UA
RU

Small Talk: Генеалог Віктор Долецький про історію вивчення свого роду

Редагувати переклад

Дедалі частіше ми почали цікавитись українською історію, заглиблюючись у її надра. А як щодо власної батьківщини? Упевнені, що генеалогічне дерево – не менш цікавее для кожного українця. Генеалог Віктор Долецький розповів як дослідження свого роду впливає на людей і чим це може бути корисному кожному українцю.

Small Talk: Генеалог Віктор Долецький про історію вивчення власного роду-Фото 1

Розкажіть про початок шляху та що для Вас означає генеалогія? Яке вплив Ваше захоплення мало на професійне та особисте життя?

Однієї години, це був 2008 рік, я приїхав до свого дідуся в село, звідки мої предки – село Розкопане Погребищенського району Вінницької областіна проводи. У нас це досить шановане свято і з'їжджається вся батьківщина, потім іде до діда у будинок і там спілкується. Це була чи не єдина нагода побачити всю батьківщину за весь рік. І вкотре, коли ми там зустрілися, у мене виник питання: «Хто всі ці люди?» Після чого я почав запитувати, спочатку в мамі, діда, бабусі, і вийшло так, що інформації було багато і треба було якось її структурувати.

Я завантажив програму Family Tree Builder і почав вносити туди дані. І коли все заніс, вийшло близько 300 осіб, живих та покійних родичів – таке широке дерево. А коли я його побачивши, виник питання «А хто був перед цими людьми? Хто буЧи їх пращурі?». Так і почався мій пошук і попадання в архів та дослідження генеалогії 

Через 3 роки це переросло з хобі в основну діяльність. До мене почали звертатися люди із запитами «Досліди мені», «Допоможи мені», «А можете зробити це за мене». Маючи певний досвід у бізнесі – у мене була невелика компанія на той момент, я зрозумів, що якщо є запит – значить, є клієнт. І таким чином у 2011 році з'явився «Прощур» – компанія, яка спочатку покривала Вінницьку, Хмельницьку, Київську область, а потім ми почали покривати всю територію України. 

Як знання про своїх пращурів впливає на людину?

Хтось хоче через дослідження родовід краще зрозуміти собі, «Хто я? Де моє коріння?», хтось через психологію знайомиться генеалогією, дізнаючись про «родинні сценарії». Хтось хоче дізнатися історію свого діда чи прадіда, якого забрало НКВС, і про якого вони нічого не знають. Навіть якісь професійні уподобання предків стає таким штовхачем для своєї справи. Базових причин, чому люди починають цим цікавитись, багато. Відповідно, у кожного людини дуже індивідуальний запит.

Але основний момент, про який я говорю і транслюю своїм клієнтам, що ми досліджуємо родовід не для того, щоб повторювати життя своїх предків чи застрягати в минулому, а для того, щоб розуміти, що у нас сценаріїв дуже багато і моя любов проживати власне життя

Small Talk: Генеалог Віктор Долецький про історію вивчення власного роду-Фото 2

Багато людей у ​​вільну годину займаються генеалогічними дослідженнями. Як професійний генеалог, що Ви можете зробити, чого не зможе генеалог-аматор?

 Я, як правило, наводжу такий приклад як із будівництвом: може ли людина самостійно побудувати будинок собі? Може! Доступ до кирпича, до бетону, до декоративних промов у всіх є. Тож так само кожна людина може дослідити свій родовід, доступ до архівних документів абсолютно у всіх є, мало того, зараз багато документів оцифровано, і люди можуть самостійно пробувати вивчати. Та якщо ви не плануєте стати професійним будівельником/генеалогом краще це замовити професіоналам.

Багато речей в архівах можна не побачити, а ось у спілкуванні з рідними – це величезний пласт інформації, який також допомагає дослідити свою генеалогію. А вже потім можна знайти підтвердження існування цих людей в архіві. Ми завжди пропагуємо самостійне дослідження родоводу, і підказуємо що можна робити. та є можливість використовувати професійнйх досвідників, так буде швидше і якісніше.

Чи були випадки, коли ви знаходили у родоводі людини видатну постать, про яку власник родового дерева навіть не здогадувався?

Гетьман Іван Барвінок. Коли до мене прийшов клієнт, для нього це не було абсолютною несподіванкою, у нього в сім'ї була легенда, що вони – нащадки гетьмана. Тобто він був готовий до того, хоча і не претендував.

Цей гетьман був забутий недарма. Він воював з московцями і за 300 років під владою Москви вичистили всі згадки про нього. Він входив у цензуровані списки, тобто інформація про нього в будь-якому джерелі потрапляли під цензуру, повинні були бути вилучені та знищені. І, до речі, таких статей насправді в історії України досить багато, які були викорінені, винищені московітами

Що ви порадите тим, хто хоче мати справу з корінням власної батьківщини?

Один із ключових моментів, який я дуже раджу – це фіксувати інформацію, записувати її. Я дуже раджу використовувати хмарні ресурси, типу  Myспадщина, чи FamilySearch і туди складайте свій родовід. Хмарні ресурси дають більше можливостей, що ця інформація збережеться для ваших нащадків

Інший момент – це прописування джерел. Ви щось знаєте, і ви маєте прописати, звідки це знаєте. потрібно вказувати прізвище, ім'я, по-батькові людини, а не просто від бабусі чи дідуся, щоб ваші нащадки малі розуміння хто це розповів.

Коли ми працюємо з документами та з устними джерелами, документи завжди мають більший пріоритет, ніж усні. Тому вказуйте джерела: що Ви дізналися, з якого документа. А якщо ви вже дісталися архівів – то вказуйте не просто, що там в архіві знайшов, а вказуйте назву архіву, номер фонду, номер опису, номер справи та сторінку, на якій було виявлено той чи інший факт.

Ще один ключовий момент – завжди дізнавайтесь про місце подій. Коли ви спілкуєтесь з батьківщиною уточніть місце, де відбулась подія. Важдіво де предок народився, де він одружився, де він помер, щоб була точна точка на карті, бо документи зберігаються за географічним принципом.

Наскільки тісно українці пов'язані між собою?

Є така фраза Леся Подерв'янського: «Всі люди – брати на Землі» і вона правдива абсолютно. Є ДНК генеалогія, це дослідження родоводу за ДНК тестами. І вона чітко дає відповідь на питання, що всі люди пов'язані між собою в родичах. У всіх нас є генетичний Адам  і генетична Євадо якїх ми сходимося. Тобто це передки, від якїх пішли всі інші люди.

Small Talk: Генеалог Віктор Долецький про історію вивчення власного роду-Фото 3

Яку роль відіграє випадковість у генеалогічних дослідженнях?

Поєднання наполегливості і випадковісті чи фарту дає найкращі результати. Наприклад, якщо ми досліджуємо родовід клієнта і він дуже хоче щось знайти, а бувають обставини, які не дозволяють цього зробити. Ми, не знаємо місця, наприклад, де була народжена його прабабуся І ми оглянули вже все, у радіусі 30 км від села, де вона жила, але не знаходимо її. І потім, працюючи над іншим родоводом, з'являється її ім'я , у чужому родовіді та якби ми наполегливо її не шукали, то просто пропустили б у чужому родовіді. Таке траплялося у нашій практиці неодноразово.

Як далеко можна відстежити генеалогічне дерево?

На 7-10 поколінь поки що не впремось у генеалогічну стіну.

Генеалогічна стіна — це ситуація, коли глибше документів немає, нахідїтися на рівні середини 18-го століття. Тобто 1750 роки – глибше документтизазвичай не зберігись, за рідким виключенням. І перейти на генеалогічну стіну практично не можливо.

Якщо у людини виникне бажання дослідити своє родове дерево за допомогою Ваших послуг, то яким буде цей процес і як Вас знайти?

У мережі є наші контакти, і записавши в Гуглі «Пращур», ви вийдете на наш сайт. Центр вивчення генеалогії «Пращур».

Як відбувається процес?

Перший етап дослідження у нас коштує 200$. Ми робимо своєрідну генеалогічну розвідку: беремо дані, які людина вже знає про родовід і на основі тієї інформації відштовхуємоося, та йдемоо в архів. Залежно від того, які саме документи збереглися, ми вибираємо ті, які можуть дати максимум інформації для людини. І на цьому першому етапі ми вже розуміємо, що:

а) ми зачепилися за архівну інформацію

б) є ​​архівна інформація щодо цього населеного пункту, і збереглася, в якій мірі збереглася.

Далі людина оплачує інший етап дослідження — 300-500$ і ми поглиблюємось у дослідження. І так крок за кроком. Грубо кажучи, ми можемо на іншому етапі вивести вже родовід на 18 століття по деяких регіонах та зазвичай це вимагає до 5-10 таких ітерацій.

 

Статті на тему