In or Out "Не час помирати": Редакція Marie Claire обговорює останній фільм про Джеймса Бонда

Головна редакторка Marie Claire - Ірина Татаренко

In-це красиво

Маю кілька кіно guilty pleasure. Чорні-чорні комедії, фільми про вампірів та бондіану. Причому саме її найсвіжіші серії. Бо це завжди красиво від слова «дуже». Красиві люди гарно вбрані на тлі гарних інтер'єрів чи гарних краєвидів. Мммм… Окремий пункт — гарні дівчата Бонда. Кар'єра подруг спецагента після бондіані рідко йде вгору, а від сукні стають культовими. Згадайте лишень вбрання героїні Береніс Марло зі «Скайфолл» чи елегентне плаття кольору весняного неба у стилі ери Золотого Голлівуду, в якому ефектно з'являється героїня Лєа Сейду у вагоні-ресторані потягу у «007: Спектр». Та взагалі до чого розмови, коли за мотивами сукні бондівських дівчат створює свою капсульну колекцію Джені Пекхем? Упевнена, їй також бондіана - це не про "стрілялки", а "про красиво".

In-гарний приклад того, що класика - це не завжди нудно

Бондіана — це той самий вдалий приклад майстерного поєднання консерватизму франшизи-легенди та трендів фешн та тревел індустрій, технічних досягнень і все під нальотом… даруйте, глітером гламуру. Звичайно, якщо озирнутися на останні випуски бондіані, то команда добряче попрацювала та врахувала всі громадські запити. Рятувати світ Бондові допомагають люди різних рас та національностей, статті та віку. Приємно, що серед ворогів спецагента поменшало клішованих поганих руських та українських мафіозі. І так, хіба керівницею Бонда була не жінка, пані М, ще за довго до того, як про гендерну равенство не почали говорити з кожного приймача та утюгу?

In-зріз трендів

Ну тут усе зрозуміло: дівчата окремо, хлопчики окремо. Найкращі часи та автомобілі — у суперагента, найбільші діаманти (про сукні читай вище) — у його подружок та, звичайно, лиходійок, яких агент має або знищити, або звабити.
Шкірна поява того чи іншого бренду в кадрі — це про те, що «важкий люкс» не полишає своїх позицій. І, зазвичай, це ті логотипи брендів, які дивляться на вас із сторінок глянцевих видань не один рік. Фільм та його команда визначає світських героїв та теми для світських бесід — задовго до виходу самої стрічки. Саундтрек — це та сама пісня, яка потрапить до вашого плейлиста, її виконавець — до перших щаблів усіх хіт-парадів світу та номінацій музичних премій.

Проте сучасна бондіана — це і про соціальні тренди. Саме в бондіані з'являється доросла, та від цього не менш бажана розкішна Моніка Белуччі, яка посунула вікові межі «жінки у розквіті сил» ще далі. Тут окремо дякую.

In-про стабільність

Звичайно, зараз я можу отримати зауваження, говорячи вище ані слова саме про останній фільм «Не час помирати»… Зважусь на каміг аут: я не дуже розрізняю між собою випуски бондіані, а його дівчат розрізняю лише за сукнями. Я не можу переказати сюжети фільмів про Бонда, хоча деякі серії дивувалися три-чотири рази. Для мене бондіана це явище на кінопросторі. Культурне явище. За ним можна відслідковувати запити суспільства та тренді. І це важливо. І подібних блокбастерів ми не так вже й багато маємо.

А ще для мене бондіана – це про стабільність. Запорука, що все буде добре, гарно, а любов та Бонд врятують світ.

Читай також: Продовження "Сексу у великому місті" стартувало зі втрати одного з головних героїв 

Фотографіня Marie Claire — Ліза Приходько

OUT – Товкти воду в ступі 

Звичайно, коли дивуєшся боєвик, то більше звертаєш увагу на кількість інтриг та вибухів, але хотілося б, щоб колись герої розмовляли – це несло в собі смислове навантаження, а не набір банальних фраз. «Не час помирати» – це криниця кліше та вимушених діалогів. Чого тільки варта репліка Бонда: «Можна не поспішати, адже у нас є весь час світу», яка повторюється також наприкінці, але тепер її промовляє Мадлен. Ах, як тривіально. 

OUT – Денієл, thank u next 

Нічого особистого, Денієле, але мені здається, що можна було зупинитися на «007: Спектр» і попрощатися з нами там же. Ніякого ейджизму, просто є картинка в голові, яка з'являється при уявленні людини, яка розгадає всі загадки, виживе після всіх вибухів, вип'є всі мартіні в барах і розіб'є серце кожній прекрасній дамі. І, як на мене, Крейг трохи відстає за деякими пунктами.  

OUT – Що із пригодами? 

Під час перегляду фільму мені завжди хотілося щось робити, щоби зайняти своє увагу. Події, що відбуваються у фільмі, не викликають ефекту завмирання та переживання за героїв. Дуже класно, що Бонд політав на байку і врятувався з судна. Навіть сцена з погоною у машині з малюком Матільдою і Мадлен не змусила моє серце стиснутися в переживанні. В принципі мені ні за кого не хотілося переживати. 

OUT – Сценарій на мільйон 

Під час перегляду часто було хотілося просто посміятися, і не можу повірити, що сценарист закладав у фільм іншу емоцію. Що із емоційним інтелектом у Мадлен? Після перестрілки та дуже високої ймовірності смерті, єдине, що її хвилює «значити це все чи не все» у них із Бондом. Виглядає так дешево та поверхово, що навіть не звертаєш увагу на її свіжий вигляд після всього пережитого. 

Ще викликавши усмішку момент з поцілунком на човні, коли у них там повний острів яда і ракети, які готові вилетіти, щоб розірвати його на шматки.  

Єдине, що правда, було витончене і чарівне – сцена з Рамі Малеком. Момент, де він сидить на підлозі, у своєму кімоно, який ідеально підкреслює його фігуру, у будові, яка приваблює своїм бруталізмом і з повною холодністю у поведінці веде діалог з вічно зарядженим Бондом. (До речі, вісь герой Рамі – єдиний, хто спричинив емоцію). Але і спуск у ліфті по магнітах – круто вигадали)