Як в умовах воєнного стану в Україні розвивається культура, бізнес, і чому війна веде до повної діджиталізації цих сфер досліджує fashion-журналістка Ксенія Ковальова.Ще за часів пандемії коронавірусу ми засвоїли: віддалена робота - всьому голова, офіс - вже немодно, краща команда - та, яка має внутрішню мотивацію і, взагалі, підручник з маркетингу 1974-го року більше неактуальний. Тоді українському бізнесу довелося повсюдно почати використовувати діджитал-дари нашої держави та адаптуватися під нову реальність. Не минуло й п'яти років, як ми зустріли війну. Вона безсумнівно робить нас сильнішими, згуртовуючи народ навколо єдиної ідеї перемоги України у жорстокій війні за незалежність та життя. Війна однозначно стала джерелом натхнення для творців у всіх сферах: художників, дизайнерів, письменників та фотографів. Як це зазвичай і буває, культура наповнилася моторошними шматочками "нотаток" про війну. Залишали їх усі як могли: хтось статтями в журналах, хтось на сторінках книг, хтось фломастерами на А4 аркушах. Але ми стали творити більше. Ми працювали на благо армії та держави не покладаючи рук з перших днів бойових дій. І тепер, коли ось уже чотири місяці Україні протистоїть непроханому “російському світу” можна поговорити про те, як живе бізнес у нинішніх реаліях і чи потрібен нам новий “антикризовий” набір в арсенал.
Що з бізнесом?
Якщо на початку війни ми боялися того, що цей дорогий захід виявиться нам не по кишені, сьогодні можна легко помітити яким стійким і сміливим виявився вітчизняний бізнес. Як мінімум, Київ, Львів, Одеса та Дніпро працювали майже на повну десь із середини березня. Як максимум, навіть у Харкові та Запоріжжі відкрито до 40% розважальних закладів та створюються нові робочі місця.
Війна спонукала людей реєструвати офіційний бізнес та сплачувати податки, оскільки за її час в Україні було зареєстровано 51 000 нових бізнесів.
Нові ідеї та нові можливості приходять. Більше того, самі українці сьогодні розглядають війну як поле для зростання - наприклад, Київ став популярним на міжнародній арені завдяки військовим діям та звільненню міста, тепер туди приходять інвестиції і навіть відкриваються міжнародні компанії, які зацікавлені в покращенні іміджу за рахунок співпраці з “українським”. Львів та інші міста Західної України зустріли мігрантів з усієї країни та змогли помітно розвинути ресторанно-готельний бізнес, а також переманити собі текстильну промисловість та освітні заклади. Одеса подолала міни на пляжах та продовжила роботу з торгівлею через порти, забезпечуючи Україну стратегічно важливими постачаннями сировини. А Харків відкрив при цьому нові благодійні фонди, організації та ресторани.
Війна зруйнувала багато робочих місць і ті компанії, які так і не змогли пристосуватися до нових реалій, де працювати краще віддалено, де команда може бути розкидана по світу, де менеджер завжди на сторожі порталів новин і завжди думає на три кроки вперед “на випадок кризи ” і де навіть четвертий та п'ятий роки роботи сприймаються як перші тижні, коли думати доводиться на повну. Але при цьому ринок праці помітно зростає, створюються робочі місця та компанії наймають ще більше співробітників, ніж до війни, вважаючи це бравою справою порятунку економіки.
Ми робимо новий бізнес за всіма канонами "Силиконової долини". Навіть з'являються мобільні модульні поселення на кшталт проекту VsimDim, який дарує дома людям, які втратили житло. Простір для переселенців Hutir від кайтирів зі школи Spot Guide. Запускаються нові українські лейбли як та сама “Хвиля”, яка народилася у війну та стала прикладом зародження нової доби в історії українського бізнесу. Відкриваються піар агентства та рекламні компанії, які заточені під роботу з “українською”, як та сама “піåрнâя”, яка працює над диджиталізацією та адаптацією українців у всьому світі до нової реальності. Якщо раніше всі мріяли отримати якомога більше іноземних клієнтів та підвищити рейти, заробляючи долари, сьогодні український бізнес згуртувався. Конкуренція змінилася нетворком та взаємодопомогою у світі, де кав'ярні постачають один одному зерна та техніку, а магазини продають колишнім конкурентам товари для того, щоб “вижити та розвиватися”.
Як живуть культура та мистецтво?
Водночас помітно розвивається українська культура та мистецтво. Поки російські виставки бойкотують по всьому світу та аукціони говорять про повернення лотів, українські творці проводять благодійні вечори у столицях Азії, Європи та американських мегаполісів.
Майже всі українські дизайнери запустили благодійні колекції та випустили тематичні вироби на тему “Української єдності”. З'явилася сила-силенна нових художників, міста заполонила преса і навіть уряд почав приймати крипто-пожертви тому, що всі ті, хто так хотів допомогти державі та рідній культурі, почали створювати NFT-колекції. На кшталт брендів FROLOV, GUDU. Наприклад, GUNIA створили тематичні ілюстрації з об’єднанням біблійних мотивів, найкращих цитат війни та елементів із власних колекцій. Ann October представили рефлексію на тему війни та моди, IENKI показали фотографію експедиції на Антарктиці у куртках бренду, а GUDU створили 3D одяг в українських тонах.
Мистецтво зіткнулося з низкою викликів: наприклад fashion індустрія була змушена закрити продажі і перевозити виробництва, перебудовуючи логістичні процеси, а ті ж художники могли просто втратити свої роботи під обстрілами, поки музиканти бігли у спробах “творити” там, де будуть можливі заходи. І все це призвело до того, що на ринку почали з'являтися цілі групи та консалтингові компанії, які допомагали українським брендам: придумували феномен “української компанії”, аналізували вже не такий однозначний дискурс у міжнародних ЗМІ та працювали над побудовою стратегії про те, як допомагати країні не стомлюючи публіку постійними проханнями щодо участі у благодійних кампаніях. На прикладі досліджень “піåрної”, яка проаналізувала дискурси у ЗМІ, працюючи з VsimDim, музичну індустрію та fashion-бренди, видно, що бути “українською компанією” сьогодні є справжнім викликом. Як мінімум, вам потрібно відповідати загальним трендам, при цьому виділяючись унікальними меседжами, як максимум запускати колаборації та освітні проекти, які будуть актуальні в найближчі кілька років.
Війна створила зі світом мистецтва справжнісіньке диво, згуртувавши його і повернувши в моду колаборації за принципом "допомагаємо країні разом" і "чим більше, тим краще". Навіть прямі конкуренти стали друзями, а українці – модними. Незважаючи на те, що Washington Post і Time вже не пишуть про нас так часто, незважаючи на те, що біженці вже перестали користуватися такою підтримкою, Україна викликала величезну інформаційну війну, закріпивши власний жовто-синій бренд на свободу, честь і доблесть, що вигідно грає на руку всім вітчизняним проектам.
Анти-криза 2.0
Але є й підводне каміння у розвитку бізнесу та культури у воєнний час. Як мінімум, очікування зими - весь світ сьогодні завмер у німому очікуванні холоду та голоду, які нам пророкують через порушення постачання зерна Європейським країнам. Незважаючи на те, що на 80% посівна в 2022 році в Україні пройшла успішно, зима обіцяє бути не такою ситою по всьому світу і, наприклад, жителі Німеччини вже почали масово скуповувати крупи.
При цьому ж ми плавно занурюємося в нову економічну кризу, яка була спровокована підвищенням цін на російські нафту і газ, а також падінням криптовалют (Bitcoin и Ethereum), які трапилися приблизно в один і той же час з різким подорожчанням. І як результат, ми стоїмо на межі нової "Великої Депресії", в якій виживуть лише найпрогресивніші. Для розвитку бізнесу за порадами тієї ж “піåрної” варто більше інвестувати у створення власних мобільних додатків і сайтів, переводити всі процеси в дидижтал, аналізувати дискурс у ЗМІ та вести дуже щільну комунікацію з аудиторією.
“Сьогодні бренд не може бути байдужим і не може залишатися осторонь: будьте соціально активними, створюйте нові проекти, які можна вести онлайн та які будуть мати попит у світі, диверсифікуйте ринки та поділяйте меседжі для міжнародного ринку та України, прокачуючи різні джерела доходу. Тільки при прийнятті ситуації та активного реагування, лише за наявності гарного антикризового плану, цінностей та плану робіт з урахуванням ризиків та всіх можливих “але” бізнеси зможуть комфортно існувати”, - кажуть хлопці у “піåрній”.
У нових антикризових планах важливо враховувати той факт, що багатьом війна вже набридла, люди втомилися і хочуть якнайшвидше повернутися до нормального життя. Не варто говорити лише про горе та проблеми, як і не варто будувати образи героїв там, де це не доречно. Баланс - ось що важливо досягти, і ось що найважче зробити. Особливо якщо ви працюєте одночасно з Європою та Україною.
Війна справді помітно вплинула на українську культуру та економіку. Напевно, настільки турбулентного періоду нам ще не доводилося переживати. Але хоч би як побито це звучало, наша сила в єдності сьогодні. У єдності та в честі, за яку ми щодня боремося, зберігаючи мир у душі та українську культуру наскільки це можливо.
Автор: Ксенія Ковальова
Читайте також: ПАТРІОТИЧНІ НАСТРОЇ УКРАЇНСЬКОГО NFT-АРТУ