Ось і настав той день, на який ми так довго чекали: відкрили кінотеатри! Це радість та свято! На нас чекають яскраві прем’єри, і світові, і українці. А ще – нас дочекався Оскар.
І ось про нього нам розповість сьогодні колумніст Marie Claire Поліна Толмачова. Тому що в травні у нас у всіх є чудова можливість побачити на великому екрані три, на її думку, найважливіші картини Оскара 2021.
Я — не кінокритик, і моя думка абсолютно суб’єктивна, але мені здається, що саме в цих картинах, про які йтиметься нижче, настільки яскраво сяють акторські обдарування Ентоні Хопкінса, Олівії Колман, Френсіс МакДорманд і Мадса Міккельсена, що їх просто неможливо пропустити . Вони дарують задоволення, будять емоції та думку. І хоча йдеться про дуже сумні історії – про деменцію, пияцтво, втрату будинку – вони в результаті повертають віру в людство. Такий парадокс.
Так, у центрі фільму «Батько» режисера Флоріан Зеллера — трагічна, але, на жаль, дуже поширена ситуація: літня людина, яку грає Ентоні Хопкінс, яка отримала за цю роль Оскара, отруює життя своєї дочки, яку грає Олівія Колман. Вона намагається знайти батькові доглядальницю, він відкидає одну кандидатуру за іншою, глядач слідує за сюжетом, дивиться на історію очима старого, який страждає на деменцію, розуміючи, що тут щось не так, але що саме — ми дізнаємося тільки у фіналі. А ще ми зрозуміємо, що життя це величезне щастя, а ми так часто витрачаємо його на якусь дурницю. Очі перед сеансом краще не фарбувати, але це ті самі сльози, за якими ми ходимо в кіно на гарні драми: сльози, які дають нам шанс стати трохи кращим. І прожити той час, що нам відведено, трохи осмислено.
Чи трохи веселіше? Трохи п’яніше? Такий експеримент ставлять над собою герої фільму «Ще по одній» датського режисера Томаса Вінтерберга, який отримав Оскар за найкращий іноземний фільм Їм близько 40 років, їх повністю захопило звичайне життя і все, що воно означає: рутина, нескінченні проблеми, сім’я, будинок, робота, любов, велика і маленька брехня, відсутність грошей, нереалізовані таланти. Але вони відкривають простий та ефективний секрет щастя: потрібно просто підтримувати в крові рівень алкоголю не більше і не менше ніж 0,5 проміле! Очевидно, що не все так просто, і щось, звичайно, піде не так, і ніяка це не комедія. Але якщо ви думаєте, що данці вирішили зняти кіно про шкоду пияцтва – ви помиляєтесь! А фінальний танець Мадса Міккельсен вас у цьому абсолютно точно переконає! До речі, цей фільм у кінотеатрах йде дуже давно, ще з минулого року, але ви можете його побачити! Не проґавте цю можливість.
Але що робити, якщо все зникло? Вся ця рутина, яка страшенно набридла, часто – основа нашого буття. І зникни вона, що залишиться робити? З Френ, героїнею тріумфатора Оскара, фільму Хлої Чжао «Земля кочівників», який отримав трьох Оскара за найкращий фільм, найкращу режисуру та найкращу жіночу головну роль, сталося саме це. Закривається завод, де вона пропрацювала багато років. Вмирає її коханий чоловік. Френ розпродує своє нехитре майно, купує фургон та приєднується до племені сучасних кочівників. Вони, до речі, справді існують — в основу фільму лягла документальна книга Джессіки Брудер «Земля кочівників: вижити в Америці XXI століття», а в кадрі разом із великою Френсіс МакДорманд з’являються реальні люди, які грають самих себе: людей без дому, кочують сучасною Америкою у пошуках випадкового заробітку… Але ось що дивно, за рамками успішного успіху, соціальних стандартів, стереотипних уявлень про горе і радість і героїня, і глядач знайдуть новий, глибокий, сповнений смислами світ. А ще — високе небо над головою. І повітря, якого нам усім так не вистачає! І це повітря допомагає поглянути на все, що відбувається з нами, по-новому. І навчитися радіти з того, що ти просто дихаєш, просто живеш, просто існуєш.
Тож побачимось у кіно!
Читайте також: КІНОМАРАФОН: ЗАГАДАЧНИЙ СВІТ ДЕВІДА ЛІНЧА