Українська вишивка: як давній оберіг від темних сил перетворився на геополітичний маніфест

Що сьогодні українська вишивка означає у світі та як давній оберіг від темних сил перетворився на геополітичний маніфест, досліджує fashion-журналістка Ксенія Ковальова.

Рушник вишитий “черницький”, ІІ пол. ХІХ ст. Черкаська обл., Чигиринський р-н, с.Шабельники. З архіву Музею Івана Гончара.

Сталість традицій

«Будь-яку річ, оздоблену вишивкою, можна розглядати у двох аспектах: як елемент матеріальної культурної спадщини (бо вона є предметом, який несе інформацію про традиції виготовлення і техніки оздоблення), так і нематеріальної, оскільки орнамент – це певна знаково-символічна система, яка включає поняття, знаки і символи та є духовним наповненням традиційної культури. Цифрова епоха дозволяє поширювати знання про традиційну культуру різноманітними формами та способами.», – кажуть у київському Музеї Івана Гончара, де нещодавно оцифрували вишиті сорочки та розробили схеми крою та вишивки. Й тепер на сайті музею доступні детальні схеми вишивки з різних областей України.

Вишивка з прадавніх часів була найпоширенішим видом декоративно-ужиткового мистецтва. Історія виникнення вишивки в Україні сягає часів Трипільської культури. Медитативний процес вишивання був своєрідним засобом самоконтролю та єднання з національною культурою. Дівчаток (а часом і хлопчиків) вчили вишивати, бо це сприяло розвитку моторики пальців,розвивало звичку бути охайним, уважність.

Сорочка жіноча вишита, кін. ХІХ ст., Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, с.Жовнине. З архіву Музею Івана Гончара.

В історії моди починаючи з ХХ ст. й до сьогодні пройшло немало сезонів, коли вишивка ставала «останнім писком» й збагачувала світові тренди народними традиціями. Поль Пуаре та Коко Шанель використовували у сукнях елементи вишитої сорочки. Ельза Скіапареллі віддавала перевагу суворим чітким силуетам, а головною прикрасою обирала саме вишивку, яку виконували вишивальниці Lesage(у 2002 р.майстерню перекупив Будинок «Шанель»). Ів Сен-Лоран «подорожував» у своїх колекціях культурами багатьох народів. У 1976 р. він запропонував вишиванки haute couture. Росіяни поквапилися назвати колекцію «суто російською», хоча натхненням для її створення слугувала картина «Румунська блуза» Матісса. Свою любов до вишивки сьогодні демонструють Dolce&Gabbana, Alberta Ferretti, Balmainі Gucci. А «кайзер» моди Карл Лагерфельд навіть якось зазначив: «Мода без вишивки – як День взяття Бастилії без фейєрверків!».

У незалежній Україні до 2014 р. вишиваний одяг виготовляли народні майстри, які експерементували з різними техніками вишивки, а етнографи досліджували старовинні техніки вишивки, вивчали значення орнаментів. Вони полиблювалисвої знання, збагачували культуру та навчали інших. До цього переліку входять і наші дизайнерки Оксана Караванська та Роксолана Богуцька, які активно використовували українську вишивку у своїх колекціях. Остання одягала Катерину Ющенко за президентської каденції Віктора Ющенка. Саме пані Катерина популяризувала вишиванку як цілком органічне вбранням для світського заходу.

Також паралельно виготовлялися «швидкі» вишиванки – як сувенірна продукція.

Рушник вишитий кольоровими нитками І пол. ХХ ст., Вінницька обл., Піщанський р-н, с. Студена. З архіву Музею Івана Гончара.

Після Революції Гідності 2014 р.українська мода переживає піднесення. Селебріті та fashion-ікони позували на червоних доріжках у сукнях, прикрашених вишивкою від українських брендів Yuliya Magdych та Vita Kin. А вже за рік The Wall Street Journal називає вишиванки від Кін найпопулярнішими літніми сукнями 2015 р.

«Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вишиваний одяг переживає новий бум. Не можна сказати, що вишивка стала популярною лише з початком війни. Вона завжди була популярною, але зараз це свого роду посвідка, заява про те, яку сторону ти підтримуєш у цій війні, та, звісно, зв’язок із корінням, домом», – розповідає арт-менеджерка бренду традиційного українського одягу Etnodim Манана Глонті.

Вбрання жіноче весільне , кін. ХІХ – поч. ХХ ст., Полтавська обл., Миргородський р-н. З архіву Музею Івана Гончара.

Школа життя

Хвилясті лінії, ромби, зигзаги, меандри, кола і цятки – такими були перші фрагменти українських орнаментів. «Шов по формі», «шов у ялинку», пряма гладь – такими техніками оздоблювали ризи священиків та церковний декор за часів Київської Русі. До речі, саме тоді з’явились і перші вишивальні школи, які започаткувала дочка Ярослава Мудрого Анна. Донині їхні техніки використовують сучасні українські школи вишивання. Цікаво, що вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX ст., з появою компанії Brocard, котра використовувала для своєї парфумерної продукції рекламні упаковки із зображенням схем вишивки.

Сорочка жіноча вишита, кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Чернівецька обл., Заставнівський р-н. З архіву Музею Івана Гончара.

Сорочка жіноча вишита, І пол. ХХ ст. Рівненська обл., Рокитнівський р-н, с.Крисаничі. З архіву Музею Івана Гончара.

На сьогодні в Україні є багато шкіл, де готують майстрів для роботи у модних будинках, зокрема Решетилівський художній професійний ліцей у Полтаві, Школа автентичної поліської вишивки у Житомирі, Школа борщівської народної сорочки у Тернополі, Київська державна академія декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну ім. М.Бойчука, столичні приватні школи AVE school та Haute Couture School, онлайн-школа Prekrasa Studio тощо.

Народним майстриням-вишивальницям присвячені сторінки Вікіпедії, а їхні роботи зберігаються у музеях, галереях та приватних колекціях. Українська вишивка стала ознакою витонченого смаку та способом ушанування традицій. Цьому сприяли українські дизайнери: Лілія Пустовіт, Федір Возіанов, Вікторія Гресь. Вишивка неодноразово ставала лейтмотивом їхніх колекцій. «Я шукаю свою Україну не в архівах. Мене цікавить тонка грань між традицією і бажанням нового», –зауважила дизайнерка Ірина Каравай, котра свого часу презентувала пікселізовану вишиванку. Головними модними ньюсмейкерами цього літа стали дизайнерка Віта Кін та художниця Олеся Трофименко.

Фото: instagram/guccivault

Засновниця однойменного бренду Vita Kin створила капсульну колекцію одягу з українською вишивкою для лінії Gucci Vault. Туди увійшли сукні в довжині міді та максі, лляні блузи, спідниці й шалі з вишивкою та силуетами 70-х. Крім української вишивки, дизайнерка використовувала англійську техніку broderie an glaise. Для вітчизняних фешіоніста колаборація Кін із Gucci стала перемогою. Для мистецтвознавців – зрадою…Дизайнерку звинуватили в «культурному привласненні». Зокрема, арт-журналістка Катерина Дудка зауважила, що вишивка сукні «Корсика» майже точно повторює візерунок сорочки з с. Розтоки в Івано-Франківській обл., яка зберігається у Музеї Івана Гончара.

Українська художниця Олеся Трофименко створила масштабні декорації за мотивом «Дерево життя», які прикрасили залу Музею Родена, де в липні цього року відбувся показ Dior під час Тижня високої моди в Парижі. До співпраці Олесю запросила Марія Грація Кʼюрі, дизайнерка та креативна директорка Dior, після того, як побачила роботу українки на виставці у Римі.

Робота Олесі Трофименко для Dior

«Концепція сформувалася, коли почали говорити про співпрацю. Спочатку згадували роботи Поліни Райко, Соні Делоне, яка працювала з Dior у 50-х роках. Та я пояснила, що мій стиль дуже відрізняється. Мене просили створити щось життєствердне. І, зрештою, команда Dior була в захваті від ідеї про дерево життя як лейтмотив усіх декорацій. У підсумку з’явилося 13 ескізів. На деякі з них мене надихнули мотиви народних рушників, на інші – вишивка XVII ст.. Робота була дуже масштабною», – розповідає Олеся. Образ дерева життя став лейтмотивом усієї колекції Dior. Його зображення прикрасило невагомі сукні-сорочки та блузи, сарафани, плісовані спідниці та жакети, прикрашені торочками.

Зображення квітів, фруктів та птахів у традиційній українській манері для Музею Родена були вишиті вручну індійськими майстринями з Chanakya School of Craft. «У нас було дуже мало часу – лише три місяці. Для тканини розміром 4,6 х 450 м це дуже багато роботи. Працювали 470 майстринь. Я б ніколи не зробила це власними силами в такий короткий термін. А от школа Chanakya School вразила, адже це перший проєкт в історії Індії, де жінки могли заробити вишивкою», – каже Олеся. Традиційно в Індії цим займалися лише чоловіки. Наразі у школі трудяться майже 6000 працівниць.

Війна світів

Поява президента Володимира Зеленського під час вечірнього звернення до народу України в сорочці кольору хакі, прикрашеній вишитими зображеннями чоловіка та жінки, танка і БТР від бренду Indposhiv, викликала суспільний резонанс. Президент України і раніше з’являвся публічно у вишиванках, але цього разу для одягу було використано протестний сюжет білоруської майстрині Руфіни Базлової – це був не просто одяг, а маніфест. Саме таку місію сьогодні покладають дизайнери багатьох брендів на свої вироби.

Екстравагантна львівська художниця Марта Лешак запропонувала оновлені варіанти традиційних українських вишиваних сюжетів для рушників та килимів, викладених на сторінці Музею Івана Гончара в Інстаграм, додавши до них зображення…засобів ППО, джавелінів, хімайрсів та байрактарів. «Я додала до сюжету рушника з голубами джавеліни як асоціацію з ЗСУ. Саме по собі поєднання зброї і голубів – це символ миру та іронії. Така собі алюзія на “руській мір” та їхню “війну заради миру”», – коментує авторка малюнків.

Марта Лешак

Дизайнерка бренду UDANA Анна Зборовська створила лімітовану колекцію сорочок із вишивкою ручної роботи, яку прикрасили рядки українського гімну. Лляні сукні дебютної колекції бренду «Кохана» оздоблені вишитими рядками з поезій Лесі Українки, Ліни Костенко та Олени Теліги.

«Ми намагаємося говорити і показувати український одяг як сучасний, але народжений з автентики й актуальний. Дуже скоро у нас з’явиться вишиванка, присвячена музиці, зокрема народному інструменту бандурі. Ідею створення такої вишиванки запропонувала співачка та бандуристка Марина Круть, завдяки їй ми дослідили історію бандури та створили жіночу вишиванку.

Бандуристи є нащадками кобзарів, котрі в історичних піснях та думах оспівували тяжку долю нашого народу, вони – уособлення непереможності й нескореності України», – розповідають в Etnodim. В колекціях бренду є вишиванки, присвячені Розстріляному Відродженню, Криму, київським каштанам і унікальній українській мозаїці. Нова колекція присвячена роботам художників, які прославляли і продовжують прославляти Україну у світі. До неї увійшли лляний сарафан з геометричною аплікацією та вишивкою Malevych. Коротка сукня Ekster із довгими широкими рукавами складається з різних тканин яскравих кольорів та чітких ліній. Дві міні сукні з вишивкою Prykhodko, довга біла сукня з яскравими фантазійними квітами Sobachko тощо.

Фото: instagram/Etnodim

Фото: архів Музей Івана Гончара, бренди Etnodim, Vita Kin, Valeriia Guseva/Facebook

Автор: Ксенія Ковальова