Мода

Власний досвід. Валентин Корнієнко, музичний редактор на радіо: як я став донором крові

Татаренко Ірина

04 Квітня, 2023

“Одного разу, після чергової здачі, мені на телефон надійшло смс з текстом: «Ваша кров врятувала життя. Дякуємо!». Це повідомлення розчулило мене! Це стало ще одним поштовхом натхненно продовжувати робити добру справу!“, – розповідає Валентин Корнієнко, музичний редактор на радіо. Що два місяці – саме стільки потрібно організму, щоби відновити кров в організмі, він ходе до лікарні, щоб здати кров для донорства. А ще навіть склав власний… плей-лист донора. Про власний досвід він розповів Marie Claire Ukraine.

Історія мого донорства почалася 4 роки тому, коли мій друг запросив разом з ним відвідати один з центрів донації крові. Я не мав жодного уявлення про цю справу і трохи хвилювався. Але мене підтримувало те, що біля мене стояли люди, які так само прийшли вперше.

Перед тим, як здати кров, у мене була сувора дводенна дієта, де я відклав всю звичну для себе їжу і навіть улюблені бутерброди з маслом, сиром та ковбасою. Окрім цього, протягом трьох днів, не можна було вживати ліки та алкоголь, протягом двох днів – смажену, жирну, гостру та копчену їжу, молочні продукти. Натомість треба вживати більше компотів, фрешів, каш на воді та парових продуктів. Тримати таку дієту непросто, але реально!

Так з’явився мій перший ритуал: мій сніданок за декілька днів та в день здачі складається із запареної вівсяної каші, галетного печивка та соку або чаю із цукром. Сніданок – важлива складова перед донацією, тому що це додає сили. Якщо в інший день я можу дозволити собі пропустити сніданок, то в день здачі обов’язково маю підтримати організм. Також людина має бути здоровою і не мати захворювань, які при здачі крові погіршать ваше самопочуття та здоров’я пацієнтів. Наприклад, ваша вага має становити не менше 55 кілограм, а в неяких центрах і 60.

Перша донація зайняла приблизно годину мого часу. Спочатку мене зареєстрували; потім лікар збирає аналіз крові з пальця, щоби визначити, чи міг би я стати в той день донором. Це, до речі, чудова можливість перевірити кожного разу стан своєї крові безкоштовно. Мої аналізи виявилися в нормі, тому я пішов пити чай та їсти легендарне галетне печиво, аби знову підтримати свій організм для донації. Передати не можу, як мені подобається поєднання солодкого чаю чи теплої води та печива.

Після легкого перекусу мене запросили до зали на процедуру. Далі відбулося все швидко: медсестра продезінфікувала мою руку, я покачав кулаком і затиснув, а вона ввела голку так, наче «укусив комарик». Протягом наступних 5 хвилин я ще качав рукою потрібну кількість крові. Потім мені перев’язали руку, привітали з першою донацією (тут я переказую вітання колективу центру трансфузіології Інституту серця) та відправили на смачний обід, який зазвичай є гарантований всім донорам. Ще з приємностей – додатковий вихідний в день донації або до відпустки. Також після всіх процедур не можна курити, сідати за кермо та навантажувати організм.

З того часу я періодично з’являвся в центрі донації, щоби здати кров і проходжу одну й ту саму процедуру.

Але одного разу, після чергової здачі, мені на телефон надійшло смс з текстом: «Ваша кров врятувала життя. Дякуємо!». Це повідомлення розчулило мене! Це стало ще одним поштовхом натхненно продовжувати робити добру справу! Я став ходили до лікарні що два місяці – саме стільки потрібно організму, щоби відновити кров в організмі.

Згодом я дізнався, що окрім крові, можна здавати плазму. Це частина крові, яка насичена різноманітними корисними елементами. Різниця між ними в тому, що кров забирають цільною в об’ємі до 450 мл (людина має в середньому 5-6 літрів крові в собі), а сама процедура займає 5-10 хвилин.

Плазма здається трохи довше – від 40 хвилин до 1 години. Це зумовлено іншою процедурою забору компонента. Спеціальний апарат періодично забирає кров і відділяє її на ероцитарну масу та плазму. Сама маса повертається до людини, а плазма залишається в апараті. Таку рідину здають трохи більше об’ємом і частіше, аніж кров – раз на два тижні. Це підштовхнуло мене бути ще кориснішим, тому я став ходити більше, але раз на три тижні-місяць, щоби мій організм встигав збагачуватися необхідним. Також це має бути в задоволення для самих вас! Бо донація для мене – це не лише передати кров, а ще й передати корисну частину самого себе!

Як ви зрозуміли, це стало стилем життя з його певними ритуалами. В день донації я прокидаюсь о 6:00, смачно та легко снідаю, готую одяг (бо це ж наче свято!), о 7:30 виходжу з дому на транспорт і вже знайомими маршрутами 183 та 242 автобусів дістаюсь до центру донації на Лівому березі!

Чи це стабільність? Можливо! Але кожного разу я помічаю якісь деталі на шляху свого улюбленого призначення!

Наприклад, одного разу я помітив, що перебираю музику в телефоні та складаю плей-лист під настрій. Тоді я подумав: «А чому б не створити плей-лист донора?». З тих пір вирішив, що можу поєднати приємне з корисним і перед кожною донацією став складати плей-лист донора та публікувати їх на своїх сторінках соціальних мереж. Наприклад, моя остання донація була під такою музикою:

1. Павло Зібров – Мертві Орки Не Гудуть

2. The Dandy Warhols – Bohemian Like You

3. Артем Пивоваров – Відчуваю

4. Muse – Uprising

5. Onuka – Vidlik

6. Kasabian – L.S.F

7. The Hardkiss – Маяк

8. Мотор’ролла – Я Піду в Далекі Гори

9. MamaRika & KOLA – Люди

10. Niall Horan – Nice To Meet Ya

Це не якась випадково «накидана» музика, це у мене виважений плей-лист, який має зберігати настрій та певний темп. Хоча у кожного з нас смаки різні, я впевнений, що хтось знайде для себе точку того самого музичного настрою, а можливо створить свій прекрасний плей-лист для донації!
Підписуйте їх хеш-тегом в соціальний мережах #музикадонора – можливо, ми знайдемося з вами.

Нещодавно була моя 22-га донація! Я почуваюся прекрасно! Одна донація крові – це приблизно три врятованих життя! Не знаю особисто людей, яким я зміг допомогти, проте дуже радий, що маю змогу зберегти їм життя! І продовжуватиму це робити стільки, скільки буде натхнення та здоров’я!