Small Talk: Марія Квітка, художниця з костюмів «Гудбай, фешн!»

Триває робота над фільмом режисера Світлані Ліщинської «Гудбай, фешн!» про вигорання, шляхи його подолання та пошук собі. Головна героїня майбутнього фільму Поліна влаштовується працювати в комісійний магазин: там спокійно, але доводиться продавати неідеальні речі неідеальним людям. Вона стоїть перед вибором: повернутися до престижної роботи, яка її руйнує, чи залишитись у недосконалому світі та бути щасливою.

Поговорили з художницею по костюмах Марією Квіткою про образи героїнь майбутнього фільму, вінтажні речі та вигорання.

Коли працюєте над проектом, з чого починаєте пошук елементів образів?

Я завжди починаю з вивчення персонажів, з розбору їх характерів. Мені потрібно зрозуміти чим вони живуть, про що думають, де бувають, які мають звички, адже їх одяг має говорити про них, має зображати їх сутність. До того ж дуже важливо, щоб моє бачення героїв збіглося з баченням режисера та відчуттями акторів, тому важливо працювати синхронно, складати ці пазли разом.

Проект, над яким вам було працювати найскладніше та водночас найцікавіше?

На жаль, важко так визначити. Кожен проект по-своєму складний і по-своєму цікавий. Мабуть, з усіх проектів можна хіба що виділити «Весільний спадок», оскільки для фільму було зібрано понад 200 автентичних костюмів з різних куточків України. Цьому одягу понад сто років, тому це велике щастя мати змогу працювати з таким вбранням.

Як побачити образи героїнь фільму «Гудбай, фешн!»? На чому плануєте робити акценти?

Образ Поліні говорити про її закритість, розчарування, жорсткість характеру та певну суворість до себе та інших. Тому вона носитиме чорний гольф, чорні штани, довге пряме темне пальто. Вона ніби ховається та захищається у цих промовах від світу. А від образ Одинокої Жінки зовсім інший. Ми бачимо дивакувату, дещо бідну, але творчу натуру, яка демонструє всіма засобами, що так прагне уваги і любові. Вона наряджається у дивакуваті речі, щоби підкреслити свою красивість і одночасно сховати свою глибоку самотність.

Найулюбленіша річ, яку вам довелося знайти у комісійному магазині?

Як не дивно, але жовте зеркальце у формі серця. Вінтаж YSL, я завжди ношу його з собою.

Читай також: “Жінка, яка має план”: Мей Маск та Альона Шевцова у програмі “Сніданок з 1+1”

Купуєте ви речі в комісіях та на барахолках для особистого користування?

Так, я іноді купую речі у таких магазинах як для зйомок, так і для себе. Є в цих промовах якийсь особливий шарм. Обожню довго ритися, шанобливо розглядати, представляти хто міг носити ту чи іншу річ. Минулого року саме у комісійному магазині Goodbuyfashion купила маленьку чарівну квітчасту сумочку. 🙂

Чи доводилося стикатися вам з вигоранням?

Так. І навіть згадувати ці періоди не дуже приємно. Вперше я зіткнулася з вигоранням після трьох років роботи над масштабним та виснажливим моїм власним проектом. Я дуже любила те, що робила і віддавалася цій справі повністю. Мені було десь 24 роки і я не зрозуміла, що робота — не єдине заняття у житті.

Я майже не бачилася з друзями, не мала особистої життя, брала собі вихідний раз на місяць, майже всю годину проводила в офісі. Я намагалася контролювати геть всі процеси, не вміла делегувати. І в одну мить у мене просто зірвало крышу від утоми. Я розпустила команду, закрила проект і кілька місяців провела у постелі. Тоді я не дуже розуміла, що зі мною відбувається, гнобила собі, що така слабачка, що провалила проект і що опустила руки.

Як вам вдалося його подолати, та що було найдієвішим?

Лише завдяки психотерапевту та своїм близьким людям. Тепер я чітко відстежую свої стани, спокійно розподіляю в команді завдання, беру обов'язково хоча б один вихідний на тиждень, роблю паузі між проектами, щоби відновитись і впевнено рухатися далі.