Чи не єдиний чоловік в українській літературі: Факти про Лесю Українку

25 лютого виповнюється 150 років від Дня народження Лесі Українки. Ювілейний 2021 рік – це можливість популяризувати творчість Лариси Косач-Квітки українцям.

Леся Українка. Одеса, 1888

Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики та Державного агентства України з питань мистецтв та художнього освіти відбудеться серія заходів з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки. Святкування розпочнеться із масштабного мистецького проекту «Леся Українка: 150 імен» в Українському домі (вул. Хрещатик, 2). Подію можна буде відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня — безкоштовний вхід.

Леся ходила на рибалку з Франком

Іван Франко влітку іноді гостював у Колодяжному у садибі Косачів. Біля них був поруч ставок, у якому співає охоче ловити раків. А Леся разом із сестрами та братами любила спостерігати за цим процесом.

Леся не вірила у лісовиків чи водяників

Хоч і написала “Лісову пісню”. Вона пояснювала також молодшим брати і сестри, що насправді це не живе створіння і їх немає в реальній життя.

Оксана Старицька, Леся Українка та Ольга Косач. 1896 р.

Леся посадила свою тополі

Вся садиба біля Колодяжного потопала у зелені. Батьки щороку саджали нові дерева чи кущі, а діти допомагали з вибором. У шкірного було посаджено власне дерево. У Лесі — це була сріблоліста тополі.

Улюблені квіти Лесі — конвалії

Крім дерев і кущів, батьки сідали біля будинку багато ланок, бо їх найбільше любила поетеса.

Леся добре плавала

Вона могла скільки завгодно плавати на різній глибині, а хвора нога не мешкала їй анітрохи.

Леся Українка з тіткою Олександрою Шимановською. Зелений Гай, 1906

Леся влаштовувала різдвяні спектаклі вдома

На різдвяні свята Леся організовувала сімейні вистави. Точно як у Маленьких жінок. Вона була “режисером” і стежила за пошиттям костюмів, а дещо виготовляла і сама.

Леся вчила односельців читати

Чимало жителів Колодяжного не вміли читати, а Леся змалку допомагала опанувати їм це вміння.

Читай також: Кінофестиваль «Вечори французького кіно» пройде онлайн: 5 аргументів не пропустити його

Учасники торжеств з нагоди відкриття пам'ятника І. Котляревському у Полтаві.

Перший лист написала у 5 років до Драгоманова

Леся вже у 4 роки вміла читати, а у 5 років написала перший лист до свого дядька — Михайла Драгоманова. Лист був змістовний і добре написаний.

Леся доглядала за хворими

У Колодяжному певний час поширювався черевний тиф. Деякі люди страждали через недотримання правильного харчування. Тому Леся стежила за їх раціоном, доки односельці не поправилися.

Любила імпровізувати на піаніно

Леся досить добре грала на піаніно. Могла виконати і Бетховена, і Шопена або українські народні мелодії. А ще її захоплювала імпровізована гра. “Авторську” музыку Леся часто грала своїм сестрам, які завжди вражено слухали її.

Ольга Косач. Київ, 1896 р.

Леся мала гарне почуття гумору

Неодноразово її знайомі та родичі писали в спогадах про її вміння шартувати і сипати дотепи. Леся розважала історіями близьких та приятелів, коли вечеряли літом під кронами старих каштанів біля садиби.

Любила плавати на лодці

Леся чимало прожила з батьківщиною на хуторі Зелений Гай біля річки Псел під Гадячем. Вона любила плавати по річці біля човни і вміла добре веслувати. Згодом брат Михайло зробив для лодки вітрило, і разом із Лесею плавали вже під вітрилами.

Була здібною у рукоділлі

Леся мала чудовий художній смак і могла сама зробити прикраси для подарунків чи декорувати одяг.

Лесин «білий» будиночок у Колодяжному, побудований у 1890 р.

Стильно одягалася

Двоюрідна сестра Аріадна Труш у спогадах про Лесі каже, що вона любила одягатися гарно, але скромно. Особливо Леся любила блузи. І попри стереотипне уявлення її як «чоловічої», Леся була дуже жіночна і вишукана.

Одне з імен Лесі — біла гусонька

Леся іноді грала сестри Ізідорі на піаніно жартівливу пісню, яка починалася словами “Помагайбі, біла гусь…”. І дівчата з часом почали називати лагідно одна одну “біла гусонька”