Що говорять українські діти, змушені переховуватися в бомбосховищах

Український режиссер Олег Кавун у своєму твіттері опублукував цитати про що говорять українські діти, змушені ховатись у бомбосховищах через напад росії. Ми не можемо не викласти їх на сайті Marie Claire Ukraine.

Фото: Ліза Приходько

— мам, а ти слухаєш Арестовича?

- Іноді.

- Слухай завжди, раптом він скаже, що можна повернутися, а ми пропустимо.

— мам, а де той хлопчик, що сам перейшов кордон? Давай його заберемо, йому лячно там одному.

— мам, а скільки ще в нього бомб?

— мам, а якщо наш будинок розбомблять, можна буде моє лего звідти витягти?

мам, а російські діти дивляться на війну? їм нас не шкода?

— мам, а якщо Бог не вбиває путіна, то виходить що Бог на українців за щось образився?

— мам, добре що війна рано вранці почалася, а так би діти встигли піти до школи.

— мам, а ти казала, що дитячі мрії мають здійснюватися. мої більше не здійснюються. це я вже дорослий?

— мам, мені вже байдуже на бомби, давай повернемось до Києва.

— якщо війна буде довго, тато нас не забуде?

Автор тексту: Олег Кавун

Читайте також: СЛОВАР ВІЙНІ ВІД УКРАЇНСЬКОГО ПОЄТА ОСТАПА СЛІВІНСЬКОГО