерт. Тому що акт купівлі квитка — це є емоційний порив. Людина асоціює себе із твоєю музикою: вона відчуває, що в цій музиці і в тій емоції, яку дає твоя пісня є щось те, що вона не може взяти в іншому місці. Вона відкладає всі справи, звільняє один вечір і приходить сама або з родиною і друзями для того, щоб прожити з тобою цих 2 години. І це є найщиріший і найчесніший вияв любові до артиста. Коли ми збираємо повні стадіони, до нас приходять люди і співають разом з нами наші пісні, для нас лише це є показник успіху. І найбільший скарб у кожного артиста — це люди, які приходять до нього завдяки його музиці.

Як виглядає ваш стандартний день?

Наразі, окрім двох синів, яким 5 і 8 років, ми виховуємо нашу донечку Марійку, якій от-от виповниться 1 рік. І зараз все крутиться навколо неї. Досить часто я ночую з Марусею, годую її вночі і заколисую, якщо вона прокидається. Тому коли я прокидаюся у Марусиній кімнаті мій ранок починається з її голосу десь о 6:30-7 ранку. Ми йдемо снідати. Вмиваємося, змінюємо памперси. Дивимося мультики українською мовою. Потім поступово прокидається уся родина: Олена, діти. Я йду в душ, снідаю, п’ю каву і вирушаю по своїх справах. Це або зйомки, інтерв’ю, або студійна робота. Або ж це гастролі. У нас, як правило, ранішні виїзди, а далі все стандартно — обід, саундчек, концерт або два концерти. Інколи ми встигаємо кудись заїхати по дорозі. Нещодавно відвідали Мигію та Кирилівку на гастролях.

Повертаюся я додому по-різному, абсолютно не внормований графік у нас. Якщо я встигаю повернутися додому до 6-7 вечора, то ми вечеряємо разом з родиною, купаємося, вкладаємося спати, а перед цим обов’язково читаємо книжки — зараз це книжка про Мумі Тролів. Після того, як діти засинають, ми з коханою сідаємо на кухні, іноді дозволяємо собі випити сухого вина, з’їсти сиру з хамоном, поспілкуватися на якісь сімейні  теми, розповісти про плани та проблеми, підтримати один одного.

Які якості партнера для вас важливі?

Найважливіше для мене в сімейних стосунках — це довіра, розуміння того, що у кожного є свої недоліки та прийняття цих недоліків. Звичайно, має бути і пристрасть, і насичене сексуальне життя. Без цього будь-яка родина сиплеться, мені так здається. Хоча я не проживав іншу історію, крім своєї родини, але я дуже щасливий, що у нас з цим все добре. Ми вміємо втілювати свої фантазії в життя. Так само важливо, щоб партнер давав змогу тобі розвиватися і навзаєм давати партнеру таку змогу, цінувати його простір, бажання, його справу життя. Якщо партнери не чують один одного і знаходяться в якихось паралельних реальностях, такий союз довго не протримається.

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

У мене є чудове правило “Ніколи не кажи ніколи”. В силу моєї діяльності я комунікую з великою кількістю людей. Як  з людьми з високими морально-етичними принципами, так і з людьми, як мені здається, патологічними негідниками і абсолютно ницими брехунами. Але у всіх людях я намагаюся шукати щось позитивне. Зрештою, ми всі зроблені з одного тіста і всі ми ходимо під одним небом. Але я можу сказати одне, що дуже важко комунікую з хамовитими недалекими людьми. В професійній діяльності я намагаюсь уникати людей, які мають низький рівень компетентності і кваліфікації. На жаль, таких дуже багато зараз, у них форма замінює зміст. І на хайпі люди будують собі професійну легенду, а коли ти починаєш працювати предметно, виявляється, що за формою є пусте: людина абсолютно не розуміє предмет, справу, якою вона займається. Таких людей я намагаюся уникати. Також ненавиджу брехню і маніпуляції в роботі.

В особистих стосунках з людьми намагаюся будувати довірливі стосунки, я завжди даю другий шанс людям, але якщо вони його страчують, то я уникаю спілкування і будь-яких справ.

Від чого вам найскладніше відмовитися в житті?

Насправді, я вже навіть не уявляю, як би я міг жити без своєї родини, без своєї коханої та своїх дітей. Це найбільша цінність для мене і від цього я б не зміг уже відмовитися. Якщо казати про побут, то я дуже трепетно ставлюся до власної гігієни. Звичайно, є певний рівень комфорту, нижче якого мені важко жити. Він пов’язаний з речами, до яких я звик, як от: декілька чашок кави вдень, власне авто, квартира, в якій ми все обладнали для комфортного життя ну і, очевидно, що це соціальні мережі, смартфон і постійна комунікація і зв’язок з моєю командою та партнерами. Без цього буде важко. Хоча іноді я дозволяю собі вимкнути телефон і втекти з родиною десь на край світу на відпочинок.

Фото надані прес-службою

Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: ALYOSHA, СПІВАЧКА