5 страв, натхнених жінками

Деякі гастрономічні хіти народилися завдяки простому бажанню чоловіка зробити приємне жінці. Розповідає Катерина Лучина.

Піца Маргарита"

Король Умберто I та його дружина Маргарита Савойська були готові на багато чого, щоб перетворити північ і південь Італії на єдину державу. Такою, як зараз сказали б, PR-акцією став візит вінценосної пари до Неаполя, на батьківщину піци. Невигадливе блюдо збиралося із залишків вечері, покладених на корж і запечених на вогні. Економно, ситно і, що важливо, безпечно з санітарної точки зору.

Коржик побажав спробувати королева Маргарита, чим поставила в глухий кут звиклого до складніших страв придворного кухаря. Довелося запросити місцевого пекаря Рафаеля Еспозіто, який приготував три піци на вибір. Та, що була з моцарелою, базиліком та помідорами, найбільше сподобалася королеві – і смаком, і продуктами кольору італійського прапора. Про що вона і написала в поданому посланні пекареві.

Цей лист більше трьох століть прикрашає стіну тієї самої піцерії (заклад носить прізвище дружини піцайоло – Brandi). І зараз, щоб скласти думку про піцерію, ресторанному критику досить замовити лише «Маргариту» – її рецепт настільки простий і гармонійний, що огріхи у приготуванні чи виборі продуктів не приховати професійними кулінарними хитрощами.

Sharlotka

Бажання здивувати подарунком свою королеву – цілком типовий випадок народження блюда-хіта. Тільки уявіть: британський монарх Георг III, у мундирі та буклях, міряє нервовими кроками спокою, намагаючись придумати подарунок дружині Шарлотті (якій, треба сказати, на відміну від своїх попередників та послідовників, він за 57 років шлюбу жодного разу не змінив). Тут входить придворний кухар, і в розмові з ним народжується думка придумати десерт з улюбленими фруктами королеви - яблуками.

Так на світ з'явилася шарлотка – найпопулярніший домашній пиріг. Спочатку це був різновид пудингу з розмочених у солодкій молочно-яєчній суміші хлібних скибок та карамелізованих яблук. На бісквіт воно перетворилося з легкої руки знаменитого кухаря Марі-Антуана Карема. Він приготував свій варіант для російського імператора Олександра I, і потім рецепт поширився під двома назвами: charlotte à la parisienne и charlotte russe.

Читайте також: НІЖ ПІДВОХ «КОРИСНИХ ДЕСЕРТІВ»: РОЗБИРАЄМОСЯ І РОБИМО ВИСНОВКИ

Креп Сюзетт

Приголомшливий сніданок - креп Сюзетт, або тонкі млинці з апельсиновим соусом, основна принадність яких - кілька ложок апельсинового лікеру, який запалюють для більшої ефектності. Але, незважаючи на романтичний вигляд, ця страва з'явилася завдяки винятковій практичності.

У 1897 році актриса Сюзанна Райхенберг виходила на сцену «Комеді Франсез» у ролі покоївки, що подає млинці. Її виходи мали велику популярність серед шанувальників, які знали жінку під псевдонімом Сюзетт. Ймовірно, серед них був і мосьє Жозеф, власник ресторану Маріво і постачальник млинців для п'єси. Він і почав фламбувати блюдо, щоб воно більше привертало увагу та залишалося теплим довше.

Персик Мельба

Наприкінці XIX століття серед кухарів вважалося особливим шиком вітати зірок стравами на їхню честь. Цей простий прийом разом із знаменитостями приваблював у заклад і світських хронікерів, які докладно описують не лише вбрання, а й страви, інтер'єр закладу. Виверт придумав француз Огюст Ескофіє.

У його меню значилися посвяти і чоловікам (наприклад, турнедо "Россіні"), і жінкам. Скажімо, персик Мельба великий кулінар присвятив оперній діві Неллі Мельба – кажуть, вона любила морозиво, але побоювалася пошкодити зв'язки. Ескоф'є додав очищений персик та малиновий соус – і створив найпопулярніший десерт із персика у світі.

Читайте також: ДЕСЕРТ, ГІДНИЙ КОРОЛЯ: ПИРОЖНІ МАДЛЕН

карпаччо

Карпаччо не варто вважати банальною стравою: це і закуска, і пізня вечеря, що не шкодить фігурі, і, нарешті, спосіб нарізки, що надає витонченість самим прозаїчним продуктам. Мабуть, такою і була графиня Амалія Нані Моченіго – вишуканою та приземленою одночасно.

За легендою, лікарі заборонили їй їсти м'ясо, про що вона обмовилася за коктейлем власнику свого улюбленого бару у Венеції. Її співрозмовник – Джузеппе Чипріані – багато чого вигадав (наприклад, легендарний «Белліні» з персикового соку та шампанського) і вмів посадити за стійку Хемінгуея, Орсона Уеллса, Трумена Капоте та інших знаменитостей-інтелектуалів. Для Амалії він приготував найтонше нарізану яловичину з пармезаном та злегка гострим соусом. Червоно-цегляні тони блюда нагадали картини живописця епохи Відродження Вітторе Карпаччо. Так у нововинайденого блюда з'явилося гучне ім'я.