Героїня MC Shop: Валентина Сафро

Український блогер Валентина Сафро стала героїнею нашого спеціального проекту Магазин MC. В інтерв’ю Валентина розповіла про те, чого навчається у доньки Арини, чому мріє про соло-подорож і які теми ніколи не порушить у своєму Instagram.

— Валентино, ви позиціонуєте себе як мама-блогер. Це накладає на вас певну відповідальність перед передплатниками, для яких ви рольова модель. Як справляєтесь з таким вантажем?

— Я вже давно не позиціную себе як мама-блогер, та й материнських тем у мене немає вже більше року, тільки іноді проскакують фото з чоловіком чи Арішем, бо вони — частина мого життя. Якого б роду не був блог — це величезна відповідальність перед читачами, і я часто порушую цю тему, тому що Instagram, хочеш-не хочеш, впливає на людей. Хтось зимує в Америці, хтось народжує вдома, хтось сортує відходи, а хтось рекламує копії парфумів за 299 грн. три флакони. Я хочу впливати на людей своїм стилем, способом життя, мисленням, хочу мотивувати розвиватися, доглядати за собою, зростати у відносинах, справах, зростати насамперед як людина і несу за це відповідальність.

— Що найскладніше у роботі мамою? Чого ви навчаєтесь у Аріни?

— Найскладніше — приділяти їй стільки часу, скільки б їй хотілося, особливо коли Аріша хворіє. Ти з нею вдома, і тобі треба працювати, їй хочеться грати, а в тебе горять дедлайни. Ще ми маємо правило — ми ніколи не кричимо і займаємося рукоприкладством.

В Аріші, напевно, як і в будь-якої дитини, потрібно вчитися радіти життю, щиро сміятися та насолоджуватися моментом.

– Про що ви ніколи не напишете у своєму блозі? Чому ці теми – табу? А які теми, навпаки, зараз для вас у пріоритеті? 

— Зараз для мене у пріоритеті особистісне зростання, проблеми екології, філософія, психологія. Я отримую набагато більший фідбек на ці теми, ніж інші. Почали писати передплатниці, які ніколи не виявляли активності, і я відчуваю, що їм це відгукується. Одна з тем-табу – це конфлікти чи сварки у сім’ї. Я ніколи не виноситиму сміття з хати перед тисячами незнайомих людей. Вірю, що таким чином я лише примножу і так негативну енергію. Плюс конфлікт швидко вирішиться, а люди ще довго згадуватимуть, думатимуть про ту негативну ситуацію або можуть навіть звинуватити в бажанні «хайпанути».

— Ви планували на новий рік? Що порадите робити тим, хто переймається масштабними цілими? 

– Звичайно! Я майстер спорту зі складання дошки цілей на рік. Жартую (посміхається). Але, правда, я років із 20-ти на початку кожного року роблю дошку цілей, і вони у мене майже все збуваються. Хочу навіть провести вебінар на цю тему.

Тим, хто переймається, перш за все, хочу порадити прислухатися до себе, відчути свої справжні бажання і зрозуміти, чи не є ці масштабні цілі нав’язаними соціумом. 

У мене було кілька цілей на минулий рік, які не справдилися, а потім я зрозуміла, що вони насправді мені не потрібні. Тут важливо думати не про те, чого очікує від вас мама, чоловік, друзі, а про те, чого хочете саме ви та ніхто інший. Ну, і раджу подивитись мій вебінар, я його вже готую (посміхається).

— Що мотивує вас йти вперед, незважаючи ні на що? Як відновлюєте енергію?

— Все дуже просто — мене мотивують мої цілі та бажання. Я хочу більшого, хочу йти вперед, це моя мотивація. Ще дуже сильний поштовх і заряд енергії дають мотиваційні тренінги, відео та книги, після яких вирує кров і хочеться діяти прямо зараз. Їх багато у вільному доступі.

— Як ви вважаєте, чого не вистачає сучасній людині для щастя? 

— Вміння задовольнятися тим, що є і дякувати життю за все. Як тільки люди будуть щиро вдячні за те, що мають, вони будуть щасливими, ще й почнуть примножувати те, що мають.

— Ви встигаєте жити в моменті за такого ритму життя, коли одна презентація змінює іншу, а між фотосесіями та вечірками треба приділити час чоловікові та доньці?

— Так, я однозначно встигаю (посміхається). Я дуже люблю життя, люблю себе, насолоджуюся тим, що відбувається, і радію будь-якої дрібниці. Мало хто подумає про це, але я можу сидіти на презентації та дякувати життю за цю можливість, забираю з пошти чергову розсилку та отримую насолоду від подарунка. Я дякую життю навіть за новий день та чудовий ранок.

— Що ви робите собі? Чи є у вас self-care ритуали?

— Я дуже люблю бути одна, це для мене self-ритуал (усміхається). Люблю почитати, подумати, посидіти в кафе та випити смачного чаю. Мені ніколи не нудно з самою собою, я таким чином наповнююся і перезаряджаюсь. У мене є мрія полетіти однією в маленьку подорож. Знаю, за наявності чоловіка, дитини та роботи це все здається нереальним, але я вже повісила це на дошку цілей, озвучила чоловікові, і він мене підтримав.

— Чи є книга, яка “живе” на вашій тумбочці і до якої ви часто повертаєтеся? 

— Ні, такої книги я не маю. Для мене кожна прочитана книга – це як прожитий етап у житті. Все найкраще з неї у будь-якому разі відкладеться у нашій підсвідомості.

– Що для вас означає стиль? Як наближається до створення свого образу?

— Стиль — це можливість самовираження через одяг. Люблю нові тренди, вони, на диво, мені йдуть майже все (сміється), але я віддаю перевагу базовому гардеробу та спокійним відтінкам, які ідеально поєднуються між собою. Останнім часом я в рази зменшила свій гардероб і дедалі більше вникаю у філософію мінімалізму.

— Якби вам дозволили залишити лише п’ять речей, що б це було?

– Джинси, біла футболка, білі кеди, чорний піджак, чорна водолазка та ремінь.

— Класика чи експеримент — що оберіть, якщо йдеться про образ?

— Напевно, класика.

– Як звучить рецепт вашого успіху?

— Подяка за те, що є бажання розвиватися + непохитна віра в себе, помножена на «якщо хтось зміг, то чому не зможу я?»

Фото – Аня Іконнікова

Стиль – Анна Алі

Мейк та зачіски – Анастасія Буруменська и Анастасія Виноградова з MakeUpMe Academy

Фотостудія – Lightfield Production