UA
RU

Українська Ганна Франк: Яніна Гешелес

Редагувати переклад

У цей буремний час, повіряємося до нашого циклу матеріалів, від сучасних дослідників рідної культури Тверда Криця.

Українська Ганна Франк: Яніна Гешелес-Фото 1

Ввійна, переховування, втрата рідних, втеча і порятунок у віршах - це міг би бути коротким описом нового трилера, але ні. Це історія української Анні Франк - Яніні Гешелес.

Розповідь почнемо з далекого 1931 року. Січень подарував єврейській батьківщині Гешелесу доньку. На протязі десяти років Львів знайомив Яніну з прекрасними краєвидами, що відкривалися з Високого замку, усмішками перехожих та ароматами квітучих каштанів на Гетьманських валах. Проте, дорослішати дівчинці довелося швидше, ніж того хотілося.

30 червня 1941 року до Львова увійшли німецькі військові підрозділи. Українці об'єдналися у каральний загін «Нахтігаль». Місто, яке Яніна любила і в якому росла – померло. Погроми, грабежі, вбивства — ось що принесли із собою військові угрупування. І якщо львівські українці спочатку були раді «звільненню від більшовицької окупації», то єврейське населення зрозуміло, що це початок їхнього кінця.

Батька Яніні, Генріка Гешелеса, було вбито першого дня нацистської окупації, тож мати з дівчинкою залишилися вдвох. Лише ті, хто отримував роботу мали хоч малий шанс протриматися у світі живих. Дітей, непридатних до праці, вбивали, тому перебувати поруч із матір'ю було дуже небезпечно.

На щастя, є у світі добрі люди. Львів'янка на прізвище Кордиба погодилася переховувати Яніну, видаючи дівчинку за племінницю-сироту. Та в житті Гешелеса не раз траплялися люди, які стверджували, що знають справжнє її ім'я та національність. За їхнє мовчання доводилося платити грішми, адже іншого вибору не було — вона хотіла жити.

Після однієї з облав у гетто, Яніна разом із матір'ю потрапила до в'язниці. Живими звідти виходили одиниці. Що гірше — боятися смерті, чи молитися за влучний постріл? Таке питання постало перед ув'язненими. Дітей зазвичай хоронили живцем, тож мати пообіцяла закрити доньці очі, коли почнуть стріляти.

Та здійснити обіцянку не вдалося… Яніна втратила маму влітку 1943 року. Дівчинці у 12 років довелося покладатися лише на собі. Вона розуміла, що єдиний шанс на спасіння – робота. Здебільшого у швейні цехи брали лише з 14 років, та Яніну влаштували «за знайомством».

Нитки, шинелі та постійні розстріли стали буднями маленької дівчинки, спасінням від яких стала поезія. Вночі Яніна писала, а вдень декламувала вірші жінкам біля барака. Хто б міг подумати, що саме її поетичний талант стане спасінням не лише її душі, а й життя в цілому.

Українська Ганна Франк: Яніна Гешелес-Фото 2

Львів, 1930

 

Чутки про дівчинку, яка пише вірші, дійшли до знаного в Польщі єврейського поета і письменника — Міхала Борвіча. Він також перебував у Янівському таборі, і після втечі до Кракова, попросивши друзів спасти маленьку поетку. Борвіч зробив Яніні фальшиві документи і забезпечив сховок, де дівчинці одразу ж бачили тетрадь, олівець і сказали записати всі свої спогади у щоденник. Згодом ці записи вийшли друком.

1950 року Яніна Гешелес переїхала до Ізраїлю, де здобула освіту хіміка та захистила докторську дисертацію. Серед людей близьких за духом вона відчула полегшення, але стала щасливою лише після одруження та народження двох синів.

Складно уявити наскільки складно витримати такі випробування долі. Та Яніна змогла. І навіть знайшла сили відвідати «свій» Львів. За ті 70 років відсутності змінилося багато: вулиці більше не скидалися на суцільний погром, а людей уже не вбивали посеред білого дня. Проте ті спогади назавжди залишатимуться з Яніною, Львів видався їй далеким і чужим. Як не тут вона сказала своє перше слово, ступила перший крок і пережила першу втрату.

Яніну Гешелес уже охрестили «українською Ганною Франк», та все ж між ними є суттєві відмінності. Про Ганну Франк та її щоденник чули вже мільйони людей, натомість ім'я Яніні Гешелес невідоме навіть для українців. Хіба можна залишити без уваги сенсацію, на яку нам довелося чекати понад половину століття?

 

 

Фото прес-служба Тверда Криця

Статті на тему