UA
RU

Які саундтреки з кіно ви безліч разів поставили на повтор

Редагувати переклад
Ми запитали у Сергія Гулюка, журналіста, провідного телеканалу "112-Україна", автора телеграм-каналу «Ніжність».

музика з кіно

Серед деяких моїх знайомих є такі, що мають звичку, розпочавши читання нової книги, заглядати на останні сторінки, або взагалі починати читати з кінця. Так само і я часом, посеред домашнього перегляду фільму прагну зазирнути у титри, щоб виглядіти та зафіксувати ту, чи іншу музичну композицію, що найбільше вразила. Нижче – саундтреки, які справили враження залишково та незворотньо.

"На голці" / "Trainspotting" (1996)

«Вибирай життя, роботу, кар'єру, сім'ю… Вибирай сраний тєлєк, пральну машину, музичний центр…». Для когось маніфестом і путівказом майбутнього життя стали стрічки, на кшталт «Бумера», «Бригаді», чи «Бандитського Петербурга». Для мене, моїх друзів, та ще сотень ровесників – ця історія про четвірку з «Бандитського Едінбургу», яка, ніби була списана з таких самих пацанів із сусіднього кварталу. І ключовий монолог про choose life під пісню Іггі Попа відклався в пам'яті назавжди, і наркотична сцена під Perfect Life Лу Ріда, і Born Slippy Underworld, який з тих пір для мене – неофіційний гімн усіх шибайголів світу.

"Твін Пікс" / "Twin Peaks" (1990)

У місті де я виріс, свого часу було маловиразне, типове для 1990-х років, але дуже популярне серед молоді кафе, де в темній і трохи жахливій атмосфері з ранку до вечора грала одна й та сама касета. Не впевнений, що всі гультяї, що туди забігали на чарку, знали прізвище композитора Бадаламенті, але згодом кафе в народі стали називати «Твін Пікс». Упевнений, що такі «забігайлівки» були і в інших містах, бо, і фільм Лінча, і серіал, і пронизлива музика до нього дуже метко тоді вписалися в загальний навколишній стан роздоріжжя та невизначеності.

Джекі Браун / Jackie Brown (1997)

Перераховуючи улюблені звукові доріжки, звісно, ​​не можна обійти стороною Тарантіно. Зазвичай пригадується доріжка до «Pulp Fiction», яка, справді, вже понад чверть століття залишається поглядом того, яким би був ідеальний музичний супровід до фільму (так само, як і музика до «Kill Bill»). Мене ж свого часу дуже вразила точна підбірка композицій до стрічки про стюардесу-контрабандистку Джекі, якій, як відомо, автор віддав дань жанру «блексплотейшен». Пом'ятаю, як купивши касету із саундтреком, крок за кроком відкривав для себе «чорну» музыку 1970-х: від шлягерів Bobby Womack та The Delfonics до безперечного хіту всіх годин Ренді Кроуфорд «Street Life».

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТИ: РЕЖИСЕР НАРІМАН АЛІЄВ

Незайманки-самогубці / The Virgin Suicides (1999)

Тут важливо відзначити два аспекти: у Копполі-молодшої відмінний музичний смак (пригадайте чудову підбірку до «Lost In Translation», або — до фільму про Марію-Антуанетту, яка витанцює під The ​​Cure та британський пост-панк), і те, що музика французького дуету Air надзвичайно кінематографічна — будь-яку з її платівок хоч бери, та використовуй у мелодрамі, байопіку, чи романтичній комедії. Не випадково ж ці композиції ми часто чуємо у кіно. В даному випадку французи написали оригінальну музыку до фільму, яка зрештою ідеально супроводжує драматичну історію сестер Лісбон.

"Цілодобові тусовщики"/ "24 Hour Party People" (2001)

Вже сам факт виходу на екрани художньої стрічки про британську музичну «рейволюцію», її флагмана — продюсера Тоні Уілсона (у неперевершеному виконанні Стіва Кугана), клуб «Хасієнда» та феномен «манчестерської хвилі» був сам по собі неабиякою подією. Особливо для мене виявилося важливим уміння режисера Уінтерботтома точно відобразити сьогоднішніх героїв та активних очевидців тих подій. Відповідно, музичне наповнення фільму – суцільна насолода для вух: Joy Division, New Order, Happy Mondays і так можна далі, по колу.

Читайте також: НЕ МОВЧИ: ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ КЛІПА ALYONA ALYONA СТАЛА ЖЕРТВА НАСИЛЛЯ

"Погане виховання" / "La Mala Educacion" (2004)

Пам'ятаю, як під час прем'єрного показу стрічки у кінотеатрі, ще в «дошазамний» період, я намагався вгадувати окремі музичні номери, елегантно та геніально долучені режиссером Альмодоваром серед урочистої та тривожної музыки іспанського композитора Альберто Іглесіаса. А там було і оригінальне виконання "Moon River" Манчіні, як привіт фільму "Сніданок у Тіфані", і хіти іспанської кінодіви Сарі Монтьєль, і "Cuare Matto" неперевершеного італійця Літл Тоні. Досі вражає.

"Природжені вбивці" / "Natural Born Killers" (1994)

А це – той випадок, коли особисто для мене звукова доріжка до фільму затьмарила саму стрічку. Так сталося, що цей original soundtrack я почув раніше, ніж побачивши фільм Стоуна. І, можливо, вся справа у щільному наборі добротної американської «альтернативи» — від грандж-ансамблю L7 до індустріального колективу Lard, можливо – через особливу присутність групи Nine Inch Nailes, яка була тоді у статусі особових кумирів. Хоча, підозрюю, не останню роль зіграла геніальна пісня «Waiting For The Miracle» Леонарда Коєна, з якою відтоді фільм асоціюється.

Статті на тему