Минулого року «Ля Палісіада» назвали найкращою повнометражною стрічкою на «Київському тижні критики» й номінували на премію Європейської кіноакадемії у категорії «Відкриття року». Також стрічку було відзначено нагородами на фестивалях у Сараєво, Вільнюсі, Турині й Варшаві. Фільм режисера Філіпа Сотниченка пропонує згадати українські 90-ті поза російськими наративами, поглянути на те, як ми змінилися за ці роки та який шлях ще належить пройти. «Ля Палісіада» знайомить із важливими сторінками минулого у нашій країні та є першим фільмом, що розповідає про смертну кару в Україні.
Факт 1: Дія фільму відбувається у 1996 році, за 5 місяців до мораторію на смертну кару. Двоє старих друзів, детектив міліції та судовий психіатр, розслідують вбивство колеги. Колись давно вони обидва були закохані у вдову загиблого. Занурені в заплутану справу й давно забуті спогади, вони створюють майбутнє, у якому мають жити їхні діти, успадкувавши нереалізовані прагнення батьків.
Факт 2: У фільмі використано знімальну техніку того часу, який зображено на екрані. Знімали на Sony dsr pd 170P. DvCam. Формат був створений у 1996-му році. Автори стрічки відштовхувалися від від архівних матеріалів, що були зняті в ті роки для відтворення естетики зйомки, костюмів, декорацій та навіть характерів персонажів фільму.
Факт 3: В одній зі сцені лунає фраза із радіо, що росія не покине Севастополь. Це реальний запис українських новин 1996-го року. Ведучий цитує слова тодішнього мера Москви Лужкова, який вже тоді розповсюджує наративи загарбницької російської пропаганди.
Факт 4: Виконавець однієї з головних ролей — одночасно другий режисер. Роль Новруза Пашаєва полягала в розведені мізансцен, яким фактично і займається його персонаж – міліціонер, що організовує в кадрі затримання та інші слідчі дії.
Факт 5: Основну частину фільму було відзнято в місті Ужгород. Там допомагала Закарпатська кінокомісія. Місцева організація, що підтримує кіновиробництво в області, яка запропонувала нам безліч локацій. Один кадр було знято в Одесі, деякі інтерʼєри в Києві, а сцени у вʼязниці в Бучі.
Факт 6: Знімальна група відштовхувалась від архівних матеріалів, які роздивлялись всією знімальною групою для відтворення естетики зйомки, костюмів, декорацій та навіть характерів персонажів фільму.
Читайте також: ІНШИЙ ФРАНКО: В УКРАЇНСЬКИЙ ПРОКАТ ВИХОДИТЬ БІОГРАФІЧНА ДРАМА ПРО ЗАСНОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ АВІАЦІЇ ТА «БАТЬКА ПЛАСТА»