Номофобія: страх залишитися без телефону

Учені констатують: номофобія стає все поширенішою. Незалежно від віку від 20 до 50% людей схильні переживати тривогу та напругу, якщо мобільний телефон недоступний, тому що відсутній зв’язок чи він розрядився. 

Основні симптоми номофобії: 

• Занепокоєння, порушення дихання, тремтіння, піт, збудження, дезорієнтація чи тахікардія в умовах, коли зв’язок недоступний чи неможливо скористатися телефоном. Наприклад, коли ви на нараді, в кінотеатрі тощо.
• Ви берете смартфон із собою до ліжка, ванної, навіть у душ, щоб чогось не пропустити.
• Перевіряєте рівень заряду батареї і сповіщення кілька разів на годину, аби впевнитися, що він працює і ви нічого не пропустили.
• Проводите багато часу за екраном телефону без очевидної потреби.
• Постійно намагаєтеся пересвідчитися в тому, що смартфон у полі зору, якщо він не в руці чи кишені.
• Почуваєтеся безпомічним без свого девайсу.
• Тримаєте зарядку постійно під рукою, аби уникнути дистресу, пов’язаного з розрядженим смартфоном.

Часте використання телефону і тривога за його відсутності ще не означають, що у вас номофобія. Але звернутися до експерта із психічного здоров’я може бути корисним, якщо ці симптоми: 

 – тривають у часі

 – з’являються часто та інтенсивно

 – заважають вашій роботі та стосункам

 – не дають виспатися

 – створюють проблеми у виконанні щоденних справ

 – мають негативний вплив на ваше здоров’я і якість життя

Як допомогти собі менше користуватися смартфоном?

Спробуйте наступне:

Відкладайте девайс достатньо далеко, щоб ви не могли скористатися ним ввечері чи вночі.

За потреби відключайте девайс — він не повинен заважати вашому відпочинку, навчанню чи роботі.

Залишайте телефон вдома на короткі проміжки часу, наприклад, йдучи до магазину чи на прогулянку.

Проводьте якийсь час без технологій: посидіть у тиші, напишіть листа, сходіть на прогулянку, проведіть час із друзями, влаштуйте собі подорож новими місцями.

Пробуйте знайти баланс між часом, проведеним у телефоні, та іншими справами.

Спробуйте частіше взаємодіяти з реальними людьми: невеликий діалог із продавцем, тренером чи перукарем — ніби нічого важливого, але нам, як соціальним істотам, для того, щоб почуватися добре, вкрай важливо спілкуватися все таки не телефоном.

Автор: Єва Чепіль, психологин

Photo by Rasheed Kemy on Unsplash

Повʼязані теми:

поради психолога

Татаренко Ірина

Всі статті автора

Поділись: