Sex sells: про те, як Голлівуд експлуатує жіночу сексуальність

Проблему сексуальної об’єктивації у Голлівуді вивчав Роман Щербаков.

В На початку літа одне з голлівудських агенцій опублікувало на своїй сторінці у Facebook оголошення: «Кастинг повій у проект Квентіна Тарантіно». Дівчатам з натуральними бровами, волоссям та грудьми пропонували надсилати свої фото, а в темі листа вказувати: «Повія». Звісно, ​​подібний кастинг викликав обурення у місцевих феміністок, внаслідок чого скандальну посаду швидко затерли. Тарантіно, то він нібито виступає лише продюсером проекту

Виправдання вийшло так собі, адже у фільмах «кривавого та жахливого» слово «нігер» звучить постійно, проте навряд чи хтось у Голлівуді ризикнув би дати оголошення: «Кастинг нігерів у проект Квентіна Тарантіно». Та й важко повірити в непричетність автора «Огидної вісімки» до цього інциденту, адже за жорстоке поводження у своєму останньому фільмі з головним жіночим персонажем – бранкою Дейзі Домергю, зіграною актрисою Дженніфер Джейсон Лі, – американські феміністки прозвали режисера «хіпстером-женоненависником».

«Повії Тарантіно» – лише епізод у звичайному житті Голлівуду, де експлуатація жіночої сексуальності вкоренилася так глибоко, що давно сприймається нормою. Нещодавно акторка Роуз Макгоун поділилася в Twitter деталями кастингу в проект Адама Сендлера, який просив кандидаток на роль вдягнути джинси, кофточку з глибоким декольте і, бажано, бюстгальтер push-up. Чи варто дивуватися, що після цього твіт з МакГоун розірвали контракти відразу двоє її агентів – якщо актриса в Голлівуді не бажає продавати себе як сексуальний об’єкт, то нехай шукає собі іншу роботу.

Читайте також: Чому слово «жіночність» катастрофічно застаріло?

А ось як Джина Родрігес, володарка «Золотого глобуса» за найкращу жіночу роль у комедії чи мюзиклі («Дівниця Джейн»), згадує свій досвід сексуальної об’єктивації на одному з кастингів: «Я пробувалась на роль, і мені сказали, мовляв, ти нам підходиш, але не могла б ти ще раз прийти в обтягуючій сукні? Я сказала, що це безглуздо для цього персонажа. А вони такі: «Ми повинні знати, що ти досить гарна, щоби потрапити на обкладинку журналу». І, звичайно, з роками «потрапити на обкладинку» дедалі складніше – 38-річна Мегі Джилленхол зізналася в інтерв’ю, що їй відмовили в одній ролі, бо вона «надто стара», щоб зіграти коханку 55-річного чоловіка.

Сексизмом та ейджизмом у Голлівуді нікого не здивуєш, але заради справедливості слід зазначити, що серед чоловіків на керівних посадах є й ті, хто відмовляється бачити в актрисах лише сексуальні об’єкти. На початку цього року продюсер Рос Путман завів Twitter-аккаунт, де став викладати безглузді описи жінок під час їхньої першої появи в сценаріях, які йому за обов’язком служби доводиться читати з ранку до вечора. Ось деякі перли (імена героїнь Путман, щоб нікого не образити, замінює на Джейн):

“ДЖЕЙН, 19-річна bunny-girl – солоденька блондинка, сільська королева краси”

«Розкішна дівчина, ДЖЕЙН, 23 роки, трохи напідпитку, танцює оголена на своєму ліжку – мила і сексуальна»

«ДЖЕЙН, 28 років, атлетичної статури, але сексуальна. Природна краса. Найчастіше носить джинси, але навіть робить привабливими»

«Її волосся – полуничний блонд. Її очі – темний шоколад. Рубінове червоні губи складаються в оскал. Це ДЖЕЙН, 23 роки»

«ДЖЕЙН, 20 років, дівчина, що живе по сусідству, з виразом очей: трахни мене!»

За його словами, Путман прочитав близько 5 тисяч сценаріїв, і найчастіше жінки описуються в них за типом фігури, віком і ступенем сексуальності – зазвичай як «красиві» або «привабливі»: «А ще мій улюблений опис: «приголомшлива», що виносить мозок . Жінка завжди «приголомшлива» в конкретній сукні або «приголомшлива» незважаючи на те, що вся у бруді, тому що працюють палеонтологом чи типу того».

Здавалося б, що поганого в тому, що акторка у голлівудському фільмі – це часто лише сексуальний об’єкт? Проте ще у 2010 році Асоціація американських психологів опублікувала доповідь, згідно з якою закріплення на кіноекрані стереотипних моделей жіночності негативно впливає на психічне, емоційне та фізичне здоров’я слабкої статі – особливо молодих дівчат. У них зростає занепокоєння щодо своєї зовнішності, а також виникають почуття сорому, розлад харчової поведінки, зниження самооцінки та депресія.

Зневірившись переконати чоловіків – продюсерів, сценаристів та режисерів – відмовитися експлуатувати жіночу сексуальність на екрані (Росс Путман, швидше, виняток із правила), жінки в Голлівуді намагаються взяти ініціативу у свої руки. Наприклад, актриса Різ Уізерспун заснувала кінокомпанію PacificStandard, щоб знімати фільми, в яких жінки були б не секс-об’єктами, а яскравими особистостями: «Деякі з них астронавти, деякі військові, деякі вчені, є навіть суддя Верховного суду. І всі вони не просто погані чи добрі. Вони відважні чи переслідувані, небезпечні та переможні – як справжні жінки, яких ми щодня зустрічаємо у нашому житті».

Читайте також: Сексизм у науці: чому жінок продовжують вивчати?

актриса Джуліана Мур закликає просто не ходити на сексистські фільми: Не платіть. Єдиний спосіб якось вплинути на Голлівуд – не платити гроші». Тут, щоправда, виникає питання: як відрізнити сексистський фільм від «правильного», адже кіно – це мистецтво, а мистецтво тією чи іншою мірою завжди відображає життя. І раз у житті є сексуальні, але дурні і не являють собою жінки, то і в кіно зовсім без них обійтися теж навряд чи вийде. Грубо кажучи: як відрізнити нормальний фільм, у якому є персонажі-повії, від фільму, який пропагує ідею, що взагалі всі жінки – це повії? Що ж, для перевірки фільму на гендерну упередженість можна використовувати не ідеально точний, але дуже простий тест Бекдел.

Цей тест названо на честь художниці Елісон Бекдел, яка ще у 1985 році зобразила його у своєму коміксі DykesToWatchOutFor. За сюжетом дві лесбіянки прямують у кіно. Одна каже, що дивиться виключно фільми, які задовольняють трьома умовами: 1) у фільмі є хоча б дві жінки; 2) які розмовляють один з одним; 3) про щось, крім чоловіків. Інша погоджується, що робити так, але в кінотеатрі жодна з картин не потрапляє під критерії, тому вони повертаються додому. Героїня коміксу скаржиться подрузі: «Крім жартів, «Чужий» – останній фільм, який мені вдалося подивитися…»