UA
    RU

    Алла Горська: лідерка шістдесятників

    Редагувати переклад
    Українська художниця Алла Горська не визнавала обмежень у творчості, свободі слова та думки. Вона любила Донбас та вважала своїм обов'язком прикрасити регіон українським мистецтвом. Художниця стала зіркою українського андеграунду та правозахисного руху 1960-х років. Її вбивство вважають стратою, виконаною КДБ за таємним наказом влади. Незважаючи на регулярні спроби СРСР русифікувати території Донбасу, художниця змогла залишити частинку української культури у мозаїках на нині зруйнованих російськими оккупантами будівлях героїчного міста Маріуполь. 
    Алла Горська 13

    Колаж @bratyart

    «… я працюю, щоби було мистецтво сучасне, українське, яке представляє свій народ. Народ незламний. Мистецтво, яке репрезентує націю, свого часу ніхто не зможе звалити.«, - Алла Горська. 

    Дитинство

    Алла Горська народилася 1929 року в батьківщині провідного менеджера радянського кіно. У розпалі Другої світової війни Олександра Горського, батька художниці, назначили директором Київської кіностудії. Вплив батька міг забезпечити доньці-художниці блискучу кар'єру та добре оплачувані державні замовлення.

    Алла вібрала інший шлях.

    Алла Горська 9

    Пошук свого шляху

    На початку 1960-х років влада дозволила створити у Києві Клуб творчої молоді «Сучасник». Мета — продемонструвати критикам СРСР, що в країні є неформальні організації, які не контролюються комуністичною партією. Там проводили дискусії, мистецькі вечори та виставки, копіювали заборонені книжки. У вільному спілкуванні молодих митців народився стиль Аллі Горської, який не вписувався у рамки панівного «соціалістичного реалізму». У її портфоліо є монументальні, мальовані та графічні твори. Роботи виконані у традиціях київської академічної школи народного мистецтва, українського авангарду та бойчукізму (школа українського мистецтва 1910–1930-х років, пов'язана з монументалістом та графіком Михайлом Бойчуком).

    Усіх членів Клубу, до якого входила Горська, потім назвали «шістдесятниками». Вони не були вражаючими до Радянського Союзу, але прагнули змін і правди. 1962 року спогади очевидців привели Горську з друзями до Биківні – місцевості під Київом, де каральні органи розстріляли 50-100 тисяч людей. Знайшли двічі прострілений череп. Алла заплакала. «Уявіть собі, – показала в бік поховання, – ми – там… Ми ж усі там можемо бути…»

    Алла Горська 6

    Алла Горська 5

    «Ми працювали, захоплені ідеєю, не думаючи про гроші, відпрацьовували величезну кількість варіантів. Йшли найскладнішим шляхом. Шукали оригінального, а не звичайного рішення«, - Віктор Зарецький.

    Алла Горська 2

    Вітраж

    1964 року Горська разом із кількома однодумцями створює вітраж «Шевченка. Мати» біля вестибюлі головного корпусу Київського університету. На ньому зображено гнівного поета, до якого притулилася жінка – символ матері-України. Над композицією розміщувалася цитата Шевченка: «Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі біля них поставлю слово! Вітраж не вписувався в радянські ідеологічні стереотипи, тож був розтрощений.

    Алла Горська 222

    Ескіз «Шевченка. Мати»

    «Люби татусеньку, ти не засмучуйся тим, що мою роботу не схвалено. Я подивилася на взяті роботи і зрозуміла, що стаю на шлях справжнього мистецтва, а не салону. Шлях цей важкий, оскільки йому протипоказані халтура, салон та напівзрілість… Хочу бути найсильнішою з цієї теми. А для цього треба працювати та працювати».

    Алла Горська, лист до батька

    Алла Горська 8

    Аркуш 139-ти

    1965 року КДБ бере під нагляд учасників Клубу творчої молоді. За квартирою Горської ведеться нагляд. Розпочалися арешти. Втім, Алла не боїться. Вона листується з політичними узниками, надає моральну та матеріальну допомогу їхнім батьківщинам. 1968 року Горська підписала «Лист 139-ти», в якому представники української інтелігенції заперечували владу проти репресій та закритих судів над дисидентами. Наслідком стало переслідування підписантів і… чутки, ніби у Києві з'явилася терористична націоналістична організація, до якої входить Алла Горська.

    Алла Горська Василь Стус

    Алла Горська (ліворуч), Василь Стус (справа)

    Загадкове вбивство

    28 листопада 1970 року Алла Горська поїхала до свекра до містечка Васильків біля Києва за швейною машинкою і не повернулася. За кілька днів її тіло знайшли у льоху будинку чоловікового батька Івана Зарецького. Причиною смерті назвали «удар тупим предметом з обмеженою ударною площею» – молотком. Іван Зарецький на той момент вже був мертвий – 29 листопада його понівечене тіло знайшли на залізничній колії.

    Друзі Горської не мали сумнівів: то було сплановане та реалізоване спецслужбами вбивство. Надто сильним і непересічним суперником була для них художниця в часи загального приниження та брехні.

    Аллу Горську не дали поховати в центрі Києва, тож її останнім притулком стало приміське кладовище.

    Алла Горська 21

    "Соняхи", 1960. Картон, темпера. Приватна колекція.

    Алла Горська 18

    Автопортрет. Оліцець, папір. Приватна колекція.

    Алла Горська 18

    «Шевченка. Мати», 1964. Ескіз частини вітража для фойє червоного корпусу Київського державного університету. Галерея "Дукат".

    Алла Горська 17

    "Синій чоловік з рукою", 1963. Папір, гуаш. Приватна колекція.

    Алла Горська 15

    "Біля річки", 1964. Галерея "Дукат".

    Алла Горська 14

    "Козак Мамай", 1963. Папір, гуаш. Stedley Art Foundation.

    Цим матеріалом ми продовжуємо серію матеріалів про видатних українських шістдесятниць.

    Фото: treasures.ui.org.ua

    Читайте також: ГАЛИНА СЕВРУК: НАВЕРНЕНА «ДО ІСТОЧНИКІВ»

    Статті на тему