Що говорять українські діти, вимушені переховуватися в бомбосховищах

Український режисер Олег Кавун у своєму твіттері опублукував цитати про що говорять українські діти, змушені ховатися у бомбосховищах через напад росії. Ми не можемо не викласти їх на сайті Marie Claire Ukraine.

Фото: Ліза Приходько

— мам, а ти слухаєшь Арестовича?

— іноді.

— слухай завжди, вдруг він скаже, що можна повернутися, а ми пропустимо.

— мам, а де той хлопчик, що сам перейшов кордон? Давай його заберемо, йому страшно там одному.

— мам, а скільки у нього ще бомб?

— мам, а якщо наш будинок розбомблять, можна буде моє лего звідти витащити?

мам, а російські діти дивляться війну? їм нас не шкода?

— мам, а якщо Бог не вбиває путіна, виходить що Бог на українців за щось образився?

— мам, добре що війна рано зранку почалася, а так би діти встигли піти до школи.

— мам, а ти говорила, що дитячі мрії мають здійснюватися. мої більше не здійснюються. це я вже дорослий?

— мам, мені вже байдуже на бомби, давай повернемося до Києва.

— якщо війна буде довго, папа нас не забуде?

Автор тексту: Олег Кавун

Читайте також: СЛОВНИК ВІЙНИ ВІД УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА ОСТАПА СЛИВИНСЬКОГО