Small Talk: cценарист і продюсер Олексій Гладушевський про виставу «Зелені коридори»

28-30 вересня на сцені Театру Драматургів відбудеться режисерський дебют cценариста і продюсера Олексія Гладушевського з виставою «Зелені коридори» за пʼєсою Наталки Ворожбит. На нас чекає жорстка соціальна сатира про жінок-біженок і той багаж пекла, що вони взяли з собою перетинаючи кордон. Докладніше про виставу ми розпитали в самого Олексія.

Олексо, ми говоримо напередодні прем’єри твоєї режисерської інтерпретації вистави за п’єсою «Зелені коридори». Розкажи як виникла ідея постановки?

Початкова ідея була взагалі зробити такий конкурс-фестиваль. Вона виникла у Театру Драматургів, коли було обʼявлено конкурс молодих режисерів за підтримки Центру Міжнародного Розвитку Театру Філіпа Арно. Умовою конкурсу було вибрати одну з запропонованих театром пʼєс і пройти два тура: в першому написати творчу концепцію, після чого журі вибирало фіналістів, якім вже потрібно було зробити ескіз вистави. А потім вже засновники Театру вибирали переможців, які зараз роблять повноцінні вистави. Я опинився якраз серед переможців з виставою за пʼєсою Наталки Ворожбит «Зелені коридори» про українських біженок під час повномасштабного вторгнення, яка була написана в 2022 році і вже мала постановки в Німеччині та Україні. Вибрав я цю пʼєсу, по-перше, тому що дуже люблю Наталю як творчу особистість і давно хотів попрацювати разом. По-друге, мені подобається працювати з жіночими персонажами, а головні героїні вистави саме жінкі. По-третє, мені спало на думку  ідея, як можна розповісти про достатньо страшні та важки події в формі метафоричної казки, помістити героїнь в сюреалістичний світ, як захист від світу справжнього. Кожна з них повинна бути як принцеса, яку вкрав злий чаклун. Мені здається, що ця форма зробить легше достатньо жорсткий текст пʼєси.

Я обожнюю фільми про вампірів, та слабо уявляю як їм знайшлося місце у виставі про жінок-біженок? Чим ще здивує постановка?

Так, вампіри – це також частина цієї казки, яка в деяких місцях зовсім і не казка. Вампіри в виставі символізують «русский мир». Цей весь шлейф пропагандисткого російського мистецтва, наративів… Вампір не вбиває одразу, він викачує кров та енергію, поступово перетворюючи свою жертву на собі подібну. Дуже влучне порівняння з російськими методами, як на мене.

Чому варто подивитися цю виставу?

Бо вона дуже актуальна. Наташі вдалось написати текст, якій, як мене здається, не застаріє багато десятиріч, а може й більше. Він дуже прямий, щирий, дуже про нас!

Фото: Майя Максимова

На сьогодні вийшло багато фільмів про україно-російську війну. Частково ці фільми розраховані на іноземного глядача… Але в тому й проблема, що більшість іноземців поза контекстом. На твою думку, який із створених на сьогодні фільмів – найзрозуміліший для іноземного глядача про війну в Україні?

Я вважаю, що кращий фільм, якій зараз знятий про війну в Україні це «20 днів в Маріуполі». Нічого більш сильного я не бачив. І він справить потрібне враження як в Україні так і закордоном! Це справжній документ, в якому зібрана частина злочинів Росії на території України. 

Вибач, але останнє питання знову про вампірів. Хто твій улюблений вампір, втілений на екрані?

Сейді Фрост в ролі Люсі Вестенра з «Дракули». Сцена з нею в платті нареченої, де її вбивають мисливці, одна з наймоторошніших в історії кіно, я вважаю!

Авторка фото Олексія Гладушевського – Катерна Козинська

Читайте також: «Я, НІНА» — ЦЕ НЕ УТОПІЧНА ІСТОРІЯ, ПІСЛЯ ЯКОЇ ХОЧЕТЬСЯ ПОВІСИТИСЯ. ЯК РАЗ НАВПАКИ: ХОЧЕТЬСЯ ПОВІСИТИСЯ – ДИВІТЬСЯ НАШЕ КІНО!»: ЩИРЕ ІНТЕРВ’Ю ТЕЛЕВЕДУЧОЇ ЯНІНИ СОКОЛОВОЇ