Small Talk: Gunia Project про відеопроєкт «Майстерність»

Нещоджавно Наталя Каменська та Марія Гаврилюк, засновниці бренду Gunia Project презентували відеопроєкт «Майстерність». Він присвячений артизанам, що продовжують життя автентичних ремесел. Про роботу над проєктом, колекції створені підчас війни та пошуки натхненя в непрості для країни часи дизайнерки розповіли арт-журналістці Дарії Кибець.

Як виникла ідея проєкту «Майстерність»? Наталя Каменська: Ідея, напевно, виникла логічно, оскільки саме існування Gunia Project почалося з пошуку майстрів. І всі категорії товарів у нас виробляються вручну у співпраці з майстрами. Створити відеопроєкт ми хотіли вже давно, а до зйомок руки дійшли лише минулої осені. Ми дуже хотіли розповісти про вітчизняних майстрів і про майстерність, загалом. Весь наш проєкт Gunia Project про ремесла, багато з яких, на жаль, зникають. І нашою місією є їх відродження та збереження.

Розкажіть про напрямок виробництва кераміки.

Марія Гаврилюк: Кераміка користується найбільшим попитом серед наших клієнтів. А почалося все з нашого захоплення самою ідеєю української культури. Ми поступово почали будувати працювати одразу в кількох напрямках, які нас самих захоплювали. Кераміка була одним із напрямків. Спочатку ми співпрацювали з керамістами-підрядниками, яких щоразу шукали для роботи над новою колекцією. Але з часом виявлялися незручності, адже майстри мали свої власні замовлення. Ми не могли повноцінно розвивати справу і контролювати процес. І з цього почався шлях нашої власної керамічної майстерності. Спочатку ми знайшли одного майстра, який був людиною-оркестром і абсолютно усі процеси вів сам: виготовляв усе з першочергових гіпсових форм, сам заливав вироби, сам зачищав, сам розписував. Ми дуже пишаємося, що цей майстер і досі з нами працює. Зараз він вже є керівником нашого керамічного напрямку. Ми зростаємо і набираємовсе більшу команду, але він стояв біля витоків.

Сфера кераміки є досить чутливою в Україні. Раніше було багато порцелянових, фарфорових заводів, але жоден не зберігся. Тож бракує майстрів, які могли б передати свої вміння. На нашому виробництві ми самотужки навчаємо роботі з керамікою. І ми надзвичайно цінуємо людей, які починали з нами, навчали нас і продовжують бути частиною історії бренду Gunia Project.

Що вас найбільше надихає у цей складний час?

Марія Гаврилюк: Від початку війни ми були в максимально неробочому стані, і могли думати лише про безпеку – свою, своїх родин, своїх співробітників. Було складно думати про проєкти. Але згодом прийшло усвідомлення, що творчість це те, що ми вміємо робити найкраще, це наш канал комунікації зі світом. Тож ми почали працювати, щоб розповідати про свою позицію і всередині країни, і поза її межами. Вже з третього тижня війни ми активно співпрацювали з медіа. У кожного зараз є свій фронт. На журналістському важливо показувати, як ми це все переживаємо, відчуваємо, чим живуть люди. Зараз це частина боротьби.

І в травні вже представили колекцію прикрас «Атланти»…

Наталя Каменська: Це незвичайна колекцію. Вона відрізняється від усього, що ми робили раніше. Гуляючи Києвом, ми натрапили на будинок полковника Козеровського й були вражені вишуканою красою статуй, які його прикрашають. Згодом виявилося, що з будинком пов’язані містичні історії. Але безпосередньо архітектура заворожувала. І ми вирішили вперше зробити колекцію, як натхненна не народним мистецтвом, а міською культурою, а саме архітектурою  Києва. І це співпало з війною. Тож ця колекція також несе ідею про значимі міста, значимі будівлі та пам’ятки України. Кожна річ колекції «Атланти» була складною у виробництві, яке починалося із замовлення скульптур.

Якою б ви хотіли, щоб у світі бачили Україну?

Марія Гаврилюк: Сьогодні до України ставляться як до могутньої країни з сильними людьми, які не бояться складнощів і проблем. Є багато людей, які живучі в Україні, не задумувалися, що вони… українці. За кордоном про Україну на початок російського вторгненя знали мало. Але це природньо – ми молода держава. Й історично ми тривалий час знаходилися під гнітом сусіда, нам просто не давали можливості розповісти про себе та свою культуру.

Після перемоги у війні з Росією ми станемо тільки сильнішими. Ці болючі зміни, які несе війна стануть для нас поштовхом стати кращими і більш свідомими.

Наталя Каменська: Цей бренд формується нерівномірно, з різних сторін – мистецтво, культура, мода, і все з відбитком війни на сьогодні. Проте варто сказати, що зі сторони моди він почав формуватися раніше. Багато дизайнерів вже з 2014 року присутні на міжнародній арені, просувають українську моду у світі талановито та якісно, показуючи, що наша фешн-індустрія є гідною частиною світової.

Як, на вашу думку, зміниться обличчя української моди після нашої перемоги?

Наталя Каменська: Українізація, яку ми сьогодні спостерігаємо, є абсолютно природньою, як і підвищений інтерес до української культури. Це своєрідний бум, але, мен іздається, після перемоги все трохи «заспокоїться». Бренди, які робили це заради хайпу — підуть у тінь. Ті, хто творять моду свідомо й розповідають про нашу культуру світові — будуть процвітати.

Марія Гаврилюк: Абсолютно згодна з Наталею. Тільки ті, для кого глибоке занурення в нашу культуру та традиції є природнім — продовжать успішне існування. Зараз проходить інтеграція України в європейський простір. Багато хто звернув увагу на Україну. Хочу вірити, що українські дизайнери будуть розвиватися на міжнародному ринку. У нас уже є чудові приклади, як Ruslan Baginsky, Sleeper тощо. Сподіваюся, схожих прикладів стане ще більше.

Автор: Дарія Кибець Читайте також: СІМ УКРАЇНСЬКИХ ДИЗАЙНЕРІВ ВІЗЬМУТЬ УЧАСТЬ У BUDAPEST CENTRAL EUROPEAN FASHION WEEK