«Література – ​​це мій стиль життя»: Галина Ткачук про книги, історії та секрет успіху

Письменники завжди здаються абсолютно неймовірними людьми. Ще б пак, адже вони вигадують історії, які потім за читанням проживають тисячі і навіть мільйони читачів.

Галина Ткачук – відома українська письменниця. Її твори неодноразово ставали лауреатами престижних нагород та отримували найвищі оцінки серед читачів різних вікових категорій. Цього року збірка Галини «Тринадцять історій у темряві» був визнаний найкращою дитячою книгою року за версією престижної премії «Книжка року BBC».

Ми познайомилися з Галиною ближче і розпитали її про те, що таке натхнення, як написати книгу і подолати той страх «чистого листа».

Про перші проби пера

Я вирішила стати письменницею ще у дитинстві, але ніколи не розглядала це заняття як хобі. З самого початку, з перших вигаданих історій, це мій стиль життя. Загалом я автор дев’яти книг, п’ять з яких – дитячі. Так вийшло, що більшої уваги привертають саме останні. Але мені й найцікавіше та веселіше працювати з дитячою аудиторією.

Мій перший твор архіви не зберегли, тому що в дитинстві я була страшною графоманкою – списувала десятки блокнотів і товстих зошитів. У підлітковому віці я почала публікуватися в пресі, відколи вийшло вже багато публікацій. Я не дуже люблю оглядатись назад – завжди дивлюся вперед.

Читайте також: 10 найвпливовіших письменниць нашого часу

Про те, як створюються історії

Щоб людина опанувала свій стиль, має пройти час. Але особисто мене ніколи не надихала ідея «писати до столу». Мені здається, потрібно постійно спілкуватися з аудиторією, бачити її та чути, відчувати реакцію. Тим часом, коли я почала писати, і до виходу першої книги, були читання в різних колах, публікації в пресі, сценарії для шкільних свят. А зараз юні автори, наприклад, мають можливість вести блоги. Можливо, автори великих романів відповіли б, що «писати до столу» треба. Але я автор малих форм. Найбільший мій твір – коротка дитяча повість. Я не та людина, яка роками зосереджується на тексті. Я – людина взаємодії, читання вголос, обговорень. Мені здається, що книга «Тринадцять історій у темряві» має певний успіх, бо я багато читала її цільовій аудиторії ще в рукописі, прислухалася до реакції, багато редагувала.

Я пишу фантастичні повісті, реалістичні оповідання. Тепер і “страшилки”, наближені до дитячого фольклору. p align=”justify”> Робота з кожним конкретним жанром має свої нюанси. Але в будь-якому випадку, перш ніж приступати до написання, мені потрібно багато всього продумати, уявити, зробити замальовки, накидати план. Я знаю, що багатьом мої книги подобаються за незвичайну фантазію, але для мене політ уяви неможливий, якщо я не спиратимуся на певний раціональний каркас задуму.

Про натхнення

Я дуже люблю брати за основу своїх творів реальні історії. В основі книги «Качалки під кленом» – історія, що сталася зі мною. А, наприклад, за одним із героїв «Тринадцяти історій у темряві» Антоном Мунченком ховається відомий письменник-мариніст Антон Санченко, який розповів мені про те, як у дитинстві вчився грати на акордеоні.

Можу зізнатися, що мене теж лякає розпочинати історії з чистого аркуша, одразу з написання. У той же час я не знаю жодної людини, яку лякало б вигадування. Їхати ввечері додому, згадувати свій день та думати про все на світі – цим нікого не злякаєш. Так і розпочинаються мої книги.

Читайте також: Джоан Роулінг пише два нових романи

Про свої книги

Я добре пам’ятаю, що відчувала, коли вийшла перша моя книга. Для мене це було дуже важливим. Сама книга, факт її існування, підтримував мене деякий час. Не давав на перших курсах університету, коли було складно, засумувати та опустити руки. Саме це в ній для мене досі найважливіше.

Коли я дізналася, що «Тринадцять історій у темряві» стали найкращою дитячою книгою року, я відчула радість та вдячність. А ще – здивування, бо це для мене було несподівано.

Наразі до публікації готується електронне видання, особливий проект, у якому я беру участь, – безкоштовна збірка сучасної підліткової прози. Упорядник збірки – Валентина Вздульська. Їй спала на думку ідея зробити некомерційний проект після успіху попередньої створеної нею збірки – «Чат для дівчат». У цій книзі також є моя розповідь. З того часу мені дуже подобається писати коротку підліткову прозу.

Про секрет успіху

На мою думку, дуже важливо розуміти літературу, куди вона рухається, що в ній відбувається. Важливо читати твори різних жанрів та взагалі дуже багато читати. Особисто для мене має велике значення спілкування з дітьми та розуміння того, що їм цікаво, актуально, смішно. Для мене успіх книги – це, перш за все, успіх у читачів.

Крім того, дуже важливо постійно перебувати у професійному середовищі. Так можна зрозуміти та відчути специфіку певних питань. Саме так складаються стосунки із видавництвами. Для того, щоб на ваші твори звертали увагу, я рекомендую поринути у професійний світ, бути відкритими, спілкуватися та постійно шукати щось нове.

Статті на тему
“Бард зі Східної України”: The New Yorker присвятив статтю Сергію Жадану
5 головних пісень Леонарда Коена
Книжкова крамниця: що читати у листопаді

Повʼязані теми:

Галина Ткачуккнигилітература

Євгенія Власенко

Редактор Marie Claire Ukraine

Вірю в силу слова, та його здатність торкатися сердець. Обожнюю писати про моду, цікаві бʼюті-знахідки, мистецтво та self made людей, які надихають підкорювати нові вершини.

Всі статті автора

Поділись: