Sustainability Talk: український свідомий бренд SAPO

Все буде свідома Україна!

В межах редакційного Sustainability Talk ми говоримо про свідоме споживання і акцентуємо увагу на тому, що українські сталі бренди не зупинили своєї роботи, навіть під час війни. На цей раз хочемо познайомити вас з SAPO, адже своїх героїв, що стоять на варті свідомого споживання варто знати в обличчя. Сьогодні говоримо із засновницею бренду Валерією Ворожильник.

SAPO – український sustainable-бренд, який було засновано восени 2022 року в Ужгороді. Його фокус – це використання вінтажних матеріалів, пов’язаних з Україною та її історією. Так, зіркою дебютної колекції SAPO стали вовняні та бавовняні ковдри, популярні в нашій країні 40-50 років тому. 

 Як народилась ідея створення бренду?

Я завжди захоплювалась дизайнерами, які могли взяти непотрібну, забуту річ і відновити її, перетвори та надати нове життя. Так я почала думати, як щось таке можна зробити з українського, що у нас є таке унікальне, але без уваги. Якось в гостях у бабусі я побачила цю ковдру і все склалось. Наразі ми почали працювати з різними матеріалам та все це відбувається у рамках нашої ідеї апсайклінгу з українською душею.

Звідки ви берете матеріали для створення своїх колекцій?

Я шукаю матеріали по всій країні, це постійний процес адже ми намагаємось використовувати ковдри складського зберігання. Зазвичай це старі склади.

Що найголовніше у роботі sustainable бренду?

Найголовніше, у будь-якому проекті чи продукті, це знайти свій шлях. Є безліч брендів, котрі використовують тематику екологічності, як тренд.  Нам хочеться не просто створювати річ з уживаного матеріалу, а річ, котра була і є дорогою серцю. Одяг, котрий нагадує теплі моменти, яких нам всім часом так не вистачає.

Як війна повпливала на вашу роботу? З якими труднощами довелося зустрітися?

Перші куртки були відшиті десь на початку лютого 22 року, я сумнівалась чи зайде такий продукт. Потім почалась війна і, як і всім, було не до того. Ми з чоловіком займались волонтерством, допомагали людям на кордоні, це були дуже важкі дні.

Я взагалі думала, що не повернусь до цьої ідеї. Та одного разу, коли в гості прийшли друзі і я показала їм декілька курток вони були у захваті, так я продала перші речі Sapo. З війною прийшов сильний страх невідомості, ти не знаєш що буде далі, а потім коли пройшло заціпеніння я вирішила що коли як не зараз, треба робити те що ти хочеш і не відкладати на завтра яке може не прийти.

Ми вкотре переконались, що українці потужні та неймовірні люди. Війна приносить багато лиха, і ми не маємо права зупинятись і дозволяти ворогу знищити нашу культуру. Звісно, війна вплинула на логістику виробництва, проте це ми змогли компенсувати тим, що SAPO зацікавилось багато закордонних клієнтів. Тепер ви можете побачити бренд в Нью-Йорку, Барселоні, Кракові, Осло. Але перший шоурум ми відкриємо в Україні.

Читайте також: Sustainability Talk: український свідомий бренд SLADGE.LAB

Як український споживач реагує на ваші sustainable капсули?

Насправді дуже добре! Дуже багато гарних відгуків. Для людей це спогади з дитинства, асоціація з бабусиною хатою, садочком у якому дають компот і можна спати вдень. За останні кілька років український споживач змінив свої звички на краще. Все частіше, українці обирають якість та ідею.

Ми спостерігаємо за цією тенденцією з моменту першої публікації SAPO в соціальних медіа. Гадаю, що з часом, екологічність стане нормою. Але для цього нам потрібно працювати кожного дня — роз’яснювати, нагадувати та запрошувати людей до переосмислення одягу та його цінностей. Та є люди які не розуміють як можна за стару ковдру заплатити 6000и грн, але це одиниці. Насправді мені б хотілось щоб наші речі були більш доступні і як можна більше людей могли дозволити собі речі нашого бренду, та ми ще не вирішили цю головоломку, адже процес пошиття з ковдр займає багато часу та сил наших майстринь і ми не хочемо знецінювати їх роботу.

Чим ви надихаєтесь при створенні колекцій?

Наше головне натхнення — домівка. З малечку мене оточують гори та природа Закарпаття. Це не просто західна частина України, це специфічний стиль життя, притаманний тільки цьому регіону. Світанки в горах, нічні споглядання зірок, купання в холодному гірському потоку, бринза з медом, квіти у волоссі, тепле свіже молоко і звісно бабусина ковдра. Тепло оточує і надихає щодня.

Як ви вважаєте, чому так важко перейти на відповідальне споживання? І як можна змотивувати людей до цього?

Споживання масмаркету є світовою проблемою. Єдиний метод змінити систему, це змінити себе. Ми помітили, що люди, котрі вперше купили сапо, вже навряд чи так само сприйматимуть шопінг та моду. Наступна покупка буде більш обдуманою.

Можливо, проблема відповідального споживання, криється в необізнаності. Я не пригадую, щоб ці теми грунтовно зачіпалися в школі чи в інших вищих навчальних закладах. Потрібно постійно говорити про базові, але такі важливі теми, а ще важливіше вести роз’яснювальну роботу серед дітей.

Чи змінилося ваше життя після переходу на «зелену сторону»?

Перехід на «зелену сторону» триває все життя. Щодня людина стоїть перед сотнею виборів. Деякі рішення приймаються блискавично швидко, інші потребують десятиліть для зміни. Кілька років тому я почала вивчати дієтологію та нутриціологію, тому мій чоловік та донька стали на зелену сторону автоматично.
Ми разом беремо участь у місцевих локальних еко-проектах. Проте, розуміємо, що це не епізодична дія, а обов’язок на все життя. Берегти природу, культивувати її, це те, чим ми маємо дихати щодня, це повинно бути у нашій свідомості та діях.

Якби вам випала можливість вирішити одну глобальну проблему, то щоб це було?

У нашому краї велика проблема зі сміттям у та біля водоймищ, річок. Якось так склалось що люди використовують річку або, як закарпатці її називають, поток у цілях утилізації сміття. Коли гостювала у бабусиному селі декілька разів чула: «Та вода забере чого ти хвилюєшся?» Можете уявити, що відбувається з екологією при такому мисленні. Тому, звісно, я б хотіла вирішити це питання. Це неймовірно прекрасне місце варте щоб його зберегти.Через війну в Україні знищено стільки природи, завдіяно непоправне лихо цілим екосистемам, тому ще більше хочется берегти і відновлювати те, що маємо. Ми в Sapo обрали саме цю місію для себе і будемо усіма силами допомагати.