Чудовий солодкий світ: переосмислені класичні десерти

Найнадійніший засіб від сезонного спліну шукала у кондитерських Києва Катерина Лучина.

В табелі про ранги класичного французького ресторану, де кожна позиція має певне значення в ієрархії, єдиним винятком є ​​шеф-кондитер. Він формально підпорядковується шеф-кухареві, але насправді може легко переграти боса. Адже якщо хорошим кухарем можна стати, відтворюючи на домашній кухні рецепти з телешоу, то кондитером практично ніколи. Наприклад, робота з шоколадом потребує ґрунтовних знань у хімії. Найменша неточність – буквально в один грам цукрової пудри або два градуси нагрівання духовки – може перетворити перспективний десерт на малопривабливий корж.

Будь-який талановитий кондитер, пройшовши шлях від фруктового салату та щедро декорованих мастикою тортів, рано чи пізно звертається до простих форм, що дають можливість експерименту зі смаком. Тим більше що зараз це модно: must have цього сезону – переосмислені класичні десерти. Якщо в Парижі працюють над шоколадно-вишневим «Шварцвальдом» чи карамельною «Оперою», то у нас у центрі уваги – «Наполеон», «Київський торт», шоколадна ковбаска чи тістечка «картопля». Останнє, до речі, навіть приготовлене за стандартним (я маю на увазі не спрощеним радянськими технологами рецептом) може здивувати смаком.

Читайте також: У ЧОМУ ПІДВОХ «КОРИСНИХ ДЕСЕРТІВ»: РОЗБИРАЄМОСЯ І РОБИМО ВИСНОВКИ

Збираючись побалувати себе десертом, не варто боятися семіярусних тортів, що загрожують талії, увінчаних пишною шапкою збитих вершків: класичні десерти давно знешкоджені трендами та кондитерськими техніками. Наші фігури бережуть за допомогою кількох прийомів: по-перше, пропонують супертрендові міні-порції: крихітні пироги на один укус, сети з кількох зменшених тістечок, що дозволяють отримати максимум смакових вражень за мінімум калорій.

По-друге, став іншим складом: якщо десять років тому крем у торті майже завжди позначав дуже багато вершкового масла, то тепер перевага надається мусовим тортам, йогуртовим кремам і легким желе або ягідно-фруктовим соусам. По-третє, змістився акцент в інгредієнтах: спеції та прянощі, що перекочували з основних страв у десерти, задали моду на «кислуваті» десерти і поступово витісняють уявлення про тістечка і торти як про щось нудно-солодке.