Здолати Карпати: як бігун-марафонець підкорював українські гори

Микола Таран розповів нам, як купився на ідею пробігтися по вершинах двохтисячників Карпат.

Гори — це моя пристрасть. А краще гір можуть бути лише гори, на яких я ще не бігав. Нам усім дуже пощастило, тому що не треба летіти за тридев’ять земель, щоб побачити неймовірні гірські пейзажі, бо вони в нас є. Так, це українські Карпати, величні й могутні, при зустрічі з якими аж перехоплює подих. Ними можна милуватися вічність!

Мені щастить кожного року виїздити в гори на пару днів. Раніше це були просто походи, зараз це особисті тренування. Зазвичай це вибіг і збіг різними маршрутами із найвищої точки України — Говерли. І це для мене вже традиція — кожного року бувати хоча б раз там. Але я бував не на усіх вершинах Карпат і так, звичайно, мріяв побувати на усіх, а особливо на двохтисячниках України.

Оскільки цього року я мав бути єдиним представником України на змаганнях у Норвегії Oslo Ecotrail на 80 км, а їх перенесли через пандемію, я знайшов собі альтернативу. Те, що можу і люблю: бігати я можу, а люблю я гори. І от мій вибір випав на шикарні українські гірські змагання Chornohora Sky Marathon (61 км). Я там зареєструвався, бо купився на ідею пробігтися на усіх двохтисячниках України. Були переживання, бо відчував, що легко не буде — по-перше, це не шосейне змагання, а по-друге, треба вкластися в ліміт часу.

Гори мене покликали, і я повинен був йти.

Читайте також: БІГУН МИКОЛА ТАРАН ПРО ТЕ, ЯК БУТИ ПЕРШИМ УКРАЇНЦЕМ, ЯКИЙ ВЗЯВ УЧАСТЬ У ЛОС-АНДЖЕЛЕСЬКОМУ МАРАФОНІ

Для мене ці змагання були незвичними, бо з одного боку я приїхав, щоб пробігтися, а з другого, щоб відпочити. Це, до речі, моя рекомендація для всіх: якщо хтось любить активний відпочинок в горах, то це найкращий варіант, я рекомендую!

Я приїхав до смт. Ясіня, що знаходиться в Рахівському районі, і поселився в намет з виглядом на гори. На наступний день зранку виїхав на старт в с. Луги. Саме тут все й розпочалося: і моя ідея, і природа, і гори, і сонце, і атмосфера, і біль. Особливо мене мотивував красивий маршрут із вибігом на усі двохтисячники України: г. Піп-Іван Чорногірський (2028 м.) – г. Бребенескул (2035 м.) — г. Гутин Томнатик (2016 м.) — г. Ребра (2001 м.) — г. Говерла (2061 м.) – г. Петрос (2020 м.). На деяких горах я бував раніше і по кілька разів, а на інші я тільки мріяв зійти.

Перші бігові кілометри — наче легка пробіжка зранку, але в лісі, де тільки сходить сонце й видно перші промені, а ще свіжо-свіжо. Після уже почалася боротьба і забіг на першу вершину Піп Іван, де розташовується колишня обсерваторія. Я тут бував раніше і довго не зупинявся, хоча краєвиди неймовірні. Коли біжиш на час, рідко вдається все розгледіти, але, повірте мені на слово, куди не подивитися — всюди красиво. А що говорити про озера, які зустрічаються на шляху, — це просто краса Карпат! Я намагався не поспішати, і полегка мій карпатський біг переходив в ходу, тому що важко були уже й бігти, й виходити, й збігати. Були дуже скелясті вершини, були й сильно вертикальні. Я очікував Говерлу, бо бував кожного року на ній, і мені мало б бути легше, але ні. Це був новий шлях для мене і дуже непростий. 

Говерла — це гордість українських Карпат. На неї можна вийти різними шляхами. Але коли ти як турист, то можеш виходити хоч півдня, а мені прийшлося дуже швидко це робити. На вершині побачив дуже багато туристів і по-доброму їм позаздрив, тому що вони просто сиділи й відпочивали, насолоджуючись пейзажами. Я теж не став поспішати, бо мене тут накрила гордість за те, що знову стою на найвищій точці України. Тільки справжній фанат зрозуміє мене.

Читайте також: ПОХОД В КАРПАТЫ. МОЙ ПЕРВЫЙ ХУДШИЙ ОПЫТ

Мої думки були тільки про те, що за 20 км буде фініш, але на шляху мене чекала ще одна славнозвісна вершина — Петрос, про яку, до речі, я давно мріяв. От і випав шанс, тому мрійте і дійте! Схили гори з одного боку дуже круті, з іншого — урвисті. Петрос називають однією з найкрасивіших гір Карпат. Можу вам засвідчити, що там справді дуже гарно. Водночас ця вершина у списку найбільш небезпечних на Чорногорі, особливо в негоду. Я це відчув, коли почало хмаритися, накрапував легкий дощ і почувся грім. От тоді я і пришвидшився.

Краєвиди з Петроса вражають. Дуже гарно виглядає головний хребет Чорногори, який можна роздивитися по всій його довжині — від Говерли до Піпа Івана. Також з Петроса відкриваються чудові панорами на Говерлу. За сонячної погоди можна побачити майже усі Карпати — Чорногору, Свидовець, Мармароси та навіть румунську частину Карпат. Гарантую, ви будете заворожені побаченим. Дух захоплюватиме від величі та сили природи. Десь там внизу маленькі, як іграшкові, села, зелені полонини з вівцями та пастухами, відблиски гірських озер. А на вершині ви — підкорювач Петроса. І не забувайте дихати на повні груди.

А я прискорився, щоб встигнути фінішувати за білого дня. І так, мені це вдалося і навіть більше — я зміг пробігтися на усіх двохтисячниках України! Я був вірний своїй ідеї, виконав її, не зійшов із дистанції і вклався в ліміт часу!

Навіть якщо біговий спорт не для вас, то гори точно підійдуть у якості доброго відпочинку на вихідний. Якщо ви витривала людина, то можете зробити як я і підкорити всі гори за один раз, а можете і по одній. Це ваш вибір, але в будь-якому випадку Карпати — це завжди суперідея. 

Сьогодні Карпати вам можуть запропонувати різноманітний відпочинок — від піших походів до екстремальних підйомів. Обирайте і не зволікайте, гори вас чекають!