Sustainability Talk: український сталий бренд одягу APSARA

Все буде свідома Україна!

В межах редакційного Sustainable Talk, який ми говоримо про свідоме споживання, і це чудова новина, адже українські сталі бренди не зупинили своєї роботи, навіть під час війни. Тому ми хочемо познайомити вас з АПСАРА, адже своїх героїв, що стоять на варті свідомого споживання варто знати в обличчя. Сьогодні говоримо із засновницею бренду Юлією Псарьовою.

Настав час, коли мода повинна бути сталою:екологічною, етичною, економічною, бути відповідальною на всіх етапах циклу.

Рухаючись у цьому напрямі, бренд Yuliya Psaryova запускає recyling сервіс “Second life”. Він передбачає кастомізацію одягу через індивідуальний підхід. Вироби отримують нове життя за рахунок ремонту та корекції дизайну. Разом із дизайнером можна підібрати найбільш доречні варіанти редизайну для шкірного конкретного виробу, зберігши не лише його композиційну та стилістичну цілісність, а й відповідність до основ концепції бренду.

Також бренд займає позицію slow fashion: менше, але якісніше. Їхніми головними цінностями є індивідуальність (свобода самовираження та повага до людей, незалежно від їх відмінностей), стиль поза часом, художній та філософський зміст, якість та лімітоване виробництво.

Бренд розвивається і вдосконалює свою діяльність у всіх напрямках, адже він прагне бути кращим та усвідомленішим. Відповідальність за майбутнє починається із нас.

Як народилася ідея створення бренду?

Це не сталося в одну мить, це не було імпульсивним рішенням. Я з детства мріяла бути дизайнером одягу. Це був довгий шлях: шлях пошуку свого напрямку, шлях злетів і падінь, зневіри в собі, розпачу, шлях роботи над собою, шлях, яким вела за собою мене моя мрія.

Офіційно бренд був заснований у вересні 2010 року, протягом свого існування він формувався за мірою мого власного становлення, як особистості, пошуку себе, як дизайнера, переживавши ребрендинг і ставши таким, яким є зараз.

Звідки ви берете матеріали для створення своїх колекцій?

Матеріали замовляю у постачальників з різних міст України.

Читайте також: Sustainability Talk: український сталий бренд одягу Voit

Що найголовніше у роботі sustainable бренду?

Найголовніше — бути вірним тому, що ти робиш, бути вірним собі, тобто не здаватися, а бути. Бути відповідальним за свої слова та дії, не говорити більше, ніж реально робиш, або можеш зробити. Адже зараз дуже популярно назватись свідомим брендом. Але насамперед важливо реально відповідати цьому визначенню.

Як війна вплинула на вашу роботу? З якими труднощами довелося зустрітися?

Власне, як і на всіх українців, війна вибила нас зі звичної колії. Робота бренду із звичного режиму випала навіть на кілька місяців. Для мене найбільшими труднощами була емоційно-ресурсна здатність працювати, адже стан тривожності, невизначеності, страх за життя дітей, співпереживання за скривджених людей та розбиті міста затьмарюють раціональне мислення. Також урізання фізичних можливостей функціонування бренду на всіх етапах у зв'язку з тим, що люди, з якими ти співпрацюєш і працюєш вимушено покидають домівки. Економічні спроможністі також далися кожному з нас у знаки, це ні для кого не секрет. Але щоб ми були живі та цілі, все відбудуємо, все напрацюємо. Але спершу ми отримаємо победу!

Як український споживач реагує на ваші sustainable капсули?

Я отримую відгуки людей і найбільше мене тішить, що те, що ми робимо, надихає людей, навіть у таку непросту годину, час війни, коли здавалося б, пріоритети зараз інші. Це як спосіб емоційно повернутися до життя до війни. Для людей, які вимушено виїхали, — це засіб бути ближче до дому, це гріє і не дає собі відчувати так самотньо на чужині. Ми підтримуємо один одного і даємо штовх рухатися далі, відчувати себе наповненішим та передавати цей заряд іншим своїми унікальними способами. А зараз ми, як ніколи, маємо бути згуртованими заради спільної мети.

Чим ви надихаєтеся при створенні колекцій?

В якості натхнення може постати що завгодно. Найбільше мене надихає природа: натуральні матеріали, досконалі форми, автентичність та досконалість у кожному прояві.

Як ви вважаєте, чому так важко перейти на відповідальне споживання? І як можна змотивувати людей до цього?

Тому, що це перш за все робота над собою. Завжди непросто змінювати звички, які формувалися роками. Найкраще мотивує власний приклад, також потрібно розуміти, що ніхто за тебе це не зробить, тому, якщо хочеш змінити світ — почини з себе. Саме головне, щоб більше людей це осознало.

Чи змінилося ваше життя після переходу на «зелений бік»?

У моїй житті як такого швидкого переходу не було. Усвідомленість поступати поступово за мірою свого внутрішнього розвитку

Якби вам випала можливість вирішити одну глобальну проблему, щоб це було?

Саму проблему усвідомленості як таку, оскільки вона має джерела всього. Якби люди мали чітке розуміння та прийняття своєї відповідальності за власні дії, ми мали б інший світ.