В Парижі покажуть виставку Don’t Forget Me за участі 4 українських художників 

З 18 січня по 2 березня в парижській Perspective Galerie відбудеться експозиція «Не забувай мене», що об’єднує твори 6 художників, з яких 4 — українці. APL315, Юлія Беляєва, Маша Сільченко, Тимур Постовий, а також Норман Бренедт та Саша Тебул представлять роботи з абсолютно різними формами: скульптура, фотографія та живопис. 

“На цій виставці ми запрошуємо глядача використовувати виставку як інструкцію щодо питання пам’яті, не в політичному контексті, а скоріше як соціальний та колективний процес. Твори художників взаємодіють між собою в невід’ємному діалозі з метою переосмислення поняття пам’яті, її категоризації та важливості для сучасного розуміння”, — коментує кураторка Ксенія Ульянова. 

Виставка відкривається твором одеського художника APL315, який досліджує архаїчне протографіті у своїй роботі та надає нові значення печерним малюнкам через свої полотна.

Порцелянові скульптури Юлії Беляєвої передають колективну пам’ять через історичних та міфологічних персонажів. Скульптура представляє тіло художниці, натхненне образами Саломеї, Капітолійської вовчиці та бога сну, Гіпноса. Фарфор підкреслює крихкість і вразливість людського життя та пам’яті.

Від колективного глядач Don’t Forget Me прямує до індивідуальної пам’яті в творах Маші Сільченко. Її керамічні сторінки вона використовуєі як блокнот пам’яті: міфізуює повсякденні враження, відділяючи іноді неважливі події у монолітному та монументальному форматі.

Живопис Тимура Постового навпаки повертає нас до возвеличеної та водночас крихкої теми. Персонажі його робіт сяють через фонове світло, створючи ілюзію дзеркала, в якому можна бачити власне відображення або ж ікону в кутку кімнати, перед якою схиляються в молитві, шукаючи прощення своїй душі.

Фотографії німецького фотографа Нормана Бренедта — серйозні наративи важливих політичних подій, переданих через інтимне та особисте. Вони є не лише документом епохи, яку вони охоплюють та фіксують, але також подорожжю у глибини індивідуального соціального досвіду людини, через її власну пам`ять. 

Читайте також: “Я вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм”: 5 фактів із життя Сергія Параджанова

Логічним завершенням виставки є відеоробота французького художника Саши Тебула та його присвята всім тим, “хто славив зимове сонце, троянди та світло, коли темрява й ненависть оточували їх” — тим, хто віддав своє життя за те, щоб інші все ще могли дорожити своїм.