Як створюють екологічний одяг і чому за ним майбутнє?

6 жовтня Мала академія наук України офіційно відкрила перший державний «Музей науки» у столичному комплексі ВДНГ. У рамках співпраці з проектом Marie Claire продовжує серію матеріалів, що дозволяють зазирнути глибше у зміст простих промов і побачити науку навколо себе.

Антон Дяковський

Про екоматеріали в одязі зараз говорять на кожному кроці, а все більше брендів називають свої колекції екологічними. Щоб не стати жертвою маркетингу та свідомо долучитися до екотрендів, читайте, що такі екологічні матеріали, як вони з'являються на світ і змінюють моду.

Що таке екоматеріали?

Це матеріали для пошиття одягу, які на чотирьох етапах свого життєвого циклу — сировини, виробництва, експлуатації та утилізації (або перероблення) — не шкодять довкіллю, здоров'ю людей і тварин.

Найпопулярніші екоматеріали на сьогодні — це хемп (тканина з конопель), рами з кропиви, перероблені бавовна, акрил, поліестер і шкіра, а також екошкіра. До речі, останній матеріал суттєво відрізняється від шкірозамінника, адже виготовляється на основі натуральної хлопки та не виділяє шкідливих речовин.

Одяг із кропиви дуже схожий на шерстяний

До слова, вирощувати прядильну кропиву рамі не лише екологічно, а й економно: з тієї самої площі посіву можна отримати на 250% більше волокна, ніж із бавовни, та на 600% більше, ніж із льону.

Читай також: Бренд GUDU створив костюми для Катерини Кухар та Олександра Стоянова у балеті «Кармен-сюїта»

З синтетичними матеріалами все значно цікавіше: для їх виготовлення переробляють поліестерові чи акрилові речі, або навіть пластикові пляшки. Сировину збирають, сортують за кольором і подрібнюють до найменших частинок. Потім ці частинки пропускають через парові котли, де вони перетворюються на гранули однакового кольору. Вже з цих гранул виготовляють синтетичні волокна. Таким чином, штучні матеріали не залишаються у довкіллі та знову стають на службу людям.

Так виглядають гранули поліестеру, що потім стануть волокном для одягу.

Праця вчених і технологічні прориви недаремні, адже, за даними Всесвітнього економічного форуму, індустрія моди посідає інше місце за споживанням води в світі, а також спричиняє 20% від усіх промислових забруднень води. До того ж 85% текстильних виробів щороку відправляється на мусорники. Завдання науковців — мінімізувати шкідливий вплив на екологію.

Відповідь модної індустрії

Вона вибрала новий курс розвитку під гаслом sustainability (у значенні екологічної стабільності). Поштовх цьому трендові дали Adidas i Nike, презентувавши плетені кросівки-носки з переробленого океанічного мусора. Щоб отримати волокно, мусор під високим тиском пропускали через своєрідне сито. Науковці працювали над цією взуттям майже п'ять років.

Читай також: Тренди осені 2020: Реінкарнація культового образу принцеси Діани

Кросівки, виготовлені з океанічного мусора

Сьогодні все більше брендів використовують у своєму виробництві екоматеріали. Наприклад, H&M випустив колекцію під назвою Conscious (свідомий): у складі одягу щонайменше 50% екоматеріалів. Zara виробляє одяг з органічного бавовни та переробленого поліестеру, а колекція Nike Grind створена з переробленої спортивної взуття та промислових відходів.

Вже понад 20 українських брендів приєдналися до модного руху sustainability. Зокрема:

• ROUSSIN дають нову життя старим футболкам і виготовляють світшоти з клаптиків невикористаної у виробництві тканини;
• Slowme плетуть світри з пряжі, яка залишається після виробництва інших речей, та доставляють свій одяг у пакетах із кукурудзи;
• Natasha Fishchenko випускає одяг з переробленого вельвету та пальта-конструктори, що перетворюються на жакети;
• KSENIASCHNAIDER продається вже у понад 70 країнах світу. Все завдяки оригінальному дизайну джинсового одягу зі старого деніму.

Джинсовий одяг KSENIASCHNAIDER

Що дали?

Бренди продовжують створювати екологічний одяг та вдосконалювати виробництво. Так, дизайнери експериментують із матеріалами на рослинній основі: Salvatore Ferragamo зробили ставку на апельсинові шкурки, а Bite Studios виробляють шовк із лепестків роз. Бренд KD New York випустив колекцію із соєвого кашеміру, а H&M, Hugo Boss та Paul Smith вже давно створюють одяг із ананасового листя, яке не відрізниш від натуральної шкіри.

Ідеї ​​науковців можуть бути справді фантастичними: англійка Еліс Поттс винайшла технологію виробництва одягу з кристалів людського поту. Неймовірно!

Одяг із соєвого кашеміру KD New York

Щоб дізнатися більше про те, як улаштований світ, прийдіть до першого державного «Музею науки» у Києві. Графік роботи: з 10:00 до 20:00, понеділок - вихідний. Купити квитки можна лише на сайті музею https://sciencemuseum.com.ua за вартістю: 

• 100 грн - стандартний квиток; при оплаті карткою Visa знижка 15%;

• 50 грн за особу - груповий квиток для школярів (від 10 осіб);
• безкоштовний вхід для дітей до 3 років, людей з інвалідністю 1 та 2 груп, дітей-сиріт та дітей, чиї матір/батько погибли під час воєнних дій на сході України.

На період карантину в просторі передбачені посилені заходи безпеки, рекомендовані МОЗ, а саме: вхід у масках, обмеження кількості відвідувачів завдяки завчасному придбанню квитків онлайн із фіксованим часом, дезінфекція інтерактивних елементів експонатів та інших поверхонь.