UA
RU

Small Talk: Анастасія Рахманіна, співавторка проекту “Не та людина”

Редагувати переклад

«Не той чоловік» – український наративний true crime підкаст про історію злочинів маніяка Сергія Ткача. Авторки подкасту - креативна продюсерка FILM.UA Олеся Лук'яненко (телесеріали «Схованки», «І будуть люди») та журналістка Анастасія Рахманіна (головна редакторка видання про медіабізнес та аудіовізуальну індустрію Media Business Reports) — протягом шести епізодів розплутують історію серійного вбивці, його жертв та злочинної безвідповідальності правоохоронців.

Поговорили з Анастасією Рахманіною про роботу над подкастом, його гостей та інсайти, що очікують слухачів.

Small Talk: Анастасія Рахманіна, співавторка проекту “Не та людина”-Фото 1

Як виникла ідея підкасту?

Моя співавторка Олеся Лук'яненко — креативна продюсерка кіностудії FILM.UA і постійно перебуває у пошуку ідей для телепроєктів. Цю історію серійного вбивці, якого ніхто не шукав, їй приніс один із сценаристів як можливий сюжет для серіалу. І зараз студія FILM.UA у партнерстві з международним дистрибутором APC працює над розробкою восьмисерійного серіалу на основі історії безневинно засуджених за злочини маніяка. Втім, художнє переосмислення реальних подій та виробництво телесеріалу — процес нешвидкий, тому в Олесі виникла ідея паралельно створити підкаст, який розповів би цю історію в аудіоформаті в жанрі true crime.  

Що було найцікавішим під час роботи над подкастом “Не та людина”, та що найбільше вразило?

Мабуть, цікавим було все: і особисті, переважно трагічні історії кожного людини, дотичної до тих подій, і інформація про злочинні вади правоохоронної системи, яку ми поступово дізнавалися під час роботи, і сам формат проекту, адже раніше ані я, ані Олеся не працювали над наративними подкастами. Особливо мене найбільше цікавила «анатомія маніяків», яку ми детально досліджуємо в іншому епізоді підкасту. Щодо Олесі, то це історії Ігоря Рижкова та Якова Поповича, засуджених за злочини Ткача. Першого, ще за радянських годин, міліціонери два роки вмовляли зізнатися у спробі зґвалтування (мовляв, це дрібне хуліганство, за яке буде максимум штраф), а коли той зізнався — повісили на нього два вбивства, за що Рижкова засудили до смертної кари. Поповича ж звинуватили у вбивстві та зґвалтуванні власної племінниці, арештували, коли йому було 14, і засудили до 15 років колонії, хоча жодних доказів ані у першому, ані в іншому випадку не було. Як фабрикували їхні справи та як склалися долі цих чоловіків, ми розповідаємо у першому, третьому та шостому епізодах подкасту. 

Хто гості підкасту? 

Тут варто розділити всіх, з ким ми спілкувалися, на героїв та експертів. Герої — це люди, що брали безпосередню долю в тих подіях: свавільно засуджені за злочини та Дмитро Скипенко — слідчі спеціальної групи Генпрокуратури України, що розслідували злочини Ткача після його затримання, а також журналісти, що багато писали про це свого часу. До експертів я б віднесла людей, які допомагали нам розбиратися у складних питаннях, пов'язаних із цією історією. Це українські «охотники за розумом» екс-слідчий Руслан Сушко та психолог-кримінолог Юрій Ірхін, що ловили та досліджували серійних убивць; правозахисник Андрій Діденко, який бореться за визволення людей, засуджених до довічного ув'язнення за сфальсифікованими вироками; Олексій Загребельний, керівник благодійної організації FREE ZONE, яка опікується в'язнями та реформуванням української пенітенціарної системи; психотерапевтка Роксана Ящук та інші.  

Також у підкасті ми надали слово тим героям цієї історії, що вже померли – за допомогою їх архівних інтерв'ю.

Читай також: “Жінка, яка має план”: Мей Маск та Альона Шевцова у програмі “Сніданок з 1+1”

На чому вам важливо було сфокусуватись?

Оскільки свого часу про справу Ткача та про безвинно засуджених за його злочини багато говорили у ЗМІ, сьогодні в інтернеті можна знайти безліч даних, що не збігаються. Тож для нас було важливо перевірити цю інформацію, знайти правдиві версії подій та викласти їх без спекулювання на темі та таблоїдного нагнітання драми. Наприклад, вже на стадії глибокої розробки героїв ми відмовилися від лінії про дружину Сергія Ткача, з якою він побрався, вже перебуваючи в колонії для довічників. Відмовилися зокрема тому, що свого часу на телебаченні дуже смакували цю тему. 

Чому людям важливо послухати ваш подкаст? Які інсайти на них очікують під час та після прослуховування?

Я не можу передбачити, що саме стане інсайтом для наших слухачів, адже у кожного свій досвід та свої знання. Тому розповім, що було несподіваним для нас із Олесею.

Що вибивати з безвинних людей знання та засуджувати їх до великих термінів, аж до довічного ув'язнення — це, на жаль, досить поширена практика. Принаймні, була такою до 2012 року, коли відбулася зміна процесуальних законів, за якими засуджували ще з радянських годин. 

Що людину без жодних доказів можна засудити до 10 років колонії лише за півгодини, а потім за компенсацію від держави за свавільне засудження ця ж людина буде судитися понад 10 років. 

Що не можна судити людей за ярликами, які на них навісило суспільство, або та ж правоохоронна система: як доводять історії наших героїв, у статусі злочинця — наприклад, ґвалтівника і вбивці — може опинитися безвинна людина (навіть та, рівень розвитку якої відповідає розвитку п ятирічної дитини). 

І нарешті: не можна вважати, що маніяків у нашій країні немає, якщо ми давно про них не чули. Маніяки є завжди та всюди, просто сьогодні в Україні відсутня методологія їх пошуку. 

Чи є у вас улюблений епізод?

Поки не відбулася прем'єра кожного з шести епізодів, називати улюблений не наважусь – аби не вплинути на сприйняття слухачів. Втім, наполегливо раджу четвертий випуск, який найменш пов'язаний з основною історією, і його можна послухати окремо. У ньому ми розповідаємо, як улаштована система свавільного засудження людей на різних її ланках, чому українські суди виносять менше ніж 1% виправдувальних вироків (тоді як у Європі та США таких вироків 20-30%), чи можна допомогти людям, безвинно засудженим до довічного ув'язнення, та як живуть довічники у житомирській колонії №8, де свого часу відбував покарання Сергій Ткач. 

Які подальші плани? 

Під час виробництва проекту «Не та людина» у нас з'явилося ще кілька ідей у ​​жанрі true crime, і, можливо, одну з них ми почнемо втілювати у життя. 

Статті на тему