Завжди цікаво, яким було дитинство успішних людей, були вони такими змалечку чи їм довелось докласти титанічних зусиль, аби змінитись.
У новій книзі «Становлення» Мішель Обама розкриває всі свої таємниці, почуття та хвилювання. Колишня перша леді вирізняється щирістю поміж інших супутниць президентів та жінок свого статусу. Це багато хто підтверджує, зокрема відомий експерт з етикету Елейн Суонн:
Те, що привернуло нас до неї – це була її чесність та її справжність.
Тож з’ясуймо, якою дитиною була Мішель Обама, про роль рідних у її становленні та про спілкування з однолітками.
Наполегливість, вміння постояти за себе та прагнення до визнання супроводжували її впродовж усього життя.
Батьки завжди вчили Мішель та її старшого брата, Крейга, відстоювати свою думку. Часто, збираючись за вечерею, сім’я дискутувала на ту чи іншу тему. Тоді перша леді навчилась не програвати спори та бути рішучою.
Подібні приклади ми бачимо вже у дитячому садочку, коли Мішель було всього 4 роки. Під час виконання вправи вона допустила помилку і не отримала відзнаку. Цілу ніч ця подія не давала спокою і наступного ранку Мішель наполягла на другій спробі, з якою впоралась на відмінно. Вже по обіді радісна прибігла додому з гордо піднятою головою і зіркою на груддях.
Читайте також: НАОМИ КЭМПБЕЛЛ, МИШЕЛЬ ОБАМА И ДРУГИЕ: 12 САМЫХ СТИЛЬНЫХ ТЕМНОКОЖИХ ЖЕНЩИН ЗА ВСЮ ИСТОРИЮ
І такі результати чекали на неї усюди. Наприклад, у тому ж році Мішель впевнено вирішила, що хоче навчитись грати на піаніно. Так, проживання в одному будинку з тіткою – вчителем музики, не пройшло без наслідків. Незважаючи на те, що ніжки ще маленької леді не діставали підлоги, вона швидко опановувала нові пісні. Вже незабаром вона самостійно вивчала композиції заздалегідь. І саме через це постійно сперечалась з викладачем, доводячи свою правоту.
Тоді ще місс Робінсон у школі завжди була однією з найкращих. А в останні три роки навчання потрапила до спеціального класу для учнів з найвищими оцінками.
Виконувати все старанно і досконало – це був спосіб довести, що звичайна афро-американка може досягнути висот. Сама Мішель зізнається, що визнання та можливість покращити репутацію меншин спонукали та рухали нею.
Однак подібні цінності закладаються батьками та рідними. Їм потрібно присвятити окрему увагу.
Почнемо з батьків. Неймовірно мудрі, вони ніколи не сварили та не повчали дітей, а все пояснювали. Мішель пригадує, що тато не уникав жодних питань. Чи філософські, чи смішні дитячі – на усі вони отримували відповідь. Батьки не лінувались сісти і прочитати разом декілька сторінок з енциклопедії, а потім обговорити як з дорослими.
Дідусь, незважаючи на відсутність вищої освіти, завжди наполягав на правильній вимові. За потреби міг виправити будь-кого під час вечері, якщо раптом почує помилку. Одного разу на дитячому майданчику далека родичка звернулась до Мішель з претензією: «Чому ти говориш, як біла?» На що та не мала відповіді, адже з дитинства говорила правильно, не ковтаючи закінчення, на відміну від більшості афро-американців.
Мимоволі починаєш розуміти, що виховання – чи не найважливіше у формуванні повноцінної особистості. А починається вона з перших хвилин життя.
Читайте також: КАК ВЫГЛЯДИТ ОДИН ДЕНЬ ИЗ ЖИЗНИ МИШЕЛЬ ОБАМЫ
Навчання, досягнення цілей, родинні стосунки – це все добре, але ж ми говоримо про дитинство. А що діти люблять найбільше? Звісно, гуляти та грати.
Грати юна леді любила, але не з однолітками, а сама. Не часто ходила в гості й не запрошувала до себе. Каже: «Відбувалось так певною мірою через те, що була вередливою і не хотіла, щоб хтось втручався в життя моїх ляльок. Дитяча поведінка буває доволі дивною. Я не мала впевненості, що поза школою мені бракує заплутаних стосунків».
Та через певний час зацікавленість ляльками затихла й Мішель почала приєднуватись до сусідських дітей. Серед яких швидко знайшла подруг. Однак за межами свого району, вона завжди залишалась молодшою сестрою Крейга. Ця роль їй дуже подобалась, адже брата знали ледь не усі, навіть розбишаки радо вітались при зустрічі. Хоча казати про боязкість першої леді не доводиться, за потреби вона завжди могла відстояти себе. На майданчику на Парквей одна популярна дівчинка Діді часто виказувала невдоволення через появу Мішель. Однак довго вона не терпіла: «Наступного разу після чергового зауваження на мою адресу я кинулась на неї та вдарила, як вчив колись тато. Ми обидві впали, розмахуючи кулаками та штурхаючи одна оду ногами. […] Та коли все скінчилося, відбулося щось подібне до мовчазної посвяти».
Відтепер ми бачимо, що цінності, які Мішель Обама хоче донести до кожного під час своїх виступів, пролягають червоною ниткою через усе її життя.
Фото: @michelleobama
Автор: Ліза Єрмоленко