Дівчата та хлопці розповідають історії про 14 лютого

В одних День святого Валентина асоціюється з милими подарунками, а в інших – із сумними чи кумедними історіями. Ми вирішили дізнатися, як проходило 14 лютого у різних людей та зібрали їхні розповіді. 

Юра, 27 

Чотири роки тому, напередодні дня Святого Валентина, мій тепер уже колишній бойфренд зробив мені сюрприз. Неочікувано я опинився в аеропорту біля гейту з написом "Лос-Анджелес".

На той момент це вже було приємною несподіванкою, бо жили ми у Сан-Франциско, а взимку там не дуже тепла погода. Хоча, звичайно, набагато краща, ніж в Україні. На цьому я думав сюрпризі закінчилися, але наступного дня, коли ми їхали по місту, він попросив мене заплющити очі на кілька хвилин. Відкривши їх, я зрозумів, що ми приїхали до Діснейленду! Моєму здивуванню та радості тоді не було меж.

Я думаю, що будь-які приємні сюрпризи одне одному роблять наші стосунки яскравими та дарують незабутні спогади на всю життя.

Читайте також: Українки про досвід стосунків із іноземцями

Поліна, 23 

У далекому 2015 році, коли ні в мене, ні в моїх подруг не було пари, ми вирішили скрасити 14 лютого та піти на фільм «50 відтінків сірого». Запаслися карамельним попкорном, чекаючи дві години провести за переглядом романтичної драми, але цьому не судилося статися. Замість любовної історії з еротичним відтінком ми потрапили на комедію. І ні, ми не переплутали квитки.

З нами в залі сидів чоловік із досить незвичайним почуттям гумору. Коли на екрані з'являлися якісь секс-іграшки, він намагався вигадати їм незвичайні та смішні назви. Плетку він називав «мухобійкою», а інші іграшки – «нашийниками для собак» та «шампурами для шашлику».

Світлана, 32 

День святого Валентина у мене асоціюється із самотністю. І я зовсім не стара діва з 20 котами, навіть навпаки — всі подружки заздрять тому, яке в мене бурхливе особисте життя. Але 14 лютого я, як на зло, залишаюся одна. 

Один хлопець мене покинув через те, що не хотів дарувати подарунок (хоч я і не вимагала каблучку від Tiffany), інший зізнався, що цей день збирається провести зі своєю новою дівчиною, про існування якої я навіть не здогадувалася, третій забув мене привітати тому я сама його покинула.

Було ще багато чого: один товариш, з яким я познайомилася на сайті знайомств, не з'явився на побачення, хоча я чекала на нього при макіяжі і на 15-сантиметрових шпильках... Всіх і не згадаєш!

З того часу я викреслила цю дату зі свого календаря. Хоч, зізнаюся чесно, милуюсь парочками, які святкують День святого Валентина разом!

Читайте також: Як провести 14 лютого, якщо ви самотні

Анастасія, 29 

Я мало не залишилася без хлопця на День святого Валентина. Свято чекала з великими надіями - ми вже довго зустрічалися, і його питання "Який ти подарунок хочеш?" звучав багатообіцяюче. Краще б я не кокетувала і відповіла прямо, що саме хочу. Не довелося б потім «бити посуд». 

Того ж дня мій благовірний із променистою усмішкою вручив мені пакет із сердечками. Я вже потирала ручки, але коли побачила вміст, була розчарована до глибини душі. Замість того, щоб подарувати мені праску для волосся, про яку я йому всі вуха продзижчала, він притягнув шампунь та кондиціонер дуже бюджетного бренду. 

Хлопця я вичитала, а шампунь досі у мене як нагадування про те, що дарувати на День святого Валентина не варто.

Даша, 26 

З моїм нинішнім чоловіком у наш перший День святого Валентина ми зустрічалися лише кілька місяців і напередодні поїхали до його родичів за 70 кілометрів від Києва. Він не бачився з ними близько 10 років, тому від радості трохи не стримався і перебрав з алкоголем до стадії «несіть мене додому». У це місто ми приїхали вперше, тим більше електричкою. Вагон був дуже холодний, і я не могла зрозуміти, де потрібно виходити. Добре, колись вирішила дізнатися в сусідньому вагоні і виявилося, якраз у той момент! 

Ми якось вийшли, дійшли до метро, ​​потім потрапили до маршрутки. Добиралися додому близько двох годин. Дорогою проходили цілодобовий квітковий кіоск і Вова не зміг пройти повз. Продавщиця бачила, що чоловік «готовий» і продала йому найкрасивішу троянду за 50 гривень. Панночка назвала її Ніною. Йому стало так смішно, що він вирішив уявити мене квітці, а потім продавщиці з перепаленим блондом. Найцікавіше, що в гостях він кілька годин не міг уявити мене родичу, зате якийсь продавщиці представив одразу!

Це було справжнім випробуванням на міцність. У перші три-чотири місяці стосунки всі намагаються показати себе з хорошого боку, але мій хлопець вирішив піти з козирів, але зараз ми разом чотири роки. 

Віка, 24

На другому або третьому курсі ми із нерозлучною подругою думали про подарунок для наших чоловіків, а оскільки грошей було мало, зрозуміли, що найкращий сюрприз той, який зроблено своїми руками. Вирішили приготувати банальний вафельний торт, який взагалі неможливо зіпсувати. Щоб він не виглядав так убого, захотіли покрити його рожевою мастикою. 

Напередодні 14 лютого зібралися в мене вдома, купили пляшку вина для натхнення та почали готувати: змастили пласти згущеним молоком, замішали мастику, розкотили. Не розумію, яким дивом приліпили її на торт, бо вона виглядає як тонкий шар тіста. Зверху вирішили розтопити білий шоколад і зробити милі візерунки: I love you, серце і навіть кота якось намалювали. Після кількох келихів вина ми були горді собою, вважали, що це божественно смачно, і наші чоловіки одразу зроблять нам пропозицію (сміється). Коли прокинулися вранці, зрозуміли: все не так райдужно.

Мені було дуже ніяково дарувати цей торт своєму чоловікові. У результаті він удав, що йому приємно, але все було зрозуміло без слів. Ми навіть не змогли з'їсти торт, тому що мастика разом зі згущеним молоком — це sugarcoma, як кажуть, тому винесли його на вулицю. А подруга з хлопцем випила, вони схопили торт і казали, що було дуже смачно. 

Читайте також: Рецепт до Дня всіх закоханих від шеф-кухаря Олександра Абрамова

Марина, 22

Справа була у п'ятому класі. У День святого Валентина, як завжди, всі школярі обмінюються таємними валентинками. Після обіду і я дочекалася своєї партії макулатури, серед якої був пакетик, що інтригує. Коли розпакувала його, побачила підписану валентинку і почерком дізналася, що це мій однокласник, який, м'яко кажучи, не користувався популярністю у дівчат.

У пакеті був подарунковий набір кремів, яким я дуже зраділа. Але моя радість стихла, а сміх подружок навпаки став гучнішим, коли ми прочитали, що це були антивікові креми 35+.