Про що жінка мовчить: Марина Кошкіна, акторка театру та кіно

Ми добре знаємо актрису Марину Кошкіну за її пронизуючим поглядом та зірковими ролями у фільмах «З зав'язаними очима», «Будинок „Слово“», «Забуті», а також за ролями у театрі. Після початку війни акторка театру та кіно Марина Кошкіна заснувала благодійний фонд "МУР - мистецький український рух". МУР підтримує творчих людей та їх сім'ї, дітей-сиріт, дітей з багатодітних та малозабезпечених батьків, які опинились у скрутному становищі через війну. 21 листопада фонду виповнюється півроку, напередодні Марина розповіла нам про те, що її надихає і дає сили жити.

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто неможна мовчати?

Говорити те, що відчуваєш. Боятися говорити сьогодні не варто, бо завтра може не настати. Коментувати чиєсь життя та вчинки не варто: хтось поїхав, приїхав, залишився…

Думаю, кожній людині на цьому світі не можна мовчати про все те, що робить наш ворог.

А взагалі я за дії. Особливо зараз. Щодня робити все, що можеш заради Перемоги. І менше про це говорити. Робити і все.

Коли та із ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Люблю приємно помовчати з добрими людьми. Мовчати і спостерігати за кимось теж люблю.

Одне з останніх таких моментів — коли приїжджала до військових представити прем’єру фільму «Снайпер». Показ був у підземному паркінгу. Холодно. Хлопці сидять і уважно дивляться. Їм справді цікаво все те, що на екрані. А я стою десь позаду, дивлюся на них і думаю,що вони — герої цієї стрічки, а я з ними зараз поруч. Це було приємно. Потім фотографувалися, обіймалися. Від цього тепло та вже неважливо, де саме ми знаходимося.

Коли ви в останнє себе хвалили, а за що сварили?

Я поки вчуся себе хвалити. Можу подякувати собі за якісь конкретні вчинки, але це миттєвості. Хвалю за те, що знову почала займатися спортом і читати, бо після 24 лютого перестала це робити. Не хотілося нічого.

Потім виправдовувала себе: зараз не до цього, краще попрацювати у гуманітарному штабі, яка творчість, коли ракети летять?! Але де брати сили, щоб не збожеволіти? Як підтримати інших, коли сама себе не можеш? Стала повертатися до тих справ, які надихають та надають сил: книги, спорт. За це й кажу собі: «Дякую» чи хвалю. ( Усміхається.)

Сварю після кожної вистави чи знімального дня.

Сварю, коли когось ображу чи не привітаю з днем народження, не зроблю пост, якщо просять, бо забула. Сварю за те, що мало уваги приділяю своїй сім’ї. Сварю часто.

Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте?

Фотографії мого батька і бабусі, яких вже немає. Це найкрасивіша річ для мене, бо це можливість знову їх побачити і згадати моменти нашого життя.

Яким талантом вам би дуже хотілося володіти?

Я думаю, що талант — це божественна даність при родженні.

Я вже маю те, що Боженька дав і щось інше просити, не розвинувши всі грані собі, не бачу сенсу. Відчуваю, що йду своїм шляхом. Мені цікаво, а це найважливіше.

От чого би мені дуже хотілося — не втратити цікавість та мати можливості розвивати та проявляти подарований талант.

А взагалі хочеться не забувати те, що дійсно важливо у життя і завжди мати можливість допомагати людям.

Якби ви могли залишити тільки один спогад, щоб це було?

Коли мій батько приходив у будинок культури на вистави з квітами і голосно сміявся в тих сценах, де не було смішно. Всі знали, що так сміється тільки він…

Це завжди мене надихало грати краще, бо тато дивиться. Йому завжди подобалося. Цього вже ніколи не буде. Я знаю,але все одно завжди чекаю його, слухаю, як хтось сміється…

Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?

А можна навпаки питання? (Усміхається.) Сучасним чоловікам не личить патріархальне уявлення про життя, лінь, егоїзм, безвідповідальність, байдужість до подій, що відбуваються в країні.

Сучасним чоловікам личить гідність, освіченість, українська мова, форма, пісня, сміливість, сльози, свобода і ще багато всього. Добре, що такі чоловіки є.

Сучасним жінкам личить все. Ми просто прекрасні! ( Усміхається.) 

Сильні, красиві, мудрі, сміливі, розумні, вільні.

Хочеться, щоб не було жіночого алкоголізму, наркотиків, насилля та всього того, що приводить до цього. Любові та поваги побільше б нам.

Кадр «Будинок „Слово“», 2022

Якби вам довелося себе порівняти із алкогольним напоєм чи коктейлем. Ви який?

Смачний коктейль, невідомо з яких інгредієнтів. Або просто молочний коктейль із фруктами. Все залежить від настрою.

До якої поради мами ви не дослухалися, і наразі жалкуєте про це?

Мама не дає мені порад, бо звикла до моєї самостійності. Хіба щось стандартне: вдягнися тепліше, обережно за кермом, поспи.

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, навпаки, хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?

Мені багато, хто подобається. Але що таке краса?

Актор виходить на сцену або входить у кадр і я не думаю про те, який він має зріст, волосся, обличчя. Я бачу перші кілька секунд його зовнішність, а потім намагаюся відчути цю людину: її енергетику. Шон Пенн, Ентоні Гопкінс, Том Генкс не красені наче, а погляду відірвати не можу, бо там щось є всередині і тому на них завжди приємно дивитися. Красу неможливо описати. Вона невловима. Різна. Для кожного своя.

Чим пахне щастя?

Наразі це досить смердючий запах трупа Путіна і всіх тих, хто підтримує цей режим.

Фото: Валерія Ландар

Читайте також: SMALL TALK: ІЛЮСТРАТОРКА ЮЛІЯ ТВЕРІТІНА ПРО СВІЙ ВІЗУАЛЬНИЙ ЩОДЕННИК ВІЙНІ