Різниця поглядів, ревнощі, згасання пристрасті. З цим стикаються багато пар. Одностатеві ж союзи часто мають низку додаткових проблем. Що це за проблеми та як їх вирішити? Спеціально для Marie Claire розповідає психолог Олена Шершнева.
Читайте також: Насущне питання: чим відрізняються стосунки у 20 та 30?
Оскільки в нашій країні одностатеві шлюби не узаконені, такі стосунки можуть свідомо сприйматися як недовговічні. А їхні учасники не відчуватимуть впевненості у завтрашньому дні. Тут важливо розуміти, що шлюб жодним чином не може зміцнити, продовжити чи гарантувати кохання. Елтон Джон і Девід Ферніш були разом 21 рік, не маючи жодних офіційних зобов’язань. А Кім Кардаш’ян та Кріс Хамфріс розлучилися через 72 дні після церемонії. Яка, до речі, коштувала $10 мільйонів.
Шлюб це символічний спосіб заявити про серйозність своїх намірів. Якщо він не полягає, тому що один із партнерів не готовий, не хоче, не здатний до такого серйозного зближення, звичайно, це може викликати закономірні питання в іншого. Якщо ж шлюб не укладається, бо поки що не узаконений, то це про юстицію, а не про стосунки. Ті ж, кому важливі ритуали та символи, якими є одруження та його атрибути, можуть знайти безліч альтернатив. Від символічного весілля до простого обміну кільцями.
Всупереч поширеній думці, у більшості одностатевих пар немає поділу обов’язків на «чоловічі» та «жіночі». Тобто кожен з партнерів цілком може як вечерю приготувати, так і зимову гуму поміняти. З одного боку, це дозволяє побудувати максимально рівноправні відносини і справедливо розподілити навантаження. Але з іншого — може відкривати шляхи для відливання.
Тут важливо не накопичувати невдоволення, а прямо все обговорити. Скажімо, встановити черговість виконання тих чи інших обов’язків. Або розподілити їх за принципом “кому що більше подобається” або “у кого що краще виходить”. Якщо ж якась справа категорично не подобається нікому – виявіть фантазію. Для прибирання можна запросити помічницю вдома, а для дрібних ремонтних робіт знайти спеціаліста на спеціальному сайті. Рішення прийде, коли ви поставите собі питання: чи варто забитий стік ваших нервів чи миру з партнером?
Читайте також: Українки про досвід стосунків із іноземцями
Чим консервативніше суспільство, тим складніше в ньому бути не як усі. Тому багато хто вважає за краще приховувати свою сексуальну орієнтацію: від співробітників, від орендодавців, від перехожих на вулиці. Якщо у партнерів різний рівень відкритості, це може стати проблемою. Скажімо, один хоче триматися за руки під час прогулянки, постити спільні фото у соцмережах, знімати разом житло. А інший не наважується. В результаті перший відчуває зневагу, а другий тиск.
Вихід із такої ситуації є. Більш відкритому партнеру важливо усвідомити: він сам відповідає за своє щастя. І тільки від нього залежить: буде він насолоджуватися стосунками або паритися і намагатиметься переробити іншого. Якщо ж прийняти людину такою, як вона є, з її страхами та особливостями, не виходить — можливо, варто пошукати більш відповідну компанію.
Ну а тому, хто не готовий зробити камінг-аут, важливо слідувати за своїми внутрішніми бажаннями. При цьому обов’язково виявляючи увагу до партнера. Пояснювати, що справа у можливій реакції суспільства, у наслідках, але ніяк не в особистості обранця.
Читайте також: 6 резолюцій, які допоможуть покращити відносини цього року
Не всі люди наважуються зробити камінг-аут навіть у масштабах своєї сім’ї. І коли родичі починають розпитувати про особисте життя, вони відмовчуються, жартують або навіть складають неіснуючих коханих. Звичайно, знайомити сім’ю зі своїм справжнім партнером вони не поспішають. Це може ображати приховуваного.
У такій ситуації тому, хто хоче вийти з тіні, важливо знову-таки не сприймати все надто особисто. А також пам’ятати: стосунки всередині сім’ї стосуються лише членів цієї сім’ї. І якщо батьки закоренілі консерватори, а їхня дитина готова все життя приховувати правду про себе, аби їх не травмувати — ніхто не має права втручатися.
Буває, що знайомство відбувається, але родичі виявляють ворожість. Найчастіше не приймається сам факт нетрадиційної орієнтації їх чада. І навіть якби син привів Кріштіану Роналду, або дочку — Кару Делевінь — вони відреагували б так само. І це їхнє право. А право кожної людини робити свій вибір і бути щасливим.