Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» представляє спеціальний проект 

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?», яка впроваджується за ініціативою першої леді Олени Зеленської, представляє спеціальний проект, створений у партнерстві з громадською організацією Gen.Ukrainian, комунікаційною агенцією Public Kitchen, фотографами Константином та Владою Ліберовими та Координаціями здоров'я при Кабінеті Міністрів України.

У короткому відеоролику українські діти звертаються до захисників, вкотре нагадуючи, як вони ними пишаються, вірять у них та чекають удома. У простих, щемких та щирих дитячих словах лунає все, що відчувають українці до тих, хто став на захист держави. А українці – дякують, цінують та пам'ятають.

Мета проекту – підтримати захисників і захисниць України. Ще раз їм нагадати, що в них є тил, і цей тил – десятки мільйонів людей. І серед них багато маленьких українців, що стали учасниками чи свідками травматичних подій війни, втратили батьків, втратили дім, але не втратили віру та любов. І в них буде сил, щоб поділитися цим з тими, хто залишив усе і пішов боронити Україну.

До проекту були залучені діти з різних міст України, а також ті, що пройшли психологічну реабілітацію у таборі Gen. Ukrainian. Усі вони пережили травматичні події війни – стали свідками вбивств, пережили бомбардування, обстріляли, перебували в окупації, зазнали насильства, переживають втрату батьків. Діти біля ролика відповідають на одночасно складні та прості питання: Що для тебе Україна? Герой – це хто? Що тобі ЗСУ? Про що ти мрієш? Що робитимеш у День Перемоги? Що ти хочеш сказати військовим?

Читайте також: У Братиславі відкрилась виставка «Війна в Україні. Обличчя ворога»

Відеозаписи з відповідями було передано українським фотографам Константину та Владі Ліберовим. Подружжя із самого початку російського повномасштабного вторгнення в Україну фільмує події війни у ​​найгарячіших точках. Фотографи вирушили до українських військових та медиків, що працюють на східному та південному напрямках, щоб показати їм звернення дітей та зафіксувати емоції наших захисників та захисниць. Але найголовніше – дати підтримку військовим тут і зараз під час виконання складних бойових ситуацій, показати, що діти розуміють, що відбувається, захоплюються військовими, розуміють масштаб щоденних зусиль і мріють, щоби всі вони повернулися додому. 

Історії дітей:

Богдан, 8 років м.Бахмут 

Батьки загинули від ворожого снаряду на вулиці міста. Мама хлопчика тоді була на сьомому місяці вагітності. Маленький Богдан на той час був у сусідки, і коли всі заснули, вночі взявши велосипед і поїхав на місце тієї страшної події, аби побачити своїх батьків. Тіла його батьків кілька днів так і залишилися лежати просто на вулиці, через постійні обстріли поховати їх одразу не було змоги. Богдана врятували правоохоронці.

Любомир, 12 років м.Бородянка 

Батько був військовим із позивним Квітком. Його вбила російська бомба, яка впала на Бородянку. Хлопець у той момент був у підвалі. Любомир до останнього сподівався, що, можливо, тато виживе. Після звістки, що він точно загинув, і не далеко на фронті, а поруч із будинком, все життя для Любомира стало ніби сірим. Хлопець носити на шиї батьків жетон смертника.

Юра, 16 років м.Буча 

Батька Юрі, у нього на очах, вбивши російський військовий коли росія окупувала Київську область. У Юру, що стояли поруч, також стріляв кілька разів – простріливши руку, а коли цілився в голову – промахнувся на 1,5 см. Батько впав з першого пострілу. Від іншого вистрілу впав Юрко. Тіло батька не могли забрати два дні – росіяни стріляли по всьому живому. На худі Юрі залишився чорний слід від кулі.

Савелій, 10 років м.Ірпінь 

Батько десятирічного Савелія з Ірпеня у перші дні повномасштабної війни пішов у ТрО. Разом із ним пішов і старший брат Савелія, і дядько. В один із вечорів, коли хлопчик робив уроки, мамі зателефонував брат. Він розповів, що батько загинув, а його та дядька поранили, коли вони намагалися витягнути тіло тата з окопу. Тіло батька не могли забрати ще 10 днів через постійні обстріли. Савелій часто відвідує могилу батька та зодягає його військову форму.

Дарина, 8 років м.Київ 

Тато Дарини був цивільним. Після початку повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. Обіцяв повернутися на день народження Дарини, але загинув.

Владислав, 7 років м.Буча 

Мама Владислава не витримала окупації та постійних обстрілів, доки переховувалася від російських загарбників у холодному підвалі — серце зупинилося. Її похоронили поруч із будинком біля будинка, збитий зі старого шафи. Коли Владислав дізнався про смерть матері, то щодня приходив на її могилу, носивши цукерки та їжу.

Відео: Олексій Брагарник, Константин та Влада Ліберові

Музика (спеціально для проекту): MONATIK (Love & Rhythm Production) – амбасадор Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», артист, волонтер 

____ 

"Ти як?" 

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?» – ініціатива першої леді Олени Зеленської, спрямована на розвиток культури піклування про ментальне здоров'я та розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки. Супровід розробки та впровадження Програми забезпечує Координаційний центр психічного здоров'я при Кабінеті Міністрів України за експертним партнерством та підтримкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Спеціальна сторінка Програми – https://www.howareu.com 

Gen.Ukrainian 

Організація, яка профільно займається ментальною реабілітацією дітей, які втратили батьків під час війни. Проводити психологічні інтенсиви, створює новітні програми психологічної реабілітації, займається науковою діяльністю.

В рамках організації вже другий рік поспіль функціонує Gen.Camp – освітньо-реабілітаційний табір, де команда найдосвідченіших фахівців лікує невидимі рани дітей, які пережили жахіття війни. Цьогорічні зміни табору Gen.Camp відбувалися за підтримки Фундації Олени Зеленської.

Громадська кухня

Бутікова комунікаційна та івент агенція, що створює кампанії та ідеї для великого бізнесу, соціальних та благодійних ініціатив, модної та б'юті індустрій. Public Kitchen засновано у Києві у 2017 році Анастасією Івченко та Євгенією Каганович. Агенція робить українські проекти відомими у світі і такими, що ними пишаються всередині країни.