Медіасервіс MEGOGO оголосив імена переможців третьої професійної аудіопремії для подкастерів «Слушно». Цьогорічна аудіопремія включає сім номінацій: найкращий подкаст про бізнес, про культуру й мистецтво, про історію й суспільство, про науку й технології, про здоров’я та саморозвиток, а також найкращий розважальний та спортивний подкаст. Вперше було вручено окрему спецвідзнаку «Подкаст у часи війни» за актуальність і послідовну якісну роботу з темами, які стосуються війни в Україні. Більше про премію розповіли продюсерка Юлія Білоус та менеджерка Катерина Котвіцька.
Як ви відчули необхідність у цій премії?
Катерина Котвіцька: Влітку 2020 року MEGOGO AUDIO став дистриб’ютором подкастів. Ми познайомилися з величезною кількістю авторів подкастів, обговорювали стан ринку і його майбутнє. Чимало з них визнавали, що відчувають потребу у більш широкій увазі до проєктів та спільному просторі взаємодії.
Після ковідного 2020-го і певних послаблень у 2021 році гостро відчувалась потреба в створенні умов для більш тісної взаємодії подкастерів. Ідея створення премії нам видавалась кроком, який дасть змогу спільно комунікувати довкола подкастів і звісно ж сформувати спільний простір для авторів.
Так довкола цих потреб і виникла сама назва премії. Слушно у значенні доречно, актуально, зручно, а також — як натяк на формат споживання подкастів. Премія певною мірою розширила присутність подкастів у різних каналах комунікації та медіа.
Юлія Білоус: Ми хотіли створити обʼєднавчий фактор для ринку, і премія видалася нам таким проєктом. Щороку завдяки номінантам у нас є змога побачити, куди рухаються автори аудіоконтенту, які теми їх цікавлять, що їм вдається або не вдається і наскільки вони впевнено займають місце у своїй ніші. Аудиторія подкастів не така велика, як нам хотілося б, але це дуже проактивна та потужна спільнота, тож і для слухачів «Слушно» нагода познайомитися з новими іменами, які, можливо, вони загубили у чартах і каталогах.
Премії для галузі точно недостатньо, авторам бракує майданчиків для дискусії й спілкування. Крім того, авторів аудіоконтенту вже досить багато, тож хочеться обʼєднувати їх як для нетворкінгу, так і для освіти — впевнена, що багато з нас хотілося б ділитися досвідом.
Як буде обрано переможців?
Ю.Б.: Механіка премії «Слушно» повторюється вже вдруге: ми даємо право вибору слухачам, а також вручаємо відзнаки у кожній номінації. Якщо говорити просто: подкасти переможців обирають серцем і розумом. Слухацька спільнота голосує за улюблений подкаст у кожній із 7 номінацій, інколи складно обрати один, інколи здається, що у номінаціях дуже різні подкасти, щоб якось обʼєктивно віддати перевагу одному з них, але серце точно знає улюблені проєкти.
Голосування слухачів — дуже ефективний інструмент, щоб оцінити й інтерес до аудіо як до продукту, й привернути увагу до подкастів тих, хто ще не знайомий із цим форматом. І, звісно, ми в захваті від подкастерів, які протягом кількох тижнів працюють з креативами, щоб закликати свою аудиторію віддати за них голос — ми не встигаємо зберігати посилання й ділитися скрінами дописів і сторіз. Нашій великій команді це надзвичайно цінно бачити, отже, премія важлива і працює.
К.К.: Окрім вибору слухачів, ми також відзначаємо проєкти, які на нашу думку, є трендсеттерами на ринку. Ми звертаємо увагу на якість звуку і монтажу, актуальність теми та сталість продукту, а також на формат. Щороку також ми вручаємо Гран-прі, а цьогоріч з‘явилась спеціальна відзнака «Подкаст у часи війни» — за актуальність і послідовну якісну роботу з темами, які стосуються війни в Україні. Переможців премій обираємо шляхом внутрішніх обговорень та подальших таємних голосувань. Загалом цей процес займає орієнтовно місяць, оскільки усі колеги актвно слухають подкасти, діляться в чаті думками і враженнями. І тільки після цього ми готові робити обговорення та голосування. До голосування за спецвідзнаку ми запросили також CEO Newsfront Communications Володимира Дегтярьова, який зараз служить у лавах ТрО ЗСУ. Ми працювали спільно над аудіосеріалом «Опір», а виявилось, що Володя хардюзер і неформальний амбасадор аудіо, слухає чимало подкастів та аналізує їх не лише як слухач. Тому ми були раді запросити його до голосування і вдячні за час та увагу до проєкту.
В якій категорії ви найкраще розумієтеся й можете дати поради кого слухати?
Ю.Б.: Складно обрати якусь категорію і давати поради, бо аудіо — це дуже інтимний медіум, особистий досвід, подкастами закривають різні потреби. Я передусім шукаю в подкастах цікаві історії, і трапитися це може у різних категоріях. Так само ми розповідаємо цікаві історії в наших аудіосеріалах. Тому, напевно, пораджу три українських наративних подкасти з цікавими історіями, якщо ви хочете познайомитися з таким форматом.
“24.02: Реконструкція” — подкаст від «Української правди», у якому йдеться про початок повномасштабного вторгнення. Це цілісна історія з багатьма героями — переважно топ-чиновниками — про те, як починалася велика війна. Якщо ви маєте сили згадувати цей день, дуже раджу.
“Культурний трибунал” — подкаст Яни Супоровської від The Ukrainians Audio про те, як Росія грабувала нашу культуру і присвоювала собі українських діячів. Кожен епізод — окрема судова справа, і ви в залі суду. Це цікаво і захопливо.
“Голодним не слухати” — подкаст про їжу й те, як її можна їсти від Насті Іванцової й Sebto Media, короткі серії, які пробуджують апетит і змушують йти на кухню й вмикати плиту, попереджаю. (Усміхається.)
К.К.: Дуже складно давати поради, бо все ж важить персональний досвід і потреба. Я дуже рада, що нині подкасти закривають і жанрово, і тематично все більше слухацьких запитів. Подкасти стали для мене підсиленням моїх читацьких інтересів.
Я обожнюю історії іноземних мандрівників Україною або українців іншими країнами у різні часи. Тому радію появі проєкту Радіо Культура — «Країна, схожа на гранат», створений письменниками Олександром Михедом та Гаською Шиян.
Після книжки Марії Савчин «Тисяча доріг» і її спогади життя у підпіллі УПА, я слухала подкаст «Вже вечір вечоріє». Це — короткі історії про людей, які виборювали незалежність у лавах Української повстанської армії.
Мій інтерес до української етнографії я поєднала зі слуханням подкасту «Всяка нечисть». Це подкаст про уявлення наших предків про потойбіччя та химерних персонажів у народних переказах та легендах. А ще я дуже вірю, що саме студентські проєкти можуть мати продовження і я особливо їх люблю і підтримую як активна слухачка.
А ще я хочу звернути увагу на подкаст «Євродонбас», який вийшов напередодні прем’єри однойменного фільму режисера Корнія Грицюка. Він має лише 3 епізоди, разом з істориками, дослідниками та документальними героями у подкасті можна почути про німецькі поселення на українському сході і того, яким він був, поки туди не приходили росіяни.
Коли ви слухаєте подкасти, бо на це треба ж виділити окремий час?
Ю.Б.: Я перетворила це на щоденну звичку, підвʼязану під певні ритуали. Коли їду за кермом, пʼю каву наодинці чи займаюся в спортзалі.
К.К.: Попри тенденцію до фонового споживання, моя історія з подкастами не прив’язана до часу у дні. Мій слухацький досвід будується довкола пошуку часу для слухання. Його мало, але інколи саме подкаст сповільнює мене і я просто сиджу у навушниках вдома і вслухаюсь у кожне слово й інтонацію. Я багато часу проводжу за кермом, тому подкасти інколи чергуються з музикою чи радіо.
Назвіть ваш власний топ подкастів.
Ю.Б.: «People Who Knew Me» — художній подкаст від BBC із Розамунд Пайк і Гʼю Лорі про жінку, яка інсценувала власну смерть, щоб почати нове життя, але привиди минулого все одно її наздоженуть.
«Літо в Антарктиді» — аудіосеріал MEGOGO Audio; головний герой Сашко розповідає про мандрівку свого друга — Маркіяна Прохаська. Це подорож до Антарктиди й водночас історія про мрії, які мають здійснюватися.
«F1Podcast» — подкаст Макса Подзігуна про Формулу-1, переможець минулорічної премії «Слушно». Я фанатка Формули-1, тому з цим подкастом я постійно.
К.К.: «АН-26. Історія останнього польоту» — подкаст про трагедію біля Чугуєва, на борту якого були курсанти та офіцери Харківського університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба.
«Дрогобич 101/1» – це документальний подкаст-розслідування про обвал під‘їзду хрущовки у Дрогобичі на Львівщині 2019 року, де автори разом зі слідчими, комунальниками, експертами, істориками приходять до різних висновків про причини обвалу.
«Куренівка» — аудіосеріал про Куренівську трагедію — наймасштабнішу техногенну аварію в історії Києва, який ми робили з режисером Корнієм Грицюком.