"Потворність - нова краса": Альбер Ельбаз про моду і життя після Lanvin

Днями Альбер Ельбаз відвідав Нову школу у Нью-Йорку, де обговорив своє життя після Lanvin.

Раптове звільнення Альбера Ельбаза з посади креативного директора французького Будинку вразило модний світ, адже дизайнер працював у Lanvin цілих чотирнадцять років. Однак у своїй бесіді в Новій школі він жодного разу не згадав про звільнення безпосередньо, називаючи його своєю «трагедією».

Після моєї трагедії я подорожував світом і зустрічався зі студентами

− розповів Альбер аудиторії, якій приніс тканини та цукерки, назвавши їх дуже важливою річчю для мозку. Повсякденне життя дизайнера змінилося як глобально, так і в дрібницях:

Люди думають, що мода – це одна велика вечірка, яка ніколи не закінчується. Це вечірка, але закінчується. Життєвий цикл проходить через максимуми та мінімуми. Я приїхав сюди без приватної машини, без секретаря і pr-менеджера. Є щось абсолютно казкове у тому, щоб стати вільною людиною.

Альбер Ельбаз неоднозначно сприйняв бал Met Gala, Який він відвідав у понеділок увечері:

Крик – це новий тренд. Я волію шепотіти. Я бачив виставку (в Інституті костюма) і вона стала моєю коханою. Вона багато шепотіла. І це майстерність. Це було майже беззвучно. Я відчуваю, що потворність – це нова краса. Це не моє. Некрасиво це некрасиво. Можливо, це відображення часу, тому я не здивований кількості потворного.

Він зізнався, що індустрію охопили зміни:

Що відбувається? Ми можемо побудувати стіну, щоб захистити нас від світу, або побудувати вітряк, який допоможе нам рухатися швидше. Мода побудувала стіну та бункер, щоб захистити себе.

Як людину, повну протиріч, її приваблює велика вулиця і висока мода:

Я хочу торкнутися обох. Я хотів би торкнутися світу високої вулиці, я хотів би зробити одяг для жінок, яких я люблю.

Альбер Ельбаз зізнався, що відхід з Lanvin завдав йому величезної рани:

Протягом перших двох місяців я ходив навколо Парижа і йшов дощ. Я ніколи не знав, чи це був дощ чи сльози.

На жаль, дизайнер все ще налаштований песимістично, і катастрофічно потребує нового сенсу життя:

Якщо я колись знайду цікаву роботу, яка змусить мене бажати прокидатися знову, я навчатиму щоп'ятниці і працюватиму один день у лікарні. Немає жодної певної формули. Але я не хочу думати про Lanvin.