Дар’я Петрожицька знялась в українській комедії «Бурштинові копи» (НЛО TV, «Мамахохотала»). Роль поліцейської Ані стала для Дар’ї першою головною роллю у повнометражному фільмі.
Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що не можна мовчати?
Не варто говорити про своє особисте, якщо ти цього не хочеш, мені здається. А про що не треба мовчати? Про те, що тебе бентежить. Насправді, це ніби дивна відповідь, але саме так і є. Коли тебе щось не влаштовує – про це треба говорити. І це я говорю навіть сама собі, тому що іноді я «проковтую» те, що мене не влаштовує. А мабуть, не треба цього робити, це тільки заважає. Не варто мовчати, коли не згодна з чимось, коли хочеш відмовити, але боїшся образити. Треба говорити про такі речі, і просто секрети свої видавати, якщо ти вважаєш, що це секрети. А решту не зайвим буде озвучити.
Коли та із ким останнім часом вам було приємно помовчати?
Я взагалі люблю своїх людей, із якими мені приємно помовчати. Вважаю, що це саме тому і є мої люди. Але, мабуть, найкомфортніша людина, з якою мені помовчати завжди приємно, це мій найкращий друг Пашка Кружнов. Уже багато років нам є про що помовчати і є про що поговорити, і якось так це… Він мені як брат.
Коли ви востаннє себе хвалили?
Ой, я не люблю себе хвалити. Чесно, не люблю. Я навпаки себе критикую дуже багато. Дуже самокритична! Це стосується усього і особливо роботи. Наприклад, на майданчику я можу думати, що я молодець, мабуть, усе гарно вийшло. Старалась же, викладалась. А потім дивлюсь матеріал і думаю: «А можна було й краще!». Увесь час собі кажу, що треба працювати більше, краще, ще більше і ще краще. Іноді сварю себе за те, що я поїла в «Макдональдсі», наприклад. Я це дуже люблю,але це завжди супроводжується: «Блін, Даш. Навіщо? Навіщо?». Питання було про похвалу, але думаю, із цієї відповіді і так усе ясно.
Назвіть найкрасивішу річ. І чому ви її такою вважаєте?
Мені здається, що краса – вона скрізь. І в людях, і в усьому, що оточує. Я не можу так сказати «найкрасивіша річ – це». Для мене це не може бути якась річ-річ. Тобто це не може бути обручка, браслетик – таке, що для дівчат, наприклад, красиво. Для хлопців – це машина, чи що там… Боже, як стереотипно я сказала! Загалом, для мене немає найкрасивіших речей, є тільки очі, якими ти на щось дивишся. Красу можна знайти в усьому. Краса – це природа. Це літо, коли все розквітає. Оце краса. І коли люди йдуть усміхнені, а не в масках.
Який талант ви б дуже хотіли мати й чому?
Я б хотіла бути трошки більш різкою, мабуть? Навчитися відмовляти. Бути не такою поступливою. Коротше, дозволяти собі не робити того, чого не хочеться, казати «ні». Мабуть, для когось це не талант і не супер якесь уміння, але для мене це прям дуже складно. Хочу колись до цього прийти.
Якби ви могли залишити тільки один спогад, що б це було?
Мабуть, сім’я. Так, щоб мама, тато, сестра, я і наша киця Тіна. Це з дитинства найтепліші моменти – мені років 12-13, ми усі разом і все так безтурботно.
Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?
Якщо говорити про зовнішній вигляд. Мені взагалі подобається наш час, тому що всі можуть ходити, як їм завгодно! Це реально так круто. Я можу в свої 30 років носити штани з «черепашками-ніндзя», і мені все одно. Хлопці можуть фарбувати бороди в рожевий. Так, звичайно, на них хтось подивиться якось типу: «Придурошний». Але мені подобається, коли люди себе виражають.
Мабуть, якщо говорити банально, то не личать погані звички – і це факт. Не личить, коли людина зла, наприклад. Це може бути і жінка, й чоловік. Коли робить погані вчинки. Оце не личить людям.
А коли вони усміхаються і роблять якесь добро, починають з себе насамперед, коли хоча б намагаються бути краще. От хтось навіть маючи погану звичку, покурить сигарету, але візьме свій бичок і викине в урну – і це вже «красавчик», а не свиня, яка докурила й викинула під ноги.
Читайте також: О чем молчит женщина: Маша Виноградова, ведущая
А якщо говорити про якісь риси, які притаманні сучасним чоловікам, що ви вважаєте класним?
Це теж, в принципі, сексизм. Хлопці не мають подавати руки дівчатам. Але мене чомусь так радує, коли є джентльмени ще! Я розумію, що вже дівчата самі відмовляються від допомоги, і я така ж сама дівчина. Якщо мені скажуть: «Допомогти вам сумку донести?»,я скажу, що сама впораюсь. Але, коли такі штуки трапляються, просто танеш. Або коли ти бачиш, що хтось там переводить бабусю через дорогу, оце класно. Людяність – найкраща риса.
Якби вам довелося порівнювати себе з алкогольним коктейлем чи напоєм, то яким би ви були?
Безалкогольним! Так дивно, але я безалкогольний коктейль. А може, і не коктейль, а взагалі якийсь чай. Я люблю чай просто, дуже часто п’ю і мені здається, що я тепла. І я саме не алкогольна, а тепла більше. О, ще може бути какао з молоком! Коли це щось таке солоденьке, тепленьке, і тобі так комфортно, і ти згадуєш дитинство. Отакий я напій.
До якої поради мами ви не дослухалися й наразі жалкуєте про це?
Зараз я вже живу своїм життям. Насправді, я не раджуся зараз із мамою. Тому що я думаю, що я вже доросла і вже треба якось самій розрулювати. Навіть якщо мені треба якась порада, все-таки я не до мами звернусь. Тому що мама до мене ставиться як до дитини, скільки б мені не було років. А от мої друзі – вони скажуть мені правду. Бо мама мене буде любити в будь-якій ситуації і казати: «Ти маєш рацію». А друзі скажуть правду.
Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалась вам перебільшеною?
Я не знаю. Насправді ж, круто, коли є красавчики. Не вважаю, що хтось перебільшено красивий. Реально, усі дійсно красиві!
Хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?
О, це справді круто, коли є якийсь красавчик, але «дивний». От Хоакін Фенікс – він же не красень, але дуже своєрідний. У таких акторів є позитивна харизма, чи як це називається? Чи, наприклад, Саша Рудинський, з яким ми разом знімались в «Бурштинових копах». Він же не красень в класичному розумінні, але це ж харизма! І ти дивишся на нього, і не можеш відірвати очей. Він – породистий. Це справді по-особливому прекрасно.
Чим пахне щастя?
У мене після ковідупоганий нюх. Реально у мене з цим проблеми вже останній рік, і мені дуже хочеться знову відчути всі запахи. Навіть смердючі. Тому щастя – це відчувати усе по повній. Хай краще ні в кого не буде ковіду, щоб усі змогли відчути запах щастя!