Small Talk: британська продюсерка Абіґейл Еддісон про роль штучного інтелекту в створенні фільмів та критерії успішності анімаційного проєкту

Абіґейл Еддісон — британська продюсерка з фокусом на інноваційні анімаційні фільми, співдиректорка організації Animate Projects та членкиня журі міжнародного конкурсу ювілейного анімаційного Міжнародного фестивалю актуальної анімації та медіамистецтва LINOLEUM, який пройде з 4 по 8 жовтня на території першого інноваційного парку в Україні – UNIT.City. Серед робіт, які вона продюсувала, до прикладу, фільм “Я в нормі / I’m OK” Елізабет Гоббс, який було номіновано на премію BAFTA, та Цвіт / Bloomers Саманти Мур. Поговорили з Абіґейль про її перше знайомство з українською анімації, роль штучного інтелекту в створенні фільмів та критерії успішності анімаційного проєкту.

За яких обставин і коли ви вперше познайомились з українською анімацією?

Через участь у міжнародних фестивалях анімації та участь у журі фестивалів, де мені пощастило побачити незалежні роботи від неймовірних українських талантів. Я пам’ятаю, що дивилась дебют Ігоря Ковальова Його жінка курка / Hen His Wife (1990) на великому екрані, хоча, на жаль, не пам’ятаю, де це було – минуло багато років, багато фестивалів! А недавно мені пощастило побачити роботи сучасних українських аніматорів, які отримали визнання на важливих фестивалях, таких як Микита Лиськов з сатиричною історією Кохання / Deep Love, Стас Сантімов з жахливою короткометражкою Сурогат / The Surrogate та Анна Дудко з жартівливою анімацією Глибока вода / Deep Water. Я мала честь спілкуватися з Анною Дудко на фестивалі Vienna Shorts минулого року, коли вона проходила резиденцію та працювала над новим проєктом, натхненним наполегливістю та духом українського народу. На фестивалі Vienna Shorts я опинилася у журі разом із директоркою фестивалю Linoleum Анастасією Верлінською і зʼясувалось, у нас дуже схожі смаки в анімації. Я вдячна Анастасії за запрошення стати членом журі Міжнародного конкурсу на цьогорічному фестивалі Linoleum. Цього року мені пощастило відвідати Biennale College Cinema VR Lab у Венеції, де я познайомився з чудовими українськими артистами Валерієм і Світланою Коршуновою, які щойно презентували у Венеційському центрі іммерсивного мистецтва свій потужний VR-проект “Перший день”, присвячений першому дню вторгнення росії в Україну.

Які тренди в анімації існують зараз, і які очікуються?

Я уявляю, що більше художників буде експериментувати з алгоритмами machine learning models та 3D-скануванням, щоб дослідити, як вони можуть приручити або руйнувати машини. Як ви, напевно, вже здогадалися, я використовую ChatGPT для написання цих відповідей. 🙂 Жартую, якби це сталося, відповіді були б набагато виразніші! У майбутньому штучний інтелект буде регулюватися, і творці отримуватимуть справедливу оплату за використання їхньої роботи. Або, принаймні, це мрія. Я рекомендую слідкувати за художниками, які вже вивчають технології для кращого розуміння цього, такими як Алан Варбертон, Хіто Штайєрль, Роберт Сейдель, Жанна Зилинська, Микита Дякур, Мемо Актен. Я думаю, ми побачимо більше іммерсивних анімаційних робіт з використанням надійних, легкодоступних пристроїв. Є багато фантастичних проєктів, таких як Голіаф / Goliath від Anagram, The Hangman at Home від Урі і Мішель Кранот, і In Pursuit of Repetitive Beats від Даррена Емерсона, які показують, як VR/AR/XR є багатим простором для художнього експерименту. І, навпаки, “ручна” робота продовжуватиме процвітати. Багато аніматорів обирають працювати з фізичними матеріалами, текстилем, глиною, фарбами, плівкою, щоб уникнути обмежень цифрового виробництва і мати можливість експериментувати. Це ніколи не зміниться. Незважаючи на те, що анімований документальний фільм існує вже давно, за останні роки здається, що ще більше документалістів визнають потужність анімації для розповіді історій, відтворення спогадів, візуалізації емоційних станів і так далі. Це стало поваги власним жанром і отримало серйозне визнання з незалежним фільмом Втеча / Flugt датського режисера Йонаса Поєра Расмуссена, який був номінований на 3 премії “Оскар” у 2022 році. Аніматори продовжуватимуть розповідати важливі історії у винахідливих формах.

Дівчина та гієна. The Debutante © The British Film Institute, Animate Projects Limited and Elizabeth Hobbs 2022

Які складові успішного анімаційного проєкту?

Незалежно від масштабу або розміру бюджету, важливо мати ідею, якою ви палко бажаєте реалізувати; створити щось, чим ви хочете поділитися з аудиторією, навіть якщо відомо, що це ймовірно вона буде нішевою, але вдячною; та збирати правильну команду людей для втілення проєкту. Без творчого таланту немає успішного анімаційного проєкту.

Та у продовження попереднього питання: чи може вважатись комерційною незалежна анімація?

У Європі продукується все більше незалежних анімаційних повнометражних фільмів, і най так буде в надалі. Наскільки вони комерційно успішні — це інша справа і я не маю право оцінювати. Виробництво незалежних фільмів не приносить багато прибутку, не існує також моделі розповсюдження або показників визнання їх аудиторією. Попри те, що з’являється все більше онлайн-платформ і додатків, які намагаються заробляти на короткометражках, вони, на жаль, наразі не приносять прибуток. Для більшості людей, які працюють у незалежній анімації (зокрема, у Великій Британії) отримувати гідний прибуток,, створюючи незалежні роботи, — важко,і багато людей знаходять інші способи додаткового заробітку, щоб мати можливість продовжувати створювати художні роботи, які вони хочуть робити. Для багатьох бажання оживити власну творчу ідею важливіше, ніж полювання на гроші. Було б чудово мати більше фінансової підтримки для незалежних аніматорів від державних органів, телекомпаній та комерційних спонсорів!

Інсталяція “Галерея комах”. Фото: Insects & Us © Kris Hofmann. Produced by Animate Projects and Region Five Media.

На що ви будете спиратись при оцінюванні робіт учасників?

Коли хтось пітчить свою ідею, мені цікаво дізнатися більше про тему і уявити, яким буде кінцевий продукт. І чи справді хочу допомогти реалізувати ідею, знаючи, що це може зайняти кілька років. Також важливим аспектом, який мене приваблює в проєкті, є те, як люди експериментують з технікою анімації. 

Так само, коли ви дивитеся багато фільмів формуючи програму фестивалю, важливо замислитись, які фільми справді впливають на вас і які ви хочете, щоб інші люди побачили. І знову, те, як люди технічно виконують анімаційну роботу — це не про найкрасивіший фільм, а про власне унікальне бачення.

Що особисто для вас – найкраща нагорода за вашу роботу?

Для мене найважливішим є можливість співпрацювати з такими неймовірно талановитими людьми —  художниками, композиторами, письменниками, режисерами монтажу, звукорежисерами і так далі, а також співпрацювати з колегами з інших галузей — науковими дослідниками або істориками. Бути залученим в пркт з самого початку, допомагати режисеру формувати ідею, сценарій, аніматику, до фінального фільму, і потім поділитися ним з глядачами, де ви почуєте від перших осіб реакції на фільм, над яким команда працювала, зазвичай кілька років. Це завжди особлива подорож.

Читайте також: SMALL TALK: СПІВАЧКА ROXOLANA ПРО АУДІОКНИГИ, УКРАЇНСЬКУ КЛАСИКУ, МАЛЮВАННЯ В ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКАХ