UA
    RU

    Розмова з психологом: що таке «криза 30 років» і як її пережити

    Редагувати переклад
    Ми поговорили з психологом Олександрою Зіньковою про те, що таке «криза 30 років», чому про неї говорять найчастіше в контексті "чоловічих проблем", чому це не хвороба і чому допомога фахівця в деяких випадках просто потрібна. 
    Розмова з психологом: що таке «криза 30 років» і як її пережити.

    Олександра Зінькова

    — Якщо вбити в пошуковий рядок Google «кризу 30 років», то насамперед випаде варіант «криза 30 років у чоловіків». Чому прийнято вважати, що у представників статі, яка починається з «м», більший шанс потрапити у пастку кризи 30-ти?

    — Традиційно щодо чоловіків є більше соціальних очікувань. Для жінки питання освіти, кар'єри та фінансової стабільності є, можна сказати, факультативними. Тобто суспільство не очікує від неї цього обов'язково (чекає іншого, але про це пізніше). Чоловік же спочатку вирощується в культурі змагання і в періоди вікових рубежів загострюється порівняння себе з іншими: «Хто я?», «Чи достатньо я успішний?», «Чи можу я конкурувати?».

    — Якщо звернемося до тих, хто переживає цю кризу, то можемо помітити, що найчастіше йдеться про чоловіків?

    - Так, саме так.

    Розмова з психологом: що таке «криза 30 років» і як її пережити.

    — Чим відрізняється чоловіча криза 30 від жіночої?

    — Як було сказано раніше, чоловіча криза найбільше насичена переживаннями про досягнення, реалізованість, фінансову стабільність. Жіноча криза, якщо можна так висловитися, більш біологічна. Це частіше переживання про занепад молодості і страх в'янення, про питання шлюбу і народження дітей. І для чоловіків, і для жінок у період кризи характерно те, що починає турбувати саме соціальне очікування, навіть якщо для людини це питання не є актуальним. Тобто не може всіх цікавити народження дитини або досягнення піку кар'єри суто до 30-ти років. Але у певний момент мовчазний (а іноді й не дуже) соціальний тиск змушує замислитися: «А раптом для мене це також важливо?»

    Читайте також: КРИЗА У ВІДНОСИНАХ: ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ РІШЕННЯ

    — Які симптоми красномовно кажуть, що в людини ця криза 30-ти? Чи це безсимптомне явище?

    — Криза не є розладом чи хворобою, тому про наявність симптомів тут говорити недоречно. Можу відповісти іронічно: головна ознака кризи 30 - це коли тобі 30 і ти переживаєш з цього приводу. Ну і є таке поняття, як "нарцисічна депресія". Саме вона наздоганяє багатьох у «кололотридцятирічному» періоді. Тут переживання про власну грандіозність, але неможливість реалізуватися, про пригнічену чи явну агресію та заздрість до більш успішних чи відповідних соціальних очікувань.

    Розмова з психологом: що таке «криза 30 років» і як її пережити.

    — Які головні страхи долають людей, які стрімко наближаються до 30-річчя, що лякає?

    — Виходячи зі своєї практики можу сказати, що, як правило, окрім очевидних питань успіху-кар'єри-сім'ї-дітей у цей час досить часто актуалізуються екзистенційні переживання та страх смерті.

    — Що робити, якщо людина розуміє, що з нею щось не таке? Чи реально впоратися із проблемою самостійно чи без спеціаліста ніяк?

    — Тут моя відповідь універсальна, коли ставлять такі питання про будь-яку проблему, а не лише про вікові кризи: реально. Але якщо самостійно не виходить або не хочеться, то є сенс звернутися за допомогою до психотерапевта. Це не страшно. Набагато страшніше самостійно варитися у власному соку з невирішеною проблемою.

    Читайте також: 6 ЗВИЧОК, ЯКІ ПОТРІБНО ЗБУТИ ДО 30 РОКІВ

    — Яку техніку може застосувати психолог, щоб полегшити стан пацієнта?

    — Знову ж таки, оскільки криза – це не хвороба, то і пацієнт, який звернувся за допомогою з цією проблемою, не є. Психолог буде працювати із запитом клієнта в рамках тієї методології, в якій він має кваліфікацію та практикує.

    Розмова з психологом: що таке «криза 30 років» і як її пережити.

    — Чи є якісь превентивні заходи, які може вжити людина перед тим, як зіткнутися з першими симптомами?

    — Це не чек-лист, але справді дуже допомагає робота із власними смислами та усвідомленням своїх бажань та цілей. Коли ми можемо собі точно сказати, що будуємо своє життя відповідно до своїх особистих поглядів та планів, відокремити «своє» від тих самих соціальних очікувань (хоча це може і збігатися). Ось це розуміння, що і чому мені потрібно в житті, значно полегшує переживання кризових віх. Адже вони, як правило, про стереотипні норми: «У 30 років ти винен А-Б-В».

    Читайте також: ШІСТЬ ПРИЗНАКІВ ТОГО, ЩО ВИ В СТРЕСЕ

    — Хто найчастіше стає жертвою кризи 30?

    — Можна охарактеризувати цю категорію людей як «думаючі, але застрягаючі». Тобто ті особи, які фіксуються на обмірковуванні проблеми, але не можуть подолати ситуацію через дію. Їм необхідний ресурс для того, щоб переступити та рухатися далі. Над цим і працюємо. Над побудовою смислів, над усвідомленням почуттів. Інакше можна «підхопити» цю кризу і жити з нею не лише у 30, а й у наступні десятиліття.

    Статті на тему