Неземна краса: як моделі з нестандартною зовнішністю відстояли своє право на подіум

Моделі з нестандартною зовнішністю вже кілька років поспіль продовжують свій наступ і змушують еталонні красуні нервово втягувати свої перші 90.

Деякі мої далекі від світу моди друзі мають одну спільну розвагу: приходячи до мене в гості, вони насамперед вимагають надати їм новинки просунутої світової fashion-преси на кшталт Dazed & Confused і ID Magazine. Звідки такі душі чудові пориви, спитаєте ви? Відповідь проста: всім їм приносить особливу радість розглядати фотографії моделей, що випадають за рамки канонічних уявлень про жіночу красу.

Всі ці вушка, що стирчать, діастеми і очі, що розпласталися по обличчю, як у Нейтирі з «Аватара», спішно перезнімаються на смартфони і стають надбанням твіттер-громадськості: мовляв, ви тільки подивіться, що у цих юродивих fashion people сьогодні сходить за ідеал! Всі мої скривджені аргументи про артистичну складову цих зйомок, боротьбу з клішованістю і так, елементом певного епатажу розбивалися об стіну стандартного уявлення про прекрасне. Але відтепер мені більше не варто надривати голосові зв’язки, картинно розмахуючи шовковою хусткою перед обличчями кривдників. Час все сказав сам за себе: моделі з нестандартною зовнішністю сьогодні не просто звичайне явище, а новий тренд і навіть норма.

першопрохідці

Почалося все приблизно п’ять років тому – саме тоді на подіумах стартував затяжний парад на честь різноманітності краси та прийняття будь-яких вад (у загальноприйнятому розумінні цього слова). Тоді на авансцену вийшла, наприклад, Шантель Браун-Янг (сьогодні відома як Вінні Херлоу). Шкіра цієї канадської моделі вражена хворобою вітіліго, але це не завадило їй за кілька років стати особою Diesel, Desigual, MAC та косметики авторства Кім Кардаш’ян KKW Beauty.

У тому ж вирішальному 2015 році актриса з синдромом Дауна Джеймі Брюер пройшлася подіумом у рамках шоу Carrie Hammer; Андреа Пежич повернулася у світ моди після зміни статі – на показі Giles та у рекламній кампанії Make Up Forever; агенція Storm Models, що відкрило Сінді Кроуфорд, Кейт Мосс і Кару Делєвінь, взяло під своє крило Брунетт Моффі з ознаками страбізму (Косоокість, кажучи простою мовою); Тесс Холідей вагою 155 кг підписала контракт з модельним агентством Milk Model Management та з’явилася на сторінках британського Marie Claire та італійського Vogue.

На тлі таких значних перемог «нестандартного» над індустрією, яка довгі роки вважалася чи не найелітнішою і незламною, кілька померк п’ять років тому і ще один цікавий факт. Моделі з африканським корінням перестали терпіти знущання над своїм від природи неслухняним волоссям. Стилісти, що працювали на показах Prada, Louis Vuitton та Balenciaga, першими припинили вічну боротьбу з їхніми кучерями, і з того часу дівчата помітно виділяються на подіумі завдяки своїм природним зачіскам.

Закріпили успіх

Тоді, п’ять років тому, кожен із цих випадків сприймався, скоріше, як унікальний. Але в наступних сезонах ситуація лише розвивалася. Звичайно, дизайнери не віддали місця на подіумах усім, хто страждає. Але тепер моделі з нестандартним якщо не тілом, то хоча б обличчям посіли важливе місце практично у кожному шоу. Однозначним відкриттям промисловості стала британка Рут Белл.

Рут Белл

Про неї в Мілані і Парижі не говорив тільки лінивий – дівчина з безбарвним «їжачком» на голові і зовсім відчуженим поглядом, що виражає чи глибоку душевну рану, чи спрагу помсти, стала однією з найбільш затребуваних манекенниць протягом кількох сезонів. І якщо в гранжових шкірі та шовках Saint Laurent (авторства тоді ще Еді Слімана) вона виглядала дуже органічно, то ось її появи на шоу MaxMara, Versace, Blumarine, Lanvin та інших марок, які знають все про «по-перше це красиво», довело що відтепер model of the moment виглядає саме так.

Компанію вона тоді склала Тамі Глаузер – Відкриття кастинг-директорів Louis Vuitton.

Тамі Глаузер

Ця агресивна швейцарська модель кинула виклик не тільки тим фактом, що розпочала свою кар’єру у віці «під 30», Але і своєю зовнішністю. Її буквально кам’яне обличчя, відсутність будь-якої рослинності на голові та хлопчача фігура дозволили на дозвіллі брати участь ще й у чоловічих показах Givenchy.

Виклик часу

Скаути відкрили справжнє полювання на нестандартні і, якщо можна так висловитися, негармонійні особи. Пухкі губи, тонкі носи і широко розплющені очі, увінчують високі вилиці, мода прихильно залишила для шоу Victoria’s Secret, які врешті-решт продемонстрували свою повну втрату актуальності.

Більшість будинків стали віддавати перевагу дівчатам на кшталт Моллі Бейр.

Вона стала улюбленицею Chanel, Dior, Prada, а Alexander Wang 2016-го зробили її особою своєї рекламної кампанії. Хоча за кілька років до модельного зльоту Моллі була шкільним посміховиськом. Втім, «добрі» користувачі Інтернету не дають американці швидко забути дитячі травми: її інопланетна зовнішність постійно змушує їх вправлятися в дотепності. Але поки хейтери порівнюють Моллі то з гремліном, то з аватаром, вона підписує все нові контракти, а у вільний від цієї справи час сама створює меми, порівнюючи себе з Джоффрі Баратеоном з «Ігр престолів».

По суті, своя особлива дівчина з’явилася п’ять років тому майже біля кожного будинку: Prada почали тоді плекати Віллоу Хенд з дефектом щелепи, довготелесу Наталі Вестлінг (яка сьогодні вже стала трансгендерним чоловіком Натаном) міцно прибрали Marc Jacobs і Alexander McQueen, а рожеволосу Хан Лін Лі застовпили свого часу Louis Vuitton.

Натан Вестлінг на показі Michael Kors Collection, SS’20

Відповідальні обличчя

Особливий внесок у популяризацію моделей з нестандартними особами зробив тоді Еді Сліман, який створював колекції для Будинку Saint Laurent Його шоу з 2012 по 2016 роки були справжньою «тортурою красою» для всіх консерваторів. Навряд чи хтось із недосвідченої публіки міг тоді залишити без уїдливих коментарів пергідрольне волосся, ніжки-палички та ручки-гілочки улюблениць Еді Слімана Джулії Каммінг, Ліди Фокс або Лілі Самнер (Остання, до речі, досі дуже успішна у своїй модельній кар’єрі). 

Джулія Каммінг, Ліда Фокс та Лілі Самнер на показі Saint Laurent, FW’15

Запит модних будинків на іншу красу породив і цілу когорту модельних агенцій., що спеціалізуються на оригінальності. Головним принципом своєї діяльності вони впевнено називають переважання внутрішнього над зовнішнім та заявляють про те, що всі їхні моделі – особи, які найвище модного шуму. Саме тому підопічні, наприклад, британського Anti Agency, Яких, за легендою, знаходять виключно через соціальні мережі, приходять на кастинги не в обов’язковому чорному, а в чому доведеться, і принципово не беруть із собою портфоліо. Втім, такий нігілізм не заважає їм потрапляти у списки показів Marc Jacobs, Topshop та DKNY – Цілком загальнозрозумілих брендів.

Ці загравання моди з темою «ми всі такі різні і все одно чудові» цілком справедливо можна вважати маркетинговий хід. По-перше, це не звужує коло клієнтів лише до ідеальних німфів. А по-друге, якщо надіти свідомо прохідну річ на показі на ту ж Рут Белл або Моллі Бейр, то ймовірність того, що багато поглядів затримаються виключно на їхніх нетипових обличчях, досить велика. З іншого боку, навіть якщо за тенденцією стоїть сухий комерційний розрахунок, мода продовжує нести свою важливу місію – дарує казку. Адже якщо успіх дівчат із незвичайною зовнішністю подарує надію 13-річній школярці з видатними вухами та ненависною діастемою, значить, навіть у ходінні подіумом є не тільки споживчий сенс.

Лілі Макменамі на показі Jean Paul Gaultier, SS’20