«Моє оточення цінує мене за те, яка я людина та спеціаліст, а не за ті, кого я люблю» — кліпмейкер Юра Двіжон про камінг-аут та ЛГБТ

«Я намагаюся не вступати в глибоку дискусію з людьми, які по-іншому дивляться на світ, ніж я», — розповідає герой нашого інтерв'ю. 

Кліпмейкер Юрій Двіжон відомий не лише роботою із відомими українськими артистами — Іриною Білик, Світланою Тарабаровою, Ріаnобоєм, Jerry Heil. Окрім шоу-бізнесу в його житті є місце для активізму, зйомки соціальних роликів та фільмів. У 2019 році він був відмічений нагородою Top 30 under 30 від KyivPost за ЛГБТ-активізм, а в інтерв'ю та соцмережах відкрито розповідає про свою життя та орієнтацію.

Marie Claire поговорили з Юрою про камінг-аут, український шоу-бізнес та важливість відкритих представників ЛГБТ в Україні. 

Читайте також: Культурний код співака KHAYAT

— Ти народився і виріс у Тернополі, яким було твоє дитинство? 

— Свого дитинства я згадую з неймовірною теплотою і дуже часто хочу хоч на день у нього повернутись. Зі мною з перших годин життя був мій найкращий друг та брат-близнюк Павло. Нам ніколи не було сумно. Ми були дуже артистичними дітьми. У дитячому садку грали найяскравіші ролі: чорта, переодягнену наречену, осла з мультика «Бременські музиканти».

У три роки ми з братом заслуховували платівки гурту «Modern Talking» та Володимира Висоцького, у п'ять мені купили мою першу касету, це був альбом «Пролісок» Наталії Могилевської. 

— Як відбувався процес усвідомлення, що ти — гей? 

Пам'ятаю, як у детстві мені подарували ляльки Кена та Барбі, а братові червоний трактор. Я любивши дружити з дівчатами, з хлопцями у мене не дуже складалася дружба. Це тривало аж до мого переїзду до Києва. Десь у п'ять чи шість років я побачивши в бабусиній газеті напівоголеного чоловіка та зрозумів якийсь незрозумілий потяг до нього. 

— Звідки ти взагалі дізнався про ЛГБТ+, що (чи хто) було твоїм провідником у цей світ?

— Першим провідником у світ ЛГБТ для мене був Борис Апрєль. Тоді я чітко розумів його відмінність від інших медійних людей в українському суспільстві. Тексти його пісень самі за себе про це говорили, а музика допомагала тримати мій секрет при собі та розуміти, що зі мною все гаразд і скоро я стану вільним. Зараз ми товаришуємо із Зіанджею, вона дуже цікава людина з глибоким та цікавим внутрішнім світом, яка продовжує мотивувати ЛГБТ спільноту бути собою. 

Читайте також: N̶oNewName: репер Паліндром про сольну кар'єру та стереотипи

— Розкажи про камінг-аут перед близькими та батьківщиною.

— Першим з рідних, хто дізнався про мою сексуальну орієнтацію, був мій брат-близнюк, і сталося це у 18 років. Його відношення не змінилося абсолютно. Він сказав, що і так здогадувався про це цілу годину. Мій масштабний камінг-аут для всіх родичів та батьків стався за підтримки Ірини Білик.

У 2018 році ми планували зйомки відео на її пісню «Не ховай очей». У ній я почув слова підтримки до ЛГБТ-спільноти не ховати своїх очей, не стеснятися своєї сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Моя ідея швидко була підтримана командою співачки, ми знайшли дев'ять ЛГБТ людей, які знялися біля відео та зробили свій публічний камінг-аут на всю країну. Десятим учасником відео став я сам. 

— Коли ти зробив камінг-аут, у робочому просторі щось змінилося? В який бік? 

- Не змінилося абсолютно нічого. На щастя, моє оточення цінує мене за те, яка я людина та спеціаліст, а не за ту, якою стати я люблю. Мені дуже шкода людей, які працюють у менш творчих та openmind колективах і змушені приховувати свою сексуальну орієнтацію. Психологічно це дуже гнітити. 

Я намагаюся не вступати в глибоку дискусію з людьми, які по-іншому дивляться на світ, ніж я.

- Ти - кліпмейкер і в якийсь момент сам став частиною шоу-бізнесу. А з чого все починалося? 

— У старших класах мої батьки змушували мене вчити математичні науки, мені це не дуже подобалося. Дорогою до репетиторів я любив слухати музыку в плеєрі, дивитись на небо та візуалізувати пісні по-своєму. 

У 17 років ми з братом переїхали навчатися до Києва. У вільний час знімалися у різних рекламах, кліпах та ТВ-шоу. Цей процес мені дуже нравився і я вирішив швидко змінити свою незрозумілу спеціальність менеджера шоу-бізнесу на режисур кіно та телебачення. 

З 18 років я почав працювати на телебаченні. Починаючи з ассистента режисера на проекті про відомих людей «Моя правда», на той час це було дуже круто. За два роки познайомився з одним відомим українським кліпмейкером і на рік став його помічником. Згодом я зняв свій перший кліп. 

Читайте також: 9 знаменитостей, які підтримують права ЛГБТ-спільнот

Людство любить Фредді Мерк'юрі насамперед за його творчість, а не за сексуальну орієнтацію.

— Які професійні плани на майбутнє, чому плануєш посвятити свій час? 

— На осінь я планую прем'єри нових відео для топових, а також молодих талановитих артистів. Надіюсь, зовсім скоро я відкрию їхні імена. 

Якщо не буде нової хвилі коронавірусу, ми з бойфрендом плануємо поїздку до жовтня у США. Крім роботи намагаюся приділяти час своїй батьківщині в Тернополі, вдосконалювати свою англійську мову.  

У нашому шоу-бізнесі є такі представники, яким до повного образу не вистачає тільки радужного прапора в руках.

— Нещодавно ти розповідав нашим читачам головні міфі про ЛГБТ+. А в реальній житті часто доводилося спростовувати комусь з оточення міфі та які? 

— Я намагаюся не вступати в глибоку дискусію з людьми, які по-іншому дивляться на світ, ніж я. Це стосується будь-яких тем, включаючи ЛГБТ. Думаю, що весь мій активізм здебільшого для молодих людей, які не мислять стереотипами та хочуть повноцінно насолоджуватися своєю життям. 

Читайте також: 6 міфів про ЛГБТ+, які не варто вірити

— Чому в українському шоу-бізнесі так мало відкритих представників ЛГБТ+? Парадокс: всі знають, що вони є, навіть поіменно, але відверто про це ніхто не говорити. 

— Я думаю, що вони всі чекають на сигнал від суспільства. Як тільки воно буде готовим повноцінно прийняти їх, вони зразу ж зроблять свої камінг-ауті. Не уявляю, яке тиск та внутрішнє приниження кожного дня вони переживають на собі. Ти не можеш відкрито знайомитися з партнерами та партнерками, співаючи на сцені пісню про неї, ти емоційно думаєш про нього.

Людство любить Фредді Мерк'юрі насамперед за його творчість, а не за сексуальну орієнтацію. В Україні є кілька виконавців, чию музыку я люблю і впевнений, що після їх зізнань люди не перестануть захоплюватися ними. 

— А чи взагалі публічні камінг-аути відомих людей важливі? 

— У нашому шоу-бізнесі є такі представники, яким до повного образу не вистачає тільки радужного прапора в руках, але вони або не коментують цю тему, або вигадують романтичні історії з дівчатами, які розходяться з ними прямо перед весіллям. Видимість представників ЛГБТ-спільноти в публічному просторі є важливим та основним каталізатором розвитку нашого суспільства, це зменшує агресію та випадки насильства, тривожних розладів та суїциду, з якими зіштовхуються безліч ЛГБТ людей. 

— Не знаю, чи прочитають це інтерв'ю люди, які б хотіли зробити камінг-аут, але все-таки поділися порадою, як зробити це безболісно для всіх сторін?

— Цікавим проектом на цю тему є серія документальних фільмів від Apple TV+ Видно: на телебаченні, в якому представники різних сфер американського шоу-бізнесу розповідають про шлях США до прийняття та толерантності Дуже раджу до перегляду, особливо нашим ЛГБТ-зіркам та їхнім продюсерам. 

— Ти уявляєш, що міг би не бути відкритим геєм, це б змінило твою життя? 

Це б точно вплинуло на мої стосунки з батьками не на краще. Зараз я сміливо можу спілкуватися з мамою на будь-які особисті теми. Нещодавно я вперше познайомив її зі своїм бойфрендом. Такі моменти є важливими для кожного людини, яка цінує себе. 

Для мене важливим є соціальний аспект моєї творчості, те, як вона впливає на наше суспільство. Історії людей, які після перегляду моїх відео чи інтерв'ю зробили камінг-аути, мотивують мене та дають зрозуміти, що я недаремно проживаю це життя.

— За останні роки в поп-культурі представники ЛГБТ+ стали з'являтися набагато більше. Навіть у серіалах, літературі. У тебе є улюблені книги, фільми чи серіали на цю тему? Поділися своїм ТОПом.  

— Закохана книга на тему ЛГБТ, яка буде цікава людям, які хочуть зрозуміти, як це бути трішки не таким як більшість, — «Саймон та програма Homo sapiens».

Хто полінується читати книжку, може переглянути фільм, знятий за її мотивами. 

Моїм улюбленим серіалом на цю тему є Поза. Він показує важке минуле представників ЛГБТ наприкінці 80-х років у США, які боролися з епідемією ВІЛ та стигмою, що це хвороба геїв. 

Ще одним цікавим документальним фільмом є "Таємне кохання" (A secret love) Це історія двох лесбійок, які разом прожили 65 років. Під час перегляду вона розчулила мене до сліз.