Краса
Все, що потрібно знати про синдром хронічної втоми
Поділись:
Вічний недосип, перевтома та стрес не дають вам спокою? Настав час розібратися, чи не переросло це тріо в неприємне захворювання під назвою «синдром хронічної втоми».
Тиха епідемія ХХІ ст. – так називають синдром хронічної втоми, скорочено СХУ. З’явившись близько 30 років тому в США, це захворювання з кожним роком зачіпає все більше людей із різних соціальних та демографічних груп у всьому світі. Але в основному на них страждають жителі великих міст та мегаполісів, найчастіше жінки від 20 до 50 років.
Якихось 20 років тому медики сумнівалися у серйозності цієї недуги. Сьогодні стало ясно, що під час СХУ організм постійно перебуває у стані, схожому на грип. Що серйозно підриває його ресурси.
Докази надали американські вчені. Вони порівняли кров хронічно втомлених людей та здорових енергійних. У перших було виявлено велику кількість цитокінів (білків – регулювальників імунітету), зазвичай вони з’являються під час вірусних інфекцій та змушують імунну систему переключатися в режим НП.
Джерела втоми
Чіткої етіології СХУ немає – його поява впливають сотні чинників. Юрій Ковальчук, сімейний лікар, терапевт та психотерапевт вважає, що основні причини – психологічні та соматичні, особливо, якщо вони стосуються молодих людей.
«Різного роду внутрішні конфлікти, тривога, депресивні стани. Або порушення імунологічного статусу організму, зміна гормонального фону, будь-які хронічні захворювання серцево-судинної системи, гастроентерологічна патологія, ревматизм. У деяких випадках сюди можна зарахувати і результат раніше проведеного оперативного втручання. А також психіатричні хвороби, наприклад, клінічну депресію, та низку недуг, які супроводжуються астенією – виснаженням».
Олександра Чиркова, гештальт-терапевт та сімейний психолог, до причин СХУ зараховує фізичну втому під час здійснення мультизадачної діяльності. Наприклад, у жінок, які працюють вдома і одночасно піклуються про дітей. Або молодих мам, які стежать за кількома малюками без допомоги родичів та нянь.
Дефіцит повноцінного регулярного відпочинку або тривала турбота про хворих близьких також можуть спровокувати синдром.
«У нас прийнято вважати, що втома – це нормально, “всі втомлюються, і ти терпи”. А материнська втома – це взагалі соціально несхвалене явище, на яке не прийнято скаржитися, звертати увагу та помічати проблему загалом. У зв’язку з цим у більшості випадків жінки звертаються до фахівця вже у критичній ситуації – у депресивному стані, з апатією, після гострих конфліктних ситуацій з дітьми або у передрозводному стані на тлі колосальної втоми та емоційного вигоряння».
Читайте також: Як хронічний стрес впливає на ваше здоров’я: 4 приховані небезпеки
Проблеми в галузі жіночого здоров’я теж можуть стати тригером для СХУ. Наталія Педаченко, д.мед.н., проф. кав. акушерства, гінекології та перинатології Нац. мед. акад. ім. Шупика, виконавчий секретар Асоціації гінекологів-ендокринологів України, каже, що «У числі причин хронічної втоми – синдром полікістозних яєчників, підвищення рівня пролактину або нестача гормонів щитовидної залози».
І додає, більшість гінекологів виключають зв’язок СХУ з порушенням менструацій. Але є європейські стандарти, які показують не лише оптимальну тривалість критичних днів, а й кількість втрати крові у своїй. Давно вже було доведено, що перевищення останнього є причиною анемії – синоніму хронічної втоми.
Чи винна робота?
Працюєте на зношування, а після роботи все одно всі думки зайняті нею? Значить, корінь зла – трудоголізм. Згадайте стійкий вислів «є, щоб жити, а не жити, щоб їсти». Спробуйте рівномірно розподіляти навантаження і не хапатися за все одразу. І головне – намагайтеся не думати про робочі питання після 19:00.
Як тільки навчитеся перемикатися, все налагодиться.
Олександра Чиркова радить: «Ппам’ятайте, вічні переживання з приводу роботи та свого життя в цілому – це про емоційне вигоряння та депресивні стани. Якщо не знаєте, чого хочете, або знаєте, але не можете реалізувати свої потреби та амбіції – рано чи пізно будуть проблеми зі втомою, вигорянням, дезорієнтацією та так далі».
Як зрозуміти, чи є у вас СХУ
У всій цій історії найскладніше – зрозуміти, чи справді у вас СХУ чи епізодична перевтома. Наш експрес-тест допоможе розібратися, достатньо відповісти на кілька запитань.
- 1. Ви почуваєтеся стомленою навіть після тривалого сну?
- 2. Ви постійно напружені та не можете розслабитися?
- 3. Чи виникли проблеми зі сном? Турбує безсоння?
- 4. Ви стали пити більше кавитому що не можете нормально прокинутися, а протягом дня – зібратися з думками?
- 5. Бракує сил і мотивації вже до середини дня?
- 6. Останнім часом відчуваєте часті головні та м’язові болі? Ломоту у тілі?
- 7. Потрібно звернутися до лікаря. Є підозри, що у вас є СХУ.
Якщо на більшість питань ви відповіли позитивно, значить, настав час звертатися до фахівця. Ви можете бути частиною 80% недіагностованих пацієнтів, які потребують лікування синдрому.
До кого звертатися?
Катерина Клебан, к.м.н., лікар-психіатр, психотерапевт, каже:
«Насамперед зверніться до терапевта, він вас обстежить. Якщо синдром є складником якогось захворювання, то починати потрібно з лікування останнього. Якщо ні, то провести психологічну корекцію + регуляцію режиму «сон-неспання». З цим допоможе впоратися невролог (якщо причина – лише у неправильному способі життя). А якщо в основі лежать стресові та/або психологічні проблеми, то краще звернутися до психотерапевта чи психіатра».
Для тих, хто відчуває постійну напругу, потрібно шукати її джерело та шляхи розслаблення. Найчастіше допомагає спільна робота психолога та фізіотерапевта. Перший проводить когнітивно-поведінкову терапію, у процесі якої розглядаються звичні реакції людини на події, що відбуваються у його житті. Другий – призначає градуйовану лікувальну фізкультуру – спеціальний комплекс вправ, адаптований спеціально для вас. Він спрямований на поступове збільшення тривалості фізичної активності (до речі, надмірне захоплення спортом теж може спричинити перенапругу та епізод втоми). Нерідко йдуть напрями нетрадиційної медицини: акупунктура, тай чи (повільне бойове мистецтво), йога, стретчинг, масаж і гідропроцедури.
Терапія в середньому триває від 4 до 12 місяців. Весь цей час необхідно перебувати в контакті з лікарем: він допоможе контролювати ваш стан та скоригує лікування у разі потреби.
Існує теорія, згідно з якою хронічну втому можна лікувати і за допомогою вітамінної терапії, а саме прийомом БАДів: вітамінів Е, С, А та групи B, магнію, L-карнітину та жирних кислот. Проте більшість експертів розглядають її хіба що як додатковий пункт для основного лікування.
Як вийти зі сплячки?
За результатами тесту у вас всього одна-дві позитивні відповіді? В наявності перевтома. Зараз будуть банальні рекомендації, але справа в тому, що ці прості поради майже ніхто не виконує. А треба! Насамперед постарайтеся налагодити режим сну (спати не менше 8 годин): лягати в один і той же час, створювати всі умови для якісного відпочинку (темрява, тиша, прохолода в приміщенні), уникати продуктів та напоїв, які можуть перебити сон (кава, алкоголь та нікотин), не тренуватися за 4 години до того, як ляжете в ліжко.
Незайвим буде придивитися до свого раціону. Швидше за все, співвідношення білків, жирів та вуглеводів у вас незбалансоване. Не зловживайте кавою – більше двох чашок на день сильно стимулюють серцево-судинну систему та провокують нервозність. Найчастіше будьте на свіжому повітрі та вчіться розслаблятися! Відпочинок із сім’єю, обіди з друзями, масажі, флоатинг… Пробуйте та вибирайте вид дозвілля, що приносить максимум задоволення.
“Потрібно обов’язково дати собі відпочити”, – радить Олександра Чиркова. – Іноді досить тривала відпустка. Навіть якщо немає можливості виїхати, відпочинок удома теж підходить. По-друге, опрацювати життєві пріоритети. Звернути увагу на те, чи отримуєте ви задоволення та радість від роботи? Чи робите щось для свого задоволення, а не тому, що треба? Якщо після відпустки ви не відчуваєте повноту сил, тоді ситуація вже серйозніша. Вам необхідно негайно звернутися до лікаря – невролога, ендокринолога, психолога, оскільки це означає, що вам потрібна професійна допомога».
Синдром хронічної втоми – справа можна виправити. І тут, як із будь-якою хворобою, головне – не запускати. Адже поки що ви нездорові, ви нещасливі. І від цього страждають усі. Цінуйте себе.
Поділись:
Більше від
Також читайте
