Small Talk: громадська активістка та ветеринарний лікар Наталія Ігнатенко про проєкт «Захисти свою тварину»

Війна в Україні точиться майже рік. Вона забирає тисячі життів, руйнує оселі. Біда прийшла не тільки до людей. Нарівні з людьми незгоди терплять наші домашні тварини. Тим більше, що вони залежні від нашої опіки. Про те, як допомогти домашнім улюбленцям, від яких загроз необхідно їх убезпечити і як допомагає в цій справі спільнота українських ветеринарних лікарів та міжнародні природозахисні організації, нам розповіла Наталія Ігнатенко.

Наталія Ігнатенко — кандидат ветеринарних наук, практикуючий ветеринарний лікар, дипломат коледжу внутрішніх хвороб ECVIM-CA ), член європейських ветеринарних товариств ESVE та ESVONC, стажувалася у Клініці дрібних тварин ветеринарного університету – TiHo (Ганновер, Німеччина). В цьому солідному послужному списку є ще один, вкрай важливий пункт. Наталія — одна з натхненниць програми «Захисти свою тварину». Це ініціатива Української асоціації дрібних тварин (USAVA) яку підтримав Міжнародний фонд захисту тварин (IFAW). Мета програми допомогти тим з власників домашніх тварин в Україні, які опинилися в скрутному становищі.

Чому ви вирішили створити цей проект?

Війна змусила нас створити цей проект. Ми ніколи не могли собі уявити, що українці стануть біженцями, біженцями всередині своєї країни та далеко за її межами. Ми були дуже вдячні європейському міжнародному ветеринарному суспільству FVE з перших днів, що дало рекомендації всім колегам у країнах, що межують з Україною, дозволити проїзд, прохід біженців з тваринами без документів. Це рішення, без сумніву, врятувало тисячі життів людей, які ніколи не змогли б залишити своїх тварин, а також тисячі тварин не стали безпритульними.

Я була на польському кордоні та бачила, як українських тварин прищеплюють на кордоні силами польських колег. І ми, українська асоціація практикуючих лікарів дрібних домашніх тварин USAVA, вирішили, що ми маємо зробити все можливе, щоб в умовах війни українські колеги могли проводити вакцинацію та чіпування наших тварин Україні. І ми дуже вдячні Міжнародному фонду захисту тварин IFAW за те, що вони підтримали і створення програми безкоштовної для власників тварин програми з вакцинації, чіпування та стерилізації стало можливим. Основним напрямом роботи IFAw. є допомога тваринам, які опинилися у надзвичайних ситуаціях та природних катастрофах. Війна в Україні – це глобальна екологічна катастрофа світового масштабу.

Ми намагаємося допомогти в міру наших скромних сил. Вакцинація тварин від сказу дуже важлива для збереження благополучної епізоотологічної ситуації. Сказ є зоонозом, це означає, що людина може заразитися сказом при контакті з хворою твариною. На жаль, сказ невиліковний на етапі появи перших клінічних ознак. Тому всі заходи щодо профілактики сказу такі важливі! У Європі діють інші програми підтримки тварин українських біженців, зокрема.

Українські біженці, які втекли від війни зі своїми улюбленими домашніми тваринами, мають доступ до безкоштовного ветеринарного лікування в 38 європейських країнах завдяки програмі, що фінансується Humane Society International та співпраці з FECAVA та FVE. Цю програму продовжено до травня 2023 року. Більш детальну інформацію можна отримати на сайті.

З досвіду здобутого підчас його реалізації, з яких питань українські власники тварин найменш поінформовані, й ви б прагли це виправити?

Ми звикли жити у мирний час, і, наприклад, багато кішок не виходили на вулицю. Їм не потрібні були ні вакцинація від сказу, ні чіпування. Зараз, на жаль, ніхто не застрахований від того, що будь-якої миті може втратити будинок і людина і тварина. Чіпування – важливий момент ідентифікації, який у разі втрати допомагає знайти вихованця.

Ми звикли також думати, що сказ – це хвороба диких тварин, з якою ми ніколи не зіткнемося. Але, на жаль, цього року, сказ зареєстрований у центральному районі Києва, тому нехтувати вакцинацією від сказу не можна. А якщо її можна зробити безкоштовно якісною вакциною разом із безкоштовним чіпуванням та консультацією грамотного фахівця, то чому цим не скористатися?

Крім того, багато співвітчизників перетинали кордони раніше без тварин і не знають, що без чіпування та вакцинації від сказу перетнути кордон із вихованцем у багатьох країнах уже неможливо. Якщо про вакцинацію та сказ, на мій погляд, існує просто недостатня поінформованість, то щодо стерилізації існує багато міфів, які необхідно розвіювати.

Насамперед про те, що кожній кішці чи собаці неодмінно потрібно хоча б один раз народити «для здоров’я». Пологи не додають здоров’я, не профілактують рак молочної залози (у цьому випадку багато хто посилається на інформацію про людей: про те, що пологи в ранньому віці знижують ризик розвитку раку молочної залози). Навпаки, стерилізація до або після першої тічки знижує ризик розвитку раку молочної залози у сук. Однак, як до будь-якої операції, до стерилізації необхідно підходити відповідально, обговоривши попередньо можливі ризики з лікарем і прийнявши оптимальне для вихованця рішення.

Ще один забобон, з яким ми, на жаль, стикаємося: якщо процедури проводяться безкоштовно, то в цьому ховається якась каверза: або операції будуть проводити недосвідчені студенти, яким не потрібно платити, або вакцина прострочена. Але у програмі беруть участь лише ліцензовані ветеринарні клініки з досвідченими кваліфікованими лікарями, використовується закордонна зареєстрована в Україні вакцина, всі витратні матеріали та робота лікарів оплачені міжнародним фондом IFAW який прагне допомогти українським власникам тварин у лихоліття.

З якими стереотипами ви стикаєтесь по сьогодні в Україні, та яких змогли позбутися у Європі, Америці?

Мені здається, У Європі та США більшість власників усвідомили, що далеко не кожна тварина повинна використовуватися у розведенні, навіть якщо вона породиста, тому проводять стерилізацію вихованцям у ранньому віці. Навіть незважаючи на відсутність видимих кордонів усередині країн Євросоюзу, власники тварин знають, що якщо вони їдуть в іншу країну, то паспорт із чіпом та вакциною від сказу обов’язкові.

До чого потрібно бути готовим власникам тварин, які ідуть ща кордон, щоб там перезимувати?

Власники тварин повинні бути готові насамперед до того, що  паспорт із чіпом та вакциною від сказу обов’язкові.

Власники тварин повинні бути готові, в першу чергу, до того, що в багатьох країнах, не дивлячись на правила в’їзду, що пом’якшилися на початку, війни, що у вихованців як мінімум повинні бути чіп, щеплення від сказу і ветеринарний паспорт. За допомогою директорів Fecava  ми зібрали актуальну інформацію про правила перетину кордону з тваринами у різних країнах, з нею можна ознайомитись на сайті.

Як довго триває процедура? Що необхідно мати при собі та як завчасно звернутися?

Процедура чіпування та вакцинації, включаючи клінічний огляд, можуть тривати до півгодини. Операції можуть тривати від півгодини до півтори години залежно від операції, віку тварини, наявності супутніх патологій. Для чіпування та щеплення пацієнт не повинен бути голодним. Для операції, оскільки вона проводиться під глибокою загальною анестезією, пацієнт має бути голодним.

Усі процедури проводяться за попереднім записом.

Записатися на процедури можна у 4 великих містах за такими адресами або залишити заявку на сайті.

Усі процедури проводяться за попереднім записом. Записатися на процедури можна у 4 великих містах за наступними адресами. У Києві — ветеринарна клініка доктора Медведєва , цілодобова ветеринарна клініка «ДОВІРА» (+380971112209), ветеринарна клініка «Артвет», ветеринарна клініка  «Зооветсервіс». У Харкові — Цілодобова ветеринарна клініка «Довіра«, Ветеринарна клініка «Ветеринарний будиночок«, Ветеринарна клініка «Сніжний барс«, Центр клінічної ветеринарії Centrvet. В Одесі — ветеринарна клініка «ВетПрем’єр» (+380678225252), ветеринарна клініка «АІСТ» (+380674867943), ветеринарна клініка «Дар«. У Львові — ветеринарна клініка «Ветсервіс«, ветеринарна клініка Vets&Pets.

Адміністратор наддасть більше інформації про те, як підготувати вихованця до запланованого походу до лікаря.

У вас є тварини?

Останні п’ять років через отримання спеціалізації в області онкології дрібних тварин я жила між двома країнами і не могла собі дозволити завести тварину. Перед цим мене були кішка і собака, обидві прожили трохи більше 16 років, і пішли, на жаль, в один рік, що дуже посилило біль втрати.

З ними можна було говорити про що завгодно, у тебе складалося відчуття, що тебе розуміють (але не завжди поділяють). Але у кішки та собаки були різні способи висловлювати свою думку та своє ставлення до того, що відбувається.

Я з великим теплом згадую той час, коли в нашому домі зростали звіри і   діти.

Читайте також: СВІТ ПОБАЧИТЬ ВІЙНУ В УКРАЇНІ ОЧИМА ТВАРИН