UA
    RU

    Чому ми зреклися своїх звичок під час війни і як їх знову повернути в життя: говорить експерт

    Редагувати переклад

    Напевно, ми всі мали корисні та приємні звички, які робили наше життя кращим та приємнішим. Але куди вони поділись зараз і чому у воєнний період не хочеться робити нічого.


    Звички – це те, що ми робили в нормальному житті і завжди приємно говорити про те, що ви змогли переконати себе робити ту чи іншу справу на автоматі. Але всі ці медитації, враннішні зарядки, дотримання водного балансу та інші ритуали просто кудись зникла після 24 лютого.

    Чому ми зреклися всіх тих звичок, які приносили нам задоволення? Чому ми не хочемо навіть спробувати відновити їх у своєму житті і як переконати себе повернутися до нормального існування? Редакція Marie Claire поспілкувалась з психологинею, автором методу “Аудит 360”, кандидаткою соціологічних наук Юлією Медвєдєвою та дізналися, як повернути наші добрі звички до життя.


    Чому ми зреклися своїх звичок під час війни і як їх знову повернути в життя: говорить експерт-Фото 1

    Як взагалі з’являються звички при нормальних умовах? Чому потрібно 21 день для того, щоб дія увійшла в звичку?

    Насправді, уявлення, що якась звичка формується за три тижні — хибне. Це можна вважати міською легендою. Адже строки, коли щось у вашому звичному способі життя буде доведено до автоматизму – індивідуальні. Так одне дослідження каже, що звичка формується щонайменше за 66 днів. Проте інше показало, що нові відвідувачі тренажерного залу повинні ходити на заняття щонайменше 4 рази на тиждень протягом 6 тижнів, щоб таке відвідування стало автоматичною та звичною частиною життя. У будь-якому випадку, це точно не 21 день, згідно з міським міфом, запропонованим, до речі, пластичним хірургом доктором Максвеллом Мальцем.


    Чому в стресовому стані, у нашому випадку війна, людина частково чи повністю відмовляється від своїх минулих звичок?

    Бо сама середа перестає бути звичною. Ви обмежені в пересуванні, зосереджені на рятуванні життя та побуту, сконцентровані на питанні самого свого існування. Змінюються наші пріоритети та цінності. Ви нібито заново вчитеся пристосуванню до реальності. 

    Утім, якщо, наприклад, ви мали сталу звичку займатися йогою зранку  та налаштовувалися у такий спосіб, через певний час ви повернетесь до занять. Адже війна також стає рутиною для людини, після певного періоду. Організм та психіка шукає можливість бодай якось повернути собі статус-кво. Тому ця відмова від звичок, якщо вони дійсно були частиною повсякденності, знов повернуться.



    Чому ми зреклися своїх звичок під час війни і як їх знову повернути в життя: говорить експерт-Фото 2

    Чому в кризовий період ми відмовляємо від гарних звичок (медитація, спорт, щоденник вдячності і т.д.) і знову повертаємось до шкідливих ( чіт міл, паління і т.д.). Чому так відбувається?


    Частково я вже відповіла на це вище. Щодо шкідливої поведінки – я навмисно не хочу прирівнювати тимчасовий збій у способі життя до звички – то вона теж цілком закономірна. Доросла людина в екстремальній ситуації діє інакше. Лімбічна система та рептильні інстинкти придушують наш раціональний неокортекс. 

    Нам дуже потрібні хоч якісь стимули, щоб не скотитися у відчай. Нам треба якось пестити власні нейромедіатори та підкидати дров у топку мотивації та настрою.  Найдоступніший спосіб – через їжу. Швидкі вуглеводи, страви, що тригерять рецептори – все це дозволяє хоч трішки забарвити життя. 

    Згадайте себе, як ви поводитеся під час хвороби. Вам хочеться лежати, вживати улюблені страви, дивитися щось затишне та цікаве, та відчувати спокій і безпеку. Щось подібне відчуває наш організм і під час тривалого стресу. 


    Я би порадила не цькувати себе за прояви слабкості – вони тимчасові. Принаймні до тих пір, поки ви це свідомо контролюєте. Якщо ви потягнулися за черговою плиткою шоколаду чи цигаркою, усвідомте цей процес, але не виправдовуйте. Наприклад: «Я почала забагато палити з початку війни. У такий спосіб я нібито намагаюся заспокоїтися. А як раніше я справлялася із цим? Вочевидь є альтернатива, до якої я не звертаюся, бо вона складніша, ніж дістати гаджет для паління». Ви можете вести свій діалог всередині і змушувати себе відмовлятися від швидких, але малоефективних способів вгамувати тривогу чи тугу.

    Як почати відновлювати набуті звички, коли зовсім немає бажання?

    Покроково. Я вже згадувала, що наш організм та психіка дуже швидко адаптується до умов та сама намагатиметься повернутися до звичного існування. Просто не треба їй заважати. Якщо ви у відносній безпеці і захопити із собою пару кросівок – почніть більше ходити пішки, пробігти по місцевості, розім’ятися на свіжому повітрі. Утім, без бажання, ми не здатні діяти. 

    Отже вони повинні таки з’явитися. Ми лише можемо підштовхнути мозок до правильних висновків. Ми повинні відчувати себе у бодай якійсь безпеці: мати прихисток, їжу, позитивне спокійне оточення, змогу подбати про своє здоров’я. Якщо все це є – людина матиме мотивацію на відновлення. 

    Читайте також: Про недоречність дискурсу «сама винна» у воєнний час: колонка письменниці Лариси Денисенко

    З яких звичок краще почати? Як саме їх синхронізувати у воєнне життя?

    Багатьох моїх клієнтів спочатку рятувала робота. Адже якщо цілодобово сидіти у новинах, сил та наснаги щось робити не лишається. Думки перетворюються на щось нав’язливе й виснажливе. А це блокує нашу працездатність. Тому, раджу працювати, якщо є можливість. 

    Щоб повернутися до звичних суттєвих ритуалів, налаштуйте мозок на це. Наприклад, купуйте каву та смаколики у кав’ярнях, за можливості. Прибирайте вдома та піклуйтеся про близьких. Якщо разом із вами є тварини – ще краще. Адже вигулювання песика також заземлює й відвертає думки від чогось глобального тривожного та вигаданого. 

    Почніть планувати день. Навіть якщо здається, що планів нема. Сходити до крамниці, приготувати обід, почитати, пробігтися парком, скласти резюме, написати друзям – це все може бути пунктами вашого плану.  Згодом ви помітите, що життя триває попри все. Що сади цвітуть, діти ростуть, хліб печуть. А отже й кинута йога має шанс на повернення у ваше життя.

    Чому ми зреклися своїх звичок під час війни і як їх знову повернути в життя: говорить експерт-Фото 3

    Які б звички ви б порадили започаткувати у своє життя, щоб допомогти змиритися з реальністю, адаптуватися до нового місця та просто не втратити себе?

    • Якщо ви опинилися у новій місцевості – місті або країні – раджу кожен день мандрувати. По вулицях, парках. Вивчати інфраструктуру, розглядати карту, планувати маршрути. 

     

    • Спорт. Банально, але дієво. Після години активних рухів, хімічний склад нашого організму змінюється. Ми здатні швидше опановувати логічні та стратегічні завдання. З’являється проактивне мислення, ми стаємо бадьорішими та більш позитивними. 

     

    • Бьюті та краса. Піклуйтеся та доглядайте за власною зовнішністю та здоров’ям. Я бачила один допис зі світлиною, де було написано «Твоє брудне волосся та застарілий манікюр не допоможуть перемогти». Отже варто дослухатись.

    Фото: unsplash.com

    Статьи по теме