Основні причини затяжної депресії 

Душевний біль – це не просто метафора. 

Ми всі можемо сумувати, відчувати самотність, апатію, відсутність чи зниження апетиту. У кожної людини може виникати бажання «сховатися» — втекти кудись, побути в собі, небажання спілкуватися з будь-ким. 

Світ може бути чорно-білим у такі моменти життя. Часто про такі періоди люди кажуть: «у мене глухий кут у стосунках», «я в депресії», «мене увільнили з роботи, немає сил жити і т. д.». 

Виникає запитання: чому одні люди можуть пережити подібні епізоди, а інші – ні? 15% людей у ​​своїй житті страждають на хронічну, тяжку депресію. Зигмунд Фрейд у своїх працях назвав скорботу станом, який відчуває людина як втрата чогось/когось близького. Меланхолією він називав стан, у якому втрату неможливо переключити на реальну життя. При втраті близьких людей, способу життя, стосунків нормально відчувати смуток, перебувати в стані туги. Зникає смак життя, і людина не може відчувати задоволення.

Проходити годину, і для психіки нормальні процеси життєдіяльності активуються. Базова потреба відчувати задоволення та відчувати радість повертається! 

Які ж справжні причини затяжної депресії?

Стрес - найголовніший активатор депресивних станів. У разі депресії йдеться про накопичувальний стрес. Діти віком до 10 років, що спостерігали втрату близьких, рідних, можуть страждати на хронічну депресію. Будь-які форми насильства викликають почуття провини та сорому, активуючи порушення біологічних процесів. Тоді почуття безпорадності стає непідконтрольним, і людина відчуває безсилля.

Читайте також: Тривожність та сон

 Гормональні порушення щитовидної залози Вона відіграє важливу роль, особливо для жінок. Жінки інакше і довші, ніж чоловіки, проживають почуття втрати та будь-які інші стани. Післяпологова депресія, ПМС, менопаузи, щомісячний жіночий період — рівень естрогену та прогестерону починає зашкалювати вище за норму. Якщо є якийсь стрес — множте багато разів! 

Катастрофізація — звичка думати про погану. Тут може бути взятий досвід батьківської сім'ї або включатись генетичний фонд. Якщо вас навчили думати погано і ви не перевчилися, якщо немає досвіду приймати рішення — страх помилятися, контролювати все навколо, тоді є всі шанси увійти до стану апатії та дійти до дисоціації (відчуття байдужості, відірваності від дійсності або недостатньої емоційності).

Ольга Котляр, психолог-практик у методі гештальт-терапії, позитивної психотерапії, транзактному аналізі, когнітивно-поведінковій терапії.

Інформація взята з Телеграм-каналу https://t.me/psy_support

Фото:unsplash.com