Чому бактерії зараз у всіх на слуху

Чому бактеріям зараз стали приділяти стільки уваги і чим загрожує їхня відсутність у нашому організмі.

Незважаючи на всі досягнення та високий рівень світової медицини у ХХІ столітті, щось пішло не так. Нам часто ставлять різноманітні новомодні діагнози, а самі захворювання мають переважно хронічний характер. І найжахливіше – кількість тих, хто нездужає, зростає в геометричній прогресії. Що й казати, якщо раніше діти хворіли на застуду епізодично, як правило, взимку, то зараз педіатри вважають, що ГРВІ 8-10 разів на рік – це абсолютна норма.

Мартін БЛЕЙЗЕР, екс-президент Товариства інфекційних захворювань США: «Після понад 30 років вивчення зв’язку бактерій і здоров’я людини ми зіткнулися з рівнем імунної дисфункції, що ніколи раніше не спостерігався».

Думку інфекціоніста підтверджує гігієнічна гіпотеза. Згідно з нею, сучасні хвороби виникли тому, що люди зробили світ дуже чистим.

Всесвіт усередині нас

Людина живе у симбіозі з бактеріями. Ми їх не бачимо, але вони всюди: у воді, повітрі, навколишніх предметах. У кожному з нас існує справжня екосистема з мікроорганізмів, загальна вага яких дорівнює двом кілограмам! З них 99% зосереджено в кишечнику, а саме – у його слизовій оболонці. Тобто, по суті, тут і є наша імунна система.

Мікроби, у тому числі складається мікробіом, зазвичай купуються у ранньому дитинстві. Вже в момент народження, коли дитина проходить по родових шляхах, вона збирає бактерії, без яких ризик підхопити якесь хронічне захворювання дуже високий. Далі малюка візьме на руки акушер, потім – тато, який до цього тримав квіти. А ось і перше грудне годування: бактерії на шкірі мами теж життєво потрібні немовляті. До трьох років його мікрофлора повністю сформується і стане практично невідмінною від дорослої.

Читайте також: Все, що потрібно знати про синдром хронічної втоми

Поважний мікроб

На початку 80-х вчені відкрили бактерію, про яку ми тепер чуємо чи не щодня завдяки рекламі медикаментів та йогуртів: Helicobacter pylori, яка живе у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки, є у 80% людей на планеті.

Через кілька років після відкриття клінічні дослідження показали, що знищення цієї бактерії за допомогою антибіотиків лікує виразку, а в 2005 році двоє медиків з Австралії – Баррі Маршалл та Робіну Уоррен – довели зв’язок між «хелікобактером» та запальними процесами шлунка (за що отримали Нобелівську премію). ). З того часу їй була оголошена війна: лікарі призначали антибіотики за будь-якого шлункового дискомфорту. Але, на щастя, до середини дев’яностих її дали спокій.

Нові дослідження підтвердили, що «хелікобатер» – частина нашої мікрофлори, і її знищення може завдати більше шкоди, ніж користі.

За цей час нагромадилося багато фактів, що доводять, що зникнення цього мікроба, можливо, стало однією з причин нинішніх епідемій.

Група підтримки

Антибіотики – це порятунок від найстрашніших видів бактерій (не вірусів). Важко уявити, скільки людських життів вони врятували! І все було б ідеально, якби разом із поганими бактеріями вони не «вбивали» і добрі, змінюючи нашу мікрофлору.

Імунологи сходяться на думці, що альтернативи антибіотикам поки що немає, як і єдиного захисту для кишкових бактерій. Їх можна приймати – але лише у крайніх випадках, якщо у цьому є життєва потреба.

Мікробіом буде працювати як годинник за низки умов: потрібно назавжди прибрати його ворогів (цукор у будь-якому вигляді і всі смажені продукти), перейти на здоровий раціон, а також постійно підселяти в кишечник корисні бактерії та організувати для них спеціальне харчування.

Найкращі бактерії, відомі людству, – це пробіотики. Їх наш кишечник просто любить. Більшість з них відносяться до однієї з двох груп – лакто-або біфідобактерій, місія яких – створювати навколо себе кисле середовище. Саме вона захищає кишечник від усіх патогенних мікроорганізмів, що надходять до нього: в ній вони просто не виживають.

Читайте також: ЯК Я ВИПРАВЛЯЛА ОСАНКУ І ВИПРОБУВАЛА НА СЕБЕ ТЕЙПИ

Також пробіотики сприяють розвитку правильних бактерій, але за однієї умови: у вашому кишечнику вже мають бути представники їхніх каст. Щоб пробіотики росли і розмножувалися, їх потрібно підгодовувати пребіотиками, які також дуже корисні для нашої мікрофлори.

Американські вчені довели, що щоденне вживання кисломолочного продукту, збагаченого пробіотичним штамом Lactobaccillus casei imunitass, знижує рівень захворюваності на 60%.

Деякі вчені зіставляють відкриття пробіотиків з такими визначними досягненнями кінця XX століття, як, наприклад, створення комп’ютерів та польоти в космос! Можливо, саме завдяки їм людство незабаром навчиться протистояти найсерйознішим захворюванням.

Доставку замовляли?

Корисні бактерії ми можемо отримати двома шляхами – безпосередньо з їжею чи приймаючи БАДи. На рахунок останніх досі точаться суперечки: одні лікарі вважають, що в добавках немає жодного сенсу, а другі запевняють, що частина бактерій таки досягає кінцевого пункту – кишечника – не руйнуючись, і позитивно впливає на організм.

Наталія ДИННИК, лікар-гастроентеролог клініки «Оберіг», асистент кафедри внутрішніх захворювань НМУ ім. О. О. Богомольця
«На сьогоднішній день жодний пробіотик чи йогурт у капсулах не довів своєї «унікальності» і порівняний із ефектом плацебо. Якщо встановлено діагноз – захворювання потрібно лікувати лише доведеними препаратами, які діють патогенну мікрофлору. Це стосується і діареї, що виникла, в ході прийому антибіотиків».

Загалом, найнадійніший варіант – шукати пробіотики у їжі. Найбагатше джерело пробіотичних бактерій – молочнокислі продукти, такі як йогурт, кефір, закваска або ряженка (який корисніше – невідомо, тому лікарі радять їх просто чергувати). І бажано свіжого приготування. Якщо у вас немає можливості робити йогурт самому, тоді вибирайте магазинний, але той, в якому немає цукру, краще середньої жирності.

Майте на увазі, що більшість йогуртів, що продаються в супермаркетах, пастеризуються, а тому не містять активних молочних культур. Продукти з живими пробіотиками мають короткий термін зберігання та потребують охолодження.

Не вживайте кисломолочний продукт натще: в умовах підвищеної кислотності шлунка він просто зруйнується і не принесе вам жодної користі.

«Час прийому “молочки” не такий важливий», – каже Наталія Диннік. «У нормі доросла людина повинна вживати хоча б одну порцію, що дорівнює 200 мл (кефір, йогурт, продукт на заквасці). А якщо є проблеми зі стільцем, то краще випивати її перед сном».

Якщо хочете збільшити дозу – будь ласка. Гірше вашому організму від цього точно не стане. Навпаки, шанси доставки бактерій до пункту призначення збільшаться у рази. Наприклад, той же йогурт можна додавати в пластівці на сніданок, використовувати з вівсянкою замість молока, змішувати зі свіжими фруктами, їсти на десерт після основного прийому їжі, замінити їм сметану, наприклад, приправивши печену картоплю.

Яна КРАВЧЕНКО, дієтолог-консультант, каже: «Найкраща їжа для бактерій міститься у свіжому часнику, білій цибулі, зелені (особливо має різкий запах – кінзе, петрушці, базиліці), банані, ягодах, будь-яких висівках та цикорії. А відмінним джерелом про- та пребіотиків є улюблена всіма квашена капуста, особливо – розсіл з-під неї. Вона допоможе у сезон відсутності ягід та зелені».

І останнє правило: пробіотики слід приймати регулярно. Як тільки ви припиняєте їх вживання, вони зникають із вашого кишечника, і мікробіом порушується. Разом з цим страждає імунітет. Тож профілактика – наше все.