#bookshelfy: Ганна Нелуп, фронтвумен андеграунд-іноді-поп гурту GannaBaby

Фронтвумен гурту GannaBaby, який називають одним з найяскравіших сучасних контент-мейкерів та відкриттям минулого року – Ганна Нелуп стверджує, що читання – частина її життя. Свою книжкову поличку вона радо показала Marie Claire.

«Коли була малою, то моїми «відносинами» з літературою (читанням) опікувались батьки і це не завжди мені подобалось, скоріше навпаки :). Змінили правила гри книги про Гаррі Поттера. Вперше я не могла віддірватись і читала кожну вільну хвилину. Ось тоді я зрозуміла, що читати весело.»

«Якщо говорити про звичку читати, то це як будь-яка звичка. Нічим не відрізняється. Заняття, котрим займаєшся постійно і без цього не відчуваєш себе повноцінно. Якщо говорити про необхідність читати, то це як дивитись кіно, ходити в музеї, тд тп. Хоча залежить від літератури. Є таке чтиво котре по наповненню відповідає примітивним серіалам.»

Книга, яка перевернула життя. Це книга про Гаррі Поттера. Загалом не впевнена, що книга може перевернути життя, хіба що це якась т.з. «наука успіху» і питання чи надовго, але вразити книга точно може. Остання книга, котра вразила – «Записки Кирпатого Мефістофеля» Володимира Винниченка. Я вже кілька місяців під враженням, всім раджу!

Найстаріша книжка на полиці. Новий довідник історії України 2006 року. Упорядники Крупчани, Скопенко, Іванюк. Це книга по котрій я готувалась до ЗНО, потім захопила її, коли поїхала навчатись закордон. Коли повернулась в Україну забрала її з собою, з’їжджаючи від батьків. Це чудово упорядкована хрестоматія історії України від найдавніших віків до сьогодення. Загалом вважаю, що багато проблем, котре фейсить сучасне українське суспільство, спричинене незнанням власної історії.

Книга «для дорослих», що була найулюбленішою в дитинстві. Хммм. Мої батьки читали серйозні книжки, без картинок (усміхається). Тому єдине, що можу пригадати великий каталог собак. Він якось так і називався. Любила в дитинстві його гортати і передивлятись фотки різних пород собак, може саме звідти бере початок моя любов до песиків.

Сама «дивна» книга на поличці – збірка «Миры Фостера» Фостера Алан Діна. На цих книгах стоїть монітор в домашній студії. З усією повагою до автора і прихильників його творчості, якби ці твори випадково до мене не потрапили, то сама б я їх не придбала. На цьому етапі життя так точно.

Книга, яку прочитала вже 10 разів і, не факт, що ще 10 разів не перечитаю. «Перехресні стежки» Франка. Ця книга це щось. Вперше прочитала в 15 років, і досі не можу зупинитись. Кожне наступне прочитання відкриває для мене нові змісти. Мій особистий топ. І, авжеж, «Кайдашева Сім’я» Нечуя-Левицького. До речі, в українській літературі ду-уже багато книжок, котрі можна зачитувати до дірок. Жаль, що час обмеженний ресурс.

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТЬ: ЄВГЕНІЙ ЯНОВИЧ, АКТОР

Книга для «чтиці за викликом». (В фільмі «Чтиця» актриса Міу-Міу грає «чтицю за викликом». Якби у вас була можливість скористуватися схожою послугою. Кого б ви викликали і що попросили почитати?) Був у мене дід Юрко. Його б викликала. Дуже люблю коли мені читають в голос. Коли приїжджаю в гості до батьків, тато може мені перечитувати якісь фрагменти книжок, котрі його вразили. Обожнюю ці миті.

Книга, яку хотів б додати на поличку. «Ukraïner. Ukrainian Insider» Богдана Логвиненка та книгу «Singing for the Stars» Сета Ріггза англійською. Першу все ніяк не можу придбати, бо поки ціна кусається. А другу хочу виключно англійською прочитати, а це необхідно розібратись з Amazon. Поки руки не доходять. Заголом в YouTube є чудовий канал Читанка від Тані Микитенко, там можна почерпнути багато цікавої літератури, а найголовніше – доступної в Україні.

Фото надані прес-службою.

Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: АЛІНА ГОРЛОВА, РЕЖИСЕРКА